История Полтавы

Милорадович, Василий Петрович

• 

Подробности

Просмотров: 49776

Милорадович, Василь Петрович (01/13.01.1846 1845 ?, с. Токарі, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл. – 1911, с. Литвяки, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл.) – фольклорист, етнограф, історик.

Походив із відомого старшинсько-шляхетського роду. Дитинство минуло на хут. Пручаї біля с. Сокиринці Прилуцького пов. Полтавської губ. Закінчив Харківський університет (1869). Канд. права. Деякий час працював пом. присяжного повіреного у Полтавському окружному суді, а потім, до відставки у 1890 – мировим суддею Лубенського пов. Про доброзичливість і співчутливе ставлення до нелегкої долі сільських трударів свідчить письмова подяка, яку М. вручили жителі с. Лукім’я. Заняття судовими справами допомогло М. глибше вивчити народний побут. З виходом у відставку повністю віддався етнографії та фольклористиці.

На основі місцевих природних і антропологічних даних пояснив значну частину мікротопонімії історичної Лубенщини. 1903 обраний почесним членом ПВАК. Нагороджений срібною медаллю Російського географічного товариства за зб. казок. Авт. понад 20 історичних, етнографічних, фольклористських досліджень України та Полтавщини, у т. ч. релігійного змісту, які передав Харківському іст.-філологічному товариству. Особливою цінністю в релігієзнавчому аспекті вирізняється серія праць з історії кол. Лубенського пов., де зібрано надзвичайно цінні відомості з історії церков та парафій мікрорегіону, релігійних і світоглядних вірувань місцевого населення, як християнських, так і язичницьких відголосків, особливостей святкування православних свят та ін. Проф. М. Сумцов відзначив «величезний освітній ценз» М. і його «добре особисте знайомство з народом». Останні роки жив у с. Литвяки, де помер і похований.

Пр.: Народные обряды и песни Лубенского уезда Полтавской губернии, записанные в 1888–1895 гг. – Харьков: Типография Губернского Правления, 1897. – 224 с.; Рождественскіе святки въ северной части Лубенскаго уезда // ПГВ. – Полтава, 1893. – № 42–44; Заметки о малорусской демонологіи // КС. – К.: Типографія Императорскаго Университета св. Владимира Акц. Общ. Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, Меринговская улица, 1899. – Т. LХVІ. – Авг. – С. 196-209; Т. LХVІ. – Авг. – С. 196-209; Т. LХVІ. – Сент. – С. 379-400; Малорусские народные поверья и рассказы о пятнице // КС. – К.: Типографія Императорскаго Университета св. Владимира Акц. Общ. Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, Меринговская улица, 1902. – Май. – С. 269-281; Лесная Лубенщина. Оттискъ изъ журн. «Кіевская Старина». – К.: Типолитографія Императорскаго Университета Св. Владимира Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, Меринговская улица, № 6, 1900. – 94 с.; Степная Лубенщина // КС. – К.: Типографія Императорскаго Университета св. Владимира Акц. Общ. Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, Меринговская улица, № 6, 1904. – Т. LХХХІV–LХХХV. – Февр.-Апр. – С. 179-200, 348-382, 36-72; Средняя Лубенщина // КС. – К.: Типографія Императорскаго Университета св. Владимира Акц. Общ. Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, Меринговская улица, № 6, 1904. – Т. LХХХІІІ. – Гл. ІІІ. – Ноябр.-Дек. – С. 209-240, 518-539; Снетинская старина // КС. – К.: Типографія Императорскаго Университета св. Владимира Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, 1897. – Сент.-Окт. – С. 319-335, 6-26; Украинская ведьма // КС. – К.: Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, Михайловская ул., 1901. – Янв. – С. 217-233.

