История Полтавы

Ганько, Павел Петрович

Подробности

Просмотров: 38334

Ганько, Павло Петрович (1870, Полтава – після 1932). Походив із дворян Полтавської губернії. Депутат від Полтавського повіту Полтавських дворянських зборів. Гласний Полтавської міської Думи (1907–1909; 1910–1912; 1913–1916 рр.), член правління (від земства) Полтавського відділення Селянського поземельного банку. Голова Полтавської повітової земської управи (1911-1913). Брат Євгена Петровича Ганька.

За фахом – інженер-гідротехнік, закінчив Московський сільськогосподарський інститут (нині – Російський аграрний університет "Московська сільськогосподарська академія імені К.А. Тімірязєва"). Пожиттєвий член Полтавського сільськогосподарського товариства, його віце-президент (28.02.1907 – 1911) та виконуючий обов’язки президента  (27.05.1907–6.12.1909). З 27.05.1907 по 23.03.1911 – відповідальний редактор журналу "Хуторянин", член його редакційного комітету (1911–1917). Багато разів обирався членом Правління Товариства, а також ради Полтавського дослідного поля, а згодом – створеної на його основі Дослідної станції. Як президент Товариства багато зробив для широкого відзначення 25-річного ювілею Дослідного поля. На урочистостях з цієї нагоди 28.10.1909 р. виступив із промовою у Земському домі (нині – Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського). Був уповноваженим Товариства в експедиції до Бухари для закупівлі каракульських овець 1908 р. і 1910 р. Розробив проект організації IX такої експедиції (1913 р.). Обирався Головою Полтавської повітової управи (23.03. 1911 р.), після цього відмовився від посади відповідального редактора журналу "Хуторянин". З приводу редакторської діяльності Правління Товариства пошанувало його піднесенням срібного чорнильного набору. Захоплювався садівництвом, був активним членом відділення садівництва, а також його головою. Зібрав велику колекцію різних плодових культур. Першим звернув увагу на можливості культивування журавлини на болотах у північній частині Полтавської губернії. Мав невеликий маєток у Полтавському повіті, де розводив виноград, плодові та декоративні культури, які на різних сільськогосподарських виставках були удостоєні низки медалей. Активно займався бджільництвом, був одним із ініціаторів та засновників губернської спілки бджолярів. Брав участь у проведенні зимових сільськогосподарських курсів для населення Полтавської губернії, на яких читав лекції з сільськогосподарської меліорації. Захоплювався філателією. Під його впливом і за активною участю земство випустило велику кількість поштових марок (близько 200). Автор раритетного філателістичного видання "Земская почта Полтавского уезда. Очерк с приложением каталога марок земской почты" – Полтава, 1914 р.

У 1920-х р. працював викладачем сільськогосподарського технікуму в Благовещенську (Росія). Заарештований 6.02.1931 р., а 29.01. 1932 р. засуджений за ст. 58-10, 58-14 до позбавлення права мешкати у 12 населених пунктах та в Уральській області строком на три роки. Подальша доля невідома. Реабілітований 19.12.1991 р. рішенням прокурора Амурської області (справа ІІ-70504).

Віктор Самородов
Доцент Полтавської державної
аграрної академії

Джерела:

"Зоря Полтавщини", 29.09.2015 - http://www.old.zorya.poltava.ua

Открытый список - https://ru.openlist.wiki

Портрет - худ. О.В. Соболевський за світлиною минулого ст. з книги "Лабіринти долі полтавського "предводителя дворянства" (П. П. Ганько" / С. П. Черних, О. Б. Христенко. – Кременчук: ПП "БІТАРТ" – 2021. – 214 с.: іл.