История Полтавы

Административные здания Полтавы XVII-XVIII столетий

• 

Подробности

Просмотров: 25845

Адміністративні споруди Полтави ХVІІ-ХVІІІ сторіч

До адміністративних, або урядових будівель полкових міст можна віднести споруди: магістрату, ратуші, цехових будинків, шпиталів, судів, полкової та сотенної канцелярії, майдани, арсенали, цейхгаузи, в’язниці, аптеки, магістратські шинки, гостинний дім, полковий архів. С.А. Таранушенко проаналізував урядові будівлі Гетьманщини на основі справи "Дело о всех состоящих в Малой России казенных домах" 8.06.1781 р., але, на жаль, опис урядових будівель Полтавського полку не зберігся [1]. Тому доцільним буде розглянути за наявними джерелами адміністративні будівлі Полтави XVII-XVIII ст.

На сьогодні об'єктів окресленого часу чи принаймні їх залишків на території Полтави виявлено та локалізовано надзвичайно мало. Це пов'язано з переважним дерев'яним будівництвом у XVII-XVIII ст. та переплануванням міста на початку ХІХ ст. В межах Полтавської губернії кам'яних будівель було взагалі дуже мало: до 1700 р. побудовано 5; 1701-1725 рр. – 6; 1726-1750 – 5; 1751-1775 рр. – 11; 1776-1800 рр. – 22; т.б. усього 49; але в Полтаві їх було не більше двох десятків, враховуючи й 12 храмових будівель, зведених у період 1700-1800 рр. [2].

Найбільше урядових споруд розміщувалося на Соборному майдані, який займав площу близько 1/8 території старої частини фортеці. Власна назва у майдану з'явилася на межі XVIII-ХІХ ст. У 2 пол. XVIII ст. окремі прилеглі ділянки забудови називали та описували, як вулиці. На південний-захід від дерев'яного собору розміщувався магістрат. Спробуємо відтворити його вигляд початку XVIII ст. – за планом Бишева 1722 р. [3], на якому будівля позначена, як двоповерхова, на дві половини, з чотирисхилим дахом, що завершувався двома шпилями; другої половини XVIII ст. – за Румянцевським описом: "Магістрат дерев'яний старий, у ньому житлових покоїв п'ять, та одного – для канцелярії. Для приїжджих генералітетів покоїв нових чотири та два для караулень, старих покоїв два, та дві старі для поклажи…" [4]. Отже, магістрат, за винятком житлових та гостинних покоїв, може бути віднесений до п'ятого типу урядових будівель Гетьманщини кін. XVIII ст., виділеного С.А.Таранушенком [5]. На гравюрі Стадлера 1804 р. зображено вже мурований двоповерховий будинок магістрату [6]. Його спорудження припадає на межу XVIII-ХІХ ст., оскільки, за Топографічним описом 1798-1800 рр., у Полтаві було три адміністративні міські будинки, з них два дерев'яні. В одному розміщувалися магістрат, міська дума, сирітський та словесний суди. В іншому – караульня. Третій, кам'яний, на цей момент був ще недобудований [7].

План Полтави Івана Бишева 1722 р.

Судочинство XVII ст. здійснювалося також у магістратському будинку, а покарання виконували поряд на майдані, "на ринку". Зокрема, це ілюструється судовою справою від 1665 року, коли "... Костю.. посеред ринку казали карать с маткою…"[8]. Поблизу собору також розміщувалася в'язниця, "огороженъ ветхим тыном, внутри коего три деревянных старых хат" [9].

На Курилівській вулиці (тій, що вела до Курилівської брами) збудований "шпиталь для нищих старая деревянная в ней два покоя построенна от Соборной Успенской церкви коштом доброхотних подателей…" [10]. Шпиталі були і поряд з іншими церквами.
На початку Київської вулиці розмістилася полкова канцелярія, "в ней жилых покоев пять, около них хат ветхих одна" [11].

У центрі фортеці розміщувалися допоміжні споруди військового призначення. Так, "за церквою" розташовувалося "порожне казенне місце", огороджене парканом, де зберігали ядра та бомби гарнізону фортеці [12]. Поряд містилися полковий артилерійський двір, що складався з житлового дерев'яного будинку, комори та порохового льоху [13]. За Топографічним описом 1799-1800 рр., вони називаються "магазены" [14]. На безіменній вулиці, що також починалась від майдану, був "артилерийский цейхгауз в нем три амбара старих деревянних для поклажи разных артилерийских припасов" [15].