Літ.: Сумцов Н. Ф. Современная малорусская этнографія: предисловіе ко второму изданію. П. И. Житецький; В. П. Милорадовичъ // Кіевская Старина. – К.: Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, Михайловская ул., 1895. – Т. ХLVІІІ. – С. 195-206; Горленко В.Ф. В. П. Милорадович (До 120-річчя з дня народження) // Народна творчість та етнографія. – 1966. – № 2; Ротач П. Дослідник-народознавець з Полтавщини (До 150-річчя від дня народження видатного укр. фольклористика і етнографа В. П. Милорадовича) // Голос України. – 1996. – 16 берез.; Українські історики XX століття: Бібліографічний довід. / Сер. «Українські історики». – К.: Інститут історії НАНУ, 2004. – Вип. 2. – Ч. 2. – 382 с.; Палієнко М. «Кіевская старина» у громадському та науковому житті України (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.). – К.: Темпора, 2005. – 384 с.

В. В. Шерстюк

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua

 

Милорадович, Василь Петрович (13.01.1846 — 1911)

Народився в селі Токарях, на Лохвиччині. Дитинство минуло на хуторі Пручаях біля села Сокиринців Прилуцького повіту. Після закінчення в 1869 році Харківського університету кандидатом права деякий час працював помічником присяжного повіреного у Полтавському окружному суді, а потім до 1890 року, коли вийшов у відставку,— мировим суддею Лубенського повіту. Про доброзичливість і спічутливе ставлення до нелегкої долі сільських трударів свідчить письмова подяка, яку Василеві Петровичу вручили жителі села Лукім’я в час виходу у відставку. Заняття судовими справами допомогло йому глибше вивчити народний побут. З виходом у відставку Милорадович повністю віддався етнографії та фольклористиці. На основі місцевих природних і антропологічних даних дослідник пояснив значну частину мікротопонімії історичної Лубенщини. 1903 року його обрано почесним членом Полтавської ученої Архівної комісії. Останні роки жив у селі Литвяках, де й похований.

Свою першу етнографічну працю під назвою "Весільні пісні в Лубенському повіті" опублікував за підписом "В. М." у журналі "Киевская старина" в 1890 році. Повністю вперше підписав своє прізвище в "Полтавских губернских ведомостях" під розвідкою "Різдвяні свята в північній частині Лубенського повіту" (окремо надрукована 1893 року в Полтаві). Вже в цей час професор М. Сумцов відзначив "величезний освітній ценз" В. П. Милорадовича і його "добре особисте знайомство з народом".

Милорадович опублікував більше 20 дослідницьких праць (переважно в журналі "Киевская старина"), серед них: "Снітинська старовина" (1897), "До питання про колонізацію Посулля в XVI і XVII ст. ст.", "Замітки про малоросійську демонологію" (1899), "Народна медицина в Лубенському повіті" (1900), "Лісова Лубенщина" (1900), "Українська відьма" (1901), "Життя-буття лубенського селянина" (1902 — 1904; окремо ця праця вийшла 1904 року, 310 с), "Степова Лубенщина" (1903) та ін. У 1897 році в Харкові вийшла книга Милорадовича "Народні обряди і пісні Лубенського повіту Полтавської губернії, записані в 1888 — 1895 роках".

В. П. Милорадович першим на Полтавщині почав записувати робітничий і наймитський фольклор і опублікував чимало його зразків, зібравши їх у книзі "Робітничі пісні Лубенського повіту" (1895). "Робітничими" автор називав "строківські", "табашні" пісні місцевих селян-заробітчан, які посезонно працювали на тютюнових плантаціях. Пісні подано разом з описом побуту робітників. Цікава й інша праця дослідника — "Прощання рекрута і рекрутські пісні в Лубенському повіті" (1897). Тут описано проводи, наведено вислови при прощанні з новобранцем.

