История Полтавы

2011.08.09 - Решение хозяйственного суда Полтавской области

• 

Подробности

Просмотров: 13813

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2011 р. Справа № 18/1554/11

09.08.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : Розглядається позовна заява Полтавської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна - нежитлового приміщення за адресою : м. Полтава, вул. Жовтнева, 42 від 28.12.2004 року, укладеного між Управлінням майном комунальної власності міста Полтави та Приватним підприємством "Авна - Трейдінг", посвідченого 28.12.2004 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5., зареєстрованого в реєстрі за № 12147 в порядку ст.ст. 203-204, 215 Цивільного кодексу України як такого, що не відповідає приписам ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" та згідно зі ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" з огляду на невиконання першим відповідачем умов договору, а також про зобов'язання Приватного підприємства "Авна-Трейдінг" повернути у комунальну власність приватизований по договору купівлі-продажу комунального майна від 28.12.2004 року об'єкт - нежитлове приміщення за адресою : м. Полтава. вул. Жовтнева, 42.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна служба з питань національної культурної спадщини - представництво у судове засідання не забезпечила, вимог суду (п. 4 ухвали від 30.06.2011 р. у даній справі) не виконала, причин щодо цього суду не повідомила. Остання відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання та про покладені на неї обов'язки.

Відповідач 1 - Приватне підприємство "Авна-Трейдінг" - вимог суду (п. 5 ухвали від 06.06.2011 р. про порушення провадження у даній справі, п. 7 ухвали від 30.06.2011 р. у даній справі) не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання та про покладені на нього обов'язки.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає за мотивами, викладеними у позовній заяві.

Представник відповідача 1 - Приватного підприємства "Авна-Трейдінг" - усно повідомив суд про те, що відповідач позов не визнає, та заявив усне клопотання про припинення провадження у справі з огляду на наявність судового рішення у справі № 10/207-32/289. Судом клопотання відхилено як неправомірне за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині даного рішення.

Відповідач 2 - Управління майном комунальної власності міста Полтави - позов визнає за мотивами відзиву № 01-15/01/09/674 від 23.06.2011 р. (вх. № 10360д від 24.06.2011 р.).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради - надала суду пояснення № 01-26/20/917 від 01.08.2011 р. (вх. № 12078д від 01.08.2011 р.), відповідно до яких позов підтримує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оцінивши надані докази,

встановив:

Рішенням восьмої сесії Полтавської обласної ради четвертого скликання від 15.08.2003 р. "Про прийняття-передачу майна" та рішенням міськвиконкому № 237 від 17.09.2003 р. "Про прийняття до комунальної власності міста будівлі по вул. Жовтневій, 42 та оформлення права комунальної власності" будівлю колишнього кадетського корпусу було передано до комунальної власності міста Полтави.

Рішенням десятої сесії Полтавської міської ради двадцять четвертого скликання від 26.12.2003 р. затверджено Програму приватизації об'єктів комунальної власності на 2004 рік. Рішенням дванадцятої сесії Полтавської міської ради двадцять четвертого скликання від 09.04.2004 р. внесено зміни до Програми приватизації комунальної власності міста Полтави на 2004 рік, яким включено до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2004 році, об'єкт по вулиці Жовтневій, 42.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 24.11.2004 р. № 288, затвердженим п'ятнадцятою сесією Полтавської міської ради четвертого скликання від 26.12.2004 р., надано дозвіл Приватному підприємству "Авна-Трейдінг" на приватизацію шляхом викупу будівлі комунальної власності міста по вул. Жовтневій, 42 площею 12 756,5 кв.м..

28.12.2004 р. між Управлінням майном комунальної власності міста Полтави (продавець) та Приватним підприємством "Авна-Трейдінг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу комунального майна - нежитлової будівлі за адресою: вул. Жовтнева, 42, посвідчений 28.12.2004 р., який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5. та зареєстрований в реєстрі за № 12147.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, об'єкт договору передано у власність першому відповідачеві.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.09.2007 р. у справі № 10/207-32/389 позов Управління майном комунальної власності міста Полтави до Приватного підприємства "Авна - Трейдінг" за участю третіх осіб КП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", Державної служби з питань національної культурної спадщини, Головного управління у справах містобудування та архітектури м. Полтави, Полтавської міської ради про розірвання договору та виселення був задоволений повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2007 р. у справі № 10/207-32/389 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Авна - Трейдінг" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.09.2007 р. у справі №10/207-32/389 задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 14.09.2007 р. у справі №10/207-32/389 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові Управління майном комунальної власності міста Полтави відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2008 р. у справі № 10/207-32/389 касаційна скарга Управління майном комунальної власності м. Полтави залишена без задоволення, постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2007 р. у справі № 10/207-32/389 господарського суду м. Києва залишена без змін.