У зв'язку із державною підтримкою при заснуванні до описуваної категорії будівель слід віднести аптеки, якими опікувався уряд. З 1721 р. за наказом Петра І в губерніях і провінціях дозволялося засновувати аптеки [16]. Наприкінці 50-х рр. у Полтаві діяли приватна аптека лікаря Г.Тама, 1780 р. – П.С.Логинова, 1789 р. – І.Д.Тишевського. Аптека та лікарня І.Тишевського засновані 1789 р. У 1804 р. викуплена містом з призначенням нового аптекаря Іванна Сесса [17]. Визначити, де вони розташовувалися, допомагають археологічні джерела. Так, по перетину пр. Першотравневого та вул. Бр. Литвинових (нині Воскресенський узвіз) у розкопі №5 (розкопки Центру охорони та досліджень пам'яток археології) у господарській ямі знайдений кубооктаедровий аптечний важок (унція (28.80 г) XVIII ст.). Під час археологічних досліджень по всій ділянці розкопок траплялися знахідки аптекарського посуду, як фрагментів, так і цілих форм. Особливо інтенсивно – на місці котловану, що розмістився на ділянці пр. Першотравневого №№ 5-9, та території, прилеглої до розкопу № 5. Керамічні знахідки, аптечне скло, важок дають підстави локалізувати тут одну з найстаріших аптек, вірогідно, І.Тишевського [18].

Переліком вищеописаних об'єктів не вичерпується кількість урядових будівель, що існували у Полтаві впродовж XVII-XVIII ст. Їх наступне визначення та локалізація доповнять уявлення про планувальну структуру, забудову, заселення та функціонування полкової Полтави.

Література:

1. Таранушенко С.А. Урядові будівлі на Гетьманщині XVIII ст. //УІЖ. – 1971. – №2. – С. 103.

2. Павловский И.Ф. Описание городов Полтавской губернии и их окрестностей к 1810 г. // Тр. ПУАК. – В. 15. – Полтава: тип. Г.Маркевича, 1917. – С. 52.

3. Гольденберг Л.А. План города Полтавы 1722 г. Ивана Бишева // Города феодальной России Сб. ст. – М.: Наука, 1966. – С. 425-427.

4. Румянцевская генеральная опись Малороссии. 1765-1769 гг. Показания жительствующих в городе Полтаве разного звания людей ревизорам поданные на их владения. 1765 г. //ЦДІА. – Ф. 57. – Оп. 2. – Спр.1. – Арк. 1.

5. Таранушенко С.А. Урядові будівлі… – С. 106.

6. Ханко В.М. Містобудування на Полтавщині в XVII і XVIII ст. // Козацькі старожитності Полтавщини. – Полтава: Криниця, 1994. – Вип. 2. – С. 15-28.

7. Топографічний опис Малоросійської губернії в 1799-1800 гг. // Описи Лівобережної України. – К.: Наук. думка,1997. – С. 64.

8. Актовыя книги Полтавского городового уряду XVII ст.. вып. j-й. Справы поточныя 1664-1667 годовъ. / ред. и прим. В.А. Модзалевского. – Чернигов: Типография Губернского земства, 1912. – С. 28.

9. Румянцевская генеральная опись Малороссии. 1765-1769 гг. Показания жительствующих в городе Полтаве разного звания людей ревизорам поданные на их владения. 1765 г. //ЦДІА. – Ф. 57. – Оп. 2. – Спр.1. – Арк. 1.

10. Там само.

11. Там само.

12. З подвірного перепису по окремих вулицях Полтави за матеріалами Румянцевського опису 1 листопада 1765 р. // Полтаві 800 років: 1174-1974 рр. – К.: Наук. думка, 1974. – С.35..

13. Румянцевская генеральная опись… – Арк. 1.

14. Топографічний опис … – С. 64.

15. Румянцевская генеральная опись… – Арк.2.

16. Сятиня Розвиток аптечної справи у середньовічній та новочасній Україні // Фармацевтичний журнал. – 1998. – №4. – С. 45-57.

17. Наливайко І. Перша казена аптека// Зоря Полтавщини. – 1989. – 3 вересня. – С.4; Аптеки // Полтавщина: Енц. довідник. – К.:УЕ, 1992. – С. 33.

18. Коваленко О.В. Хрестик-тільник з господарського комплексу форштадту полкової Полтави. // Християнські старожитності Лівобережної України. – Полтава: Археологія, 1999. – С.73-103.

Джерело:

Полтава: архітектура, історія, мистецтво. Матеріали II наукової конференції "Вайнгортівські читання", грудень 2003 р. – Полтава. 2003. Стор. 87-89.

---

© Коваленко О. В.
При використанні, посилання
на автора обов'язкове.