У 1899 році Російське географічне товариство присудило Милорадовичу срібну медаль за збірку казок Полтавської губернії, які були опубліковані в "Трудах" Полтавської архівної комісії (вип. 8, 9, 11). Крім збирацько-публікаторської діяльності, Василь Петрович займався й теоретичними проблемами, питаннями літературно-фрльклорних взаємин. З цього погляду цікавий його аналіз творів М. В. Гоголя "Зачароване місце" та "Вій". Він не погодився з думкою М. Сумцова, котрий дивився на "Вія" як на переробку "народної казки про смерть відьми".

В. П. Милорадович виступав також як поет і перекладач, друкуючи свої твори в журналах і збірниках "Літературно-науковий вісник", "Нова громада", "Розвага", "Українська муза" (протягом 1900 — 1909).

Спадщина дослідника і досі має значну наукову вартість, її використовують сучасні дослідники.

Джерело:

http://www.pollitra.pi.net.ua

 

Милорадович, Василь Петрович (13.01.1846, Токарі Лохвицького пов. Полтав. губ. – 1911, Литвяки Полтав. губ.) – укр. фольклорист, етнограф, історик. Походив зі старого старшинського та дворянського роду.

Закінчив юр. ф-т Харківського ун-ту (1869). Працював спершу помічником присяжного повіреного у Полтавському окружному суді. Пізніше – мировий суддя на Лубенщині. Нагороджений срібною медаллю Російського географічного т-ва за збірку казок. Збирав етнографічні та фольклористичні матеріали, які передав Харківському іст.-філол. т-ву. Друкувався в “Сборнике Харьковского историко-филологического общества”, “Літературно-науковому віснику”, “Полтавских губернских ведомостях”, “Одесских новостях”. Автор ряду праць з фольклористики та етнографії, зокрема студій, присвячених матеріальній культурі Полтавщини та робітничому фольклору, а також перекладів творів Г. Гейне, А. Майкова та ін. поетів.

Тв.: Рабочие песни Лубенского уезда, собранные в 1890-1893 г. // Киевская старина. – 1895. – №10; Историческая песня (о борьбе казачества с Поляками) // Там само. – 1895. – №11; К вопросу об источниках “Вия” // Там само. – 1896. – №9; Сказки о жабах // Там само. – 1896. – №11; Народные обряды и песни Лубенского уезда Полтавской губернии, записанные в 1888-1895 гг. – Харьков, 1897; Прощание рекрута и рекрутские песни в Лубенском уезде, Полтавской губернии // Киевская старина. – 1897. – №7/8; Снетинская старина // Там само. – 1897. – №9; Этнографический элемент в повести Гоголя “Заколдованное место” // Там само. – 1897. – №9; Заметки о малорусской демонологии // Там само. – 1899. – №8-9; Вариант песни про голоту // Там само. – 1900. – №9; Варианты песни о девице-воине // Там само. – 1900. – №5; Лесная Лубенщина // Там само. – 1900. – № 9; Народная медицина в Лубенском уезде Полтавской губ. // Там само. – 1900. – №1-3, 5-8; Украинская ведьма (очерк) // Там само. – 1901. – №2; Житье бытье Лубенского крестьянина // Там само. – 1902. – №4, 6, 10; 1903. – №2-3, 7-8; 1904. – №5-6; Малорусские народные поверья и рассказы о пятнице // Там само. – 1902. – №5; Средняя Лубенщина // Там само. – 1903. – №9-12; Степная Лубенщина // Там само. – 1903. – №2-4; Казки і оповідання, записані в Лубенщині. – Полтава, 1913.

Літ.: Горленко В.Ф. В.П.Милорадович (До 120-річчя з дня народження) // Народна творчість та етнографія. – 1966. – №2; Ротач П. Дослідник-народознавець з Полтавщини ( До 150-річчя від дня народження видатного укр. фольклористика і етнографа В.П.Милорадовича) // Гол о с України. – 1996. – 16 берез.

Олексій Ясь

Джерело:

Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник / Серія "Українські історики". — Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с. Стор.254-255 - Інститут історії України НАН України