История Полтавы

Планы Полтавы

Подробности

Просмотров: 70751

План м. Полтави з околицями
Видання Книжкового маг. С. М. Шилянського (79603 b)

Плани Полтави. Перше зображення Полтавської фортеці відомо за планом 1641 р. французького інженера Гійома Левассера де Боплана. Наступні серії карт, схем і планів 18 ст. пов'язані з відображенням Полтавської битви 1709 р. Згідно переліку військово-вченого архіву головного штабу [укладач Бендерон, за редакцією Вив'є де Шатобрена, зберігається у ЦДВІА (Москва)] їх налічується понад 30. Серед них: 1) "План новой и старой Полтавы", схематичний, з двох частин, складений, ймовірно, генералом Аллартом; 2) "Подлинный план Полтавской баталии...", виконаний Аллартом, окомірний, схематичний, показано планування у межах фортеці; 3) План "Изъявление баталии меж его царским Величеством российского и его Величества свойского при Полтаве бывшем..." окомірний, виявлені обриси укріплень, рельєф, зображено споруди Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря, російський і шведський військові табори та напрямки руху військ; 4) План "Боевые порядки... " та ін. Планів Полтавської фортеці виконано досить багато. Більшість з них втрачена разом із штабною документацією, яка була захоплена турками під час Прутського походу Петра І. За планами 1709—1714 рр. генералів Алларта і де Фера у 18—19 ст. складено компілятивні карти, зокрема: 1) Гравирований план Полтавської битви у німецькому виданні 1720 р.; 2) "Окуратная карта города Полтавы с облежащими местами..." — перша спроба реконструювати хід битви; 3) "План сражения при Полтаве" генерал-майора Хатова (1819) та ін.

Уявлення про місто 18 ст. дають плани, складені у зв'язку з ремонтом і реставрацією укріплень фортеці: 1) "Чертеж города Полтавы" І. Бишева (1722, ЦДІАП) — 64 х 55,5 см, ілюмінований, наведено розміри укріплень, відстані, назви башт, детально виявлено планування центральної частини фортеці, зображено дерев'яний собор з дзвіницею, магістрат, торгові ряди, церкви; 2) План і "Описи Полтавской Крепости". Зроблені інженер-майором Деколонгом у 30-х рр. 18 ст. на підставі обстежень креслень і кошторисів, виконаних під час робіт, які у 1724—1729 рр. велися у фортеці під наглядом В. Кутузова. Наведено відомості про розміри укріплень, рельєф, планування центру, розташування церков.

У кін. 18 ст. відповідно до наказу Катерини II про плани перебудови міст Російської імперії, у 1780 р. землемірами Новоросійської губернії зроблено проект планування й впорядкування забудови міста. У 1783 р. подано другий "План города Полтавы с околичною ситуациею и с показанием вновь прожектированных квартало...". Обидва — великоформатні, ілюміновані, мають орієнтацію, масштаб. Поверх існуючої забудови нанесено запроектовану вуличну мережу, яка віялоподібно розходилася від Соборної площі. На плані 1783 р. на мису між Мазурівським і Кобищанським ярами показано регулярний парк на садибі генерал-полковника Милорадовича, на північ від нього — садибно-палацовий ансамбль з англійським садом. Плани не реалізовано.

Становище Полтави на рубежі 18 і 19 ст. зафіксовано "Планом Полтави до 1800 г.", який подано в атласі карт і видів 1851 р. до книги "Записки о Полтавской губернии" М. І. Арандаренка. У поясненні перелічено фортечні башти, назви передмість, нанесено головні громадські споруди, рельєф, рослинність. Схожий план — в "Атласе Малороссийской губернии" (1802, ДПБ ім. Салтикова-Щедріна в Петербурзі). Після утворення Полтавської губернії Олександр І затвердив у 1803 р. план Полтави, розроблений на засадах класицизму. Він передбачав розвиток міста у північно-західному напрямку, в якому і було пробито головну вулицю (Мостова, Олександрійська, тепер Жовтнева). У кінці планувалося створення круглої торгової площі, від якої брали початок 8 радіально спрямованих вулиць. У 1805 р. під керівництвом архітектора М. А. Амвросимова розроблено проект забудови Круглої площі як адміністративного і громадського центру, у 1811 р. — новий варіант плану Полтави. Михайло Андрійович Амвросимов (бл. 1776—1825) переїхав з Петербурга до Полтави у 1802 р. і до 1817 р. очолював губернську креслярню, працював губернським архітектором. Під його керівництвом розроблено плани реконструкції більшості повітових міст, здійснено забудову населених пунктів житловими та адміністративними будинками, зокрема, за "зразковими" проектами. У Полтаві керував забудовою Круглої площі, склав попередній проект монумента Слави, за його участю споруджено будинок лікарні (тепер корпус Полтавської обласної лікарні), театр (1810), заїжджий двір (1812), торгові ряди (1812—1814) та ін. (не збереглися).

У 1-й пол. 19 ст. у зв'язку з інтенсивною забудовою полтавськими землемірами складено ряд планів окремих частин міста: "План части города Полтавы 1837 р."; план 1844 р.; "План части Полтавы" і "План нынешнего положения в устройстве города Полтавы" повітового землеміра Надаржинського, 1841 р.; "План окрестностей Полтавы" на 12 аркушах, 1840 р та ін. У зв'язку з перенесенням з Ромен до Полтави Іллінського ярмарку прискорюється забудова заплави р. Ворскли, Подолу, територій вздовж доріг на Зіньків, Решетилівку, Кобеляки, що фіксує "План части города Полтавы" (1873, ЦНБ АН України) і "План вновь проектированного расположения губернского города Полтавы" (1877, ЦДІАП). Гравировану карту Полтавської губернії із схемою центра міста видано на початку 20 ст. У 1900 і 1909 рр. складено "Планы Губернского города Полтавы", де наведено описи і розташування церков, навчальних закладів, пам'ятників, банків, адміністративних і громадських споруд, а також заводів, залізничних станцій, площ та базарів.

Численні плани Полтави складено у радянський час. Один з перших — схематичний план, розроблений у 1922—1924 рр. губернським відділом комунгоспу. У 1934—1935 рр. опрацьовано перший генеральний план (архітектор А. І. Станіславський), в якому проведено функціональне зонування, визначено розвиток у північному та західному напрямках, передбачено збереження пам'яток. Після Великої Вітчизняної війни у 1944 р. розроблено схему нового генерального плану та першочергові заходи по відбудові міста, а у 1949 р. складено план розвитