История Полтавы

Гринченко, Анастасия Борисовна

Подробности

Просмотров: 14679

Грінченко, Анастасія Борисівна (25(13).12.1884–14.10.1909) – революційна, громадська та політична діячка, письменниця. Дочка Б. Грінченка і М. Грінченко.

Н. в с. Нижня Сироватка Сум. пов. Харків. губ. (нині село Сум. р-ну Сум. обл.). Гімназичну освіту розпочала 1895 у Чернігові, а закінчила 1902 у Києві, де брала активну участь у діяльності підпільної громади середньошкільників, якою керувала Революційна українська партія. Чл. РУП з 1903. Цього ж року вступила до Ін-ту св. Ольги (Львів) і записалася у Львів. ун-ті на курси студії професорів М.Грушевського, О.Колесси й К.Студинського. Підтримувала тісні стосунки з членами Закордонного к-ту (ЗК) РУП, стала пропагандистом рупівських ідей, сприяла створенню в Ін-ті св.Ольги «Кружка українських дівчат у Львові», в якому проводилися політ. дискусії, обговорювалося сусп. становище укр. жіноцтва. Протягом 1904 активно працювала в ЗК РУП – займалася редагуванням рупівських видань, підготовкою їх транспортування в Наддніпрянську Україну, підробкою паспортів для нелегального переходу рос. кордону. 1905 повернулася до Києва й цілком присвятила себе роботі в РУП – вела пропагандистську роботу серед київ. прикажчиків, робітників іконостасного цеху, брала активну участь у робітн. масовках і т. зв. біржах. Восени 1905 переїхала до Полтави, де займалася пропагандистською роботою й керувала підпільною друкарнею. Після провалу останньої переїхала до м. Лубни, де брала участь в організації лубен. збройної міліції, яка боролася з чорносотенцями (див. Чорна сотня).

Протягом 1905 – одна з активних організаторів підготовки 2-го з’їзду РУП, але 28 груд. була заарештована й кілька місяців перебувала в Лук’янівській тюрмі. У берез. 1906 разом із 5 своїми товаришами по ув’язненню надіслала звернення до ЦК Української соціал-демократичної робітничої партії, в якому, вказавши на слабкість позицій та авторитету партії серед укр. народу, вимагала об’єднання її на правах крайової орг-ції з Російською соціал-демократичною робітничою партією. Вийшовши з в’язниці з підірваним здоров’ям, перейшла до РСДРП, працювала пропагандистом у містах Гадяч, Конотоп і Київ, займалася коректорською роботою, перекладами. Увесь час перебувала під наглядом поліції, яка постійно робила в її квартирах обшуки. Авторка ліричних віршів, байок, оповідань, публіцистичних статей, наук.-публіцистичної ст. «Ідея федералізму у декабристів» (1907). Перекладала укр. мовою тв. М.Твена, Т.Ібсена, А.Франса та ін.

П. від серцевої хвороби.

Літ.: Гермайзе О. Нариси з історії революційного руху на Україні, т. 1. К., 1926; Сахно Л. Від вогню вогонь. «Вітчизна», 1968, № 11.

Ю.П. Лавров.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України

Світлина: Грінченко Анастасія Борисівна