Вважаючи свої права порушеними, Полтавська міська рада звернулася до суду з даним позовом з вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна - нежитлового приміщення за адресою : м. Полтава, вул. Жовтнева, 42 від 28.12.2004 року, укладеного між Управлінням майном комунальної власності міста Полтави та Приватним підприємством "Авна - Трейдінг", посвідченого 28.12.2004 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5., зареєстрованого в реєстрі за № 12147 в порядку ст.ст. 203-204, 215 Цивільного кодексу України як такого, що не відповідає приписам ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" та згідно зі ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" з огляду на невиконання другим відповідачем умов договору, а також про зобов'язання Приватного підприємства "Авна - Трейдінг" повернути у комунальну власність приватизований по договору купівлі-продажу комунального майна від 28.12.2004 року об'єкт - нежитлове приміщення за адресою : м. Полтава. вул. Жовтнева, 42.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ст. 207 Господарського кодексу України) .

Однією з підстав недійсності правочину згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, при цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 та п. 8 Постанови від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України від 04.03.1992 р. № 2163-XII "Про приватизацію державного майна" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про приватизацію державного майна") приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають : об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема: об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. № 970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР" Кадетський корпус 1840 р. по вул. Жовтнева, 42 у м. Полтава, який є складовою частиною Ансамблю круглої площі м. Полтава, взято під охорону держави як пам'ятку архітектури республіканського значення (охоронний № 577/5).

Згідно з п. 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону України від 08.06.2000 р. № 1805-ІІІ "Про охорону культурної спадщини" об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону. За приписами ст. 6 Закону Української РСР від 13.07.1978 р. № 3600-IX "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" пам'ятки містобудування і архітектури - архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, вулиці, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів; споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, а також зв'язані з ними твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного, садово-паркового мистецтва, природні ландшафти належать до пам'яток історії та культури відповідно до статті 1 цього Закону.

Враховуючи наведене вище, Кадетський корпус є пам'яткою національного значення, а тому відноситься до об'єктів, приватизація яких заборонена відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" .

За викладеного, суд дійшов висновку про суперечність змісту спірного договору чинному законодавству. Відтак, в силу положень ч.1 ст.203Цивільного кодексу України та ч.1 ст.215Цивільного кодексу України договір є недійсним.

За викладеного, позовні вимоги за наведеними вище підставами підтверджені як нормами права, так і поданими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог суд на приписи п. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" не оцінює як обґрунтовані, оскільки на підтвердження невиконання першим відповідачем прийнятих на себе обов'язків за спірним договором позивачем надано докази, що датуються 2007 роком, та не можуть бути належними доказами в даному спорі.

Згідно п. 25 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" зазначено, що частина третя статті 267 Цивільного кодексу України передбачає можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони, причому така заява має бути подана до винесення судового рішення. Господарський суд за власною ініціативою не має права застосовувати позовну давність. Як вбачається з матеріалів справи заяви про застосування позовної давності відповідачем до суду не подавалось.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач 1 - суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем 1 не спростовані, відповідачем 2 визнаються, а тому підлягають задоволенню.

Клопотання представника першого відповідача про припинення провадження у даній справі судом відхиляється, оскільки за приписами п. 2 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Як вбачається з матеріалів справи, суб'єктний склад учасників, предмет та підстави спору у справі № 10/207-32/389 не є тотожними суб'єктному складу учасників, предмету та підставам спору у даній справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при пред'явленні позову судові витрати зі сплати державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідачів пропорційно.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 35, 43, 49, 75, 78, 82-85 ГПК України, п. 25 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" та п. 4.6 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу комунального майна - нежитлового приміщення за адресою : м. Полтава, вул. Жовтнева, 42 від 28.12.2004 року, укладеного між Управлінням майном комунальної власності міста Полтави та Приватним підприємством "Авна-Трейдінг", посвідченого 28.12.2004 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5., зареєстрованого в реєстрі за № 12147.

3. Зобов'язати Приватне підприємство "Авна-Трейдінг" (03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, пав. 77), р/р 26005413111 в філії ВАТ "Морський транспортний банк", МФО 300829, код ЄДРПОУ 23503718 повернути у комунальну власність приватизований по договору купівлі-продажу комунального майна від 28.12.2004 року об'єкт - нежитлове приміщення за адресою : м. Полтава. вул. Жовтнева, 42.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Авна - Трейдінг" (03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, пав. 77), р/р 26005413111 в філії ВАТ "Морський транспортний банк", МФО 300829, код ЄДРПОУ 23503718 на користь Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36), код ЄДРПОУ 24388285 - 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Управління майном комунальної власності міста Полтави (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36), р/р 37183005002042 УДК в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 13967034 на користь Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36), код ЄДРПОУ 24388285 - 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Повернути Полтавській міській раді (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36), код ЄДРПОУ 24388285 з Державного бюджету 85,00 грн. зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 639 від 30.05.2011 р..

7. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

8. Рішення надіслати сторонам та третім особам за адресами, зазначеними у його вступній частині.

 

 

Джерело:

Єдиний державний реєстр судових рішень