История Полтавы

Часовня на ул. Зиньковской

Подробности

Просмотров: 33546

Каплиця на вул. Зіньківській. Збудована у 1911—1914 рр. на честь зустрічі представників Полтавської губернії з російським імператором Миколою II під час урочистостей у 1909 р. з нагоди 200-річчя Полтавської битви. Проект — студента петербурзького Інституту цивільних інженерів, члена Українського архітектурного гуртка І. А. Кальбуса, який одержав другу премію на спеціальному конкурсі у 1911 р. (першу здобув архітектор-художник С. П. Іванов, третю — арх. О. І. Линник). Всього було подано 12 проектів, у тому числі В. К. Троценка, Д. М. Дяченка, Ф. І. Шумова, К. В. Мощенка та ін. У складі жюрі були: князь Н. Б. Щербатов (голова), Ф. І. Мельников, інженер Н. М. Боярський, архітектори В. В. Городецький, О. В. Кобелєв.

Каплиця мурована, стовпоподібна, квадратна в плані (4.1 Х 4,1 м). У середині двосвітловий простір перекрито замкнутим склепінням. Зовні являє собою башту на двоступінчастому гранітному стилобаті, увінчану 4 фронтонами та наметовим дахом з главкою. Цегляні стіни були обличковані керамічною плиткою, прикрашені трикутними полив'яними плитками, майоліковими вставками, квітчастими композиціями типу "вазон" біля наріжних кутів. На п'ятикутних фронтонах знаходилися панно із зображенням благословляючого Спасителя і двох схилених на колінах янголів. Наметовий із заломом дах було вкрито позолоченими мідними аркушами. Увінчувала споруду шоломоподібна главка з ажурним хрестом, барабан під нею був помережаним підкарнизною лиштвою, складеною з кольорових плиток подібно до плахти у шаховому порядку. Рожевий колір граніту, барвисті керамічні плитки і майолікові орнаменти на стінах, мозаїчна підлога, надфронтонні розписи та золочена покрівля створювали яскравий образ споруди, яка поєднала традиції народної архітектури з ідеями українського архітектурного стилю, а також мотивами північно-російської архітектури. Реставрується.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 325-326