История Полтавы

Касименко, Александр Карпович

Подробности

Просмотров: 34545

Касименко, Олександр Карпович (10/23.06.1905, с. Велика Бурімка Золотоніського пов., тепер Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. — 13.01.1971, Київ) — історик, доктор історичних наук (1959 р.), професор (1961 р.).

Народився в селянській сім'ї. У 1926 р. закінчив факультет соцвиховання Полтавського інституту народної освіти. У 1927—1932 рр. викладач соціально-економічних дисциплін Полтавського індустріального технікуму та Полтавського сільгоспінституту. З серпня 1933 р. доцент, з грудня 1934 р. — завідувач кафедри історії Росії і народів СРСР Полтавського педагогічного інституту. Водночас редагував газету "Більшовик Полтавщини" (1932— 1935 pp.). На початку 1935 p. отримав партійне стягнення і був знятий із посад "за прояв лібералізму". З вересня 1935 p. по серпень 1939 p. викладав історію в педучилищі і на курсах підготовки істориків для середніх шкіл. Під час Великої Вітчизняної війни перебував на партійній роботі. З жовтня 1945 p. по травень 1951 p. завідував кафедрою історії міжнародних відносин і зовнішньої політики Київського університету. В 1947—1964 рр. — директор Інституту історії АН УРСР, редактор його "Наукових Записок", автор програмових статей про завдання історичної науки в УРСР. З 1964 р. — заступник головного редактора Української Радянської Енциклопедії. Лауреат Державної премії УРСР (1976 р.).

Головні праці: "Возз'єднання України з Росією і його історичне значення" (1954 р.), "Російсько-українські взаємовідносини 1648—початку 1651 р." (1955 р.), "Історія Української РСР" (1960 р.).

Джерело:

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор.301

Касименко, Олександр Карпович (23(10).06.1905—13.01.1971) — історик, доктор історичних наук (1959), професор (1961).

Н. в с. Велика Бурімка (нині село Чорнобаївського р-ну Черкас. обл.). Закінчив Полтав. ін-т нар. освіти (1926). Працював викл. Індустріального технікуму, 1930 — с.-г. ін-ту, згодом — зав. каф-ри цього ж закладу, уже ун-ту. 1933 — доц., 1934 — зав. каф-ри історії Росії та народів СРСР Полтав. пед. ін-ту. Одночасно 1932—35 — ред. полтав. обласної газети. 1935—38 — викл. пед. уч-ща. 1939—41 — зав. каф-ри Житомир. пед. ін-ту. 1941—43 — ред. обласної газ. в м. Чкалов (нині м. Оренбург, РФ). 1943—47 — на парт. роботі: лектор і консультант ЦК КП(б)У. Одночасно від 1944 — ст. викл. Київ. ун-ту і пед. ін-ту (до 1946). Від жовт. 1945 — зав. каф-ри історії міжнар. відносин і зовн. політики ф-ту (нині Ін-т) міжнар. відносин Київ. ун-ту. Підготував працю з історії рад.-польс. взаємин, яку захистив як канд. дис. (1946). Від січ. 1945 до кін. 1947 — ред. зовнішньополіт. укр. щомісячника «Сучасне і майбутнє». Брав участь у підготовці мирних договорів з колиш. союзниками Німеччини в Другій світовій війні в складі делегації України на Паризькій мирній конференції 1946. 1947 — чл. делегації України на сесії Екон. комісії ООН для Європи. З осені 1947 до осені 1964 — дир. Ін-ту історії України АН УРСР (від 1953 — Інститут історії АН УРСР, нині Інститут історії України НАН України). Працюючи в Ін-ті історії, досліджував укр.-рос. взаємини в період визвол. війни під проводом Б.Хмельницького. Був ред. підготовлених співробітниками ін-ту двотомників з історії України та історії Києва, відновлених «Наукових записок Інституту історії АН УРСР». Від 1964 — заст. гол. ред. УРЕ по «Історії міст і сіл Української РСР». За участь у підготовці цього вид. нагороджений (посмертно) Державною премією СРСР у галузі науки.

П. у м. Київ.

Тв.: Російсько-українські взаємовідносини 1648 — початку 1651 р. К., 1955; Історія Української РСР: Популярний нарис. К., 1960.

Літ.: Лещенко М., Симоненко Р. 70-річчя з дня народження О.К. Касименка. «УІЖ», 1975, № 8.

Р.Г. Симоненко.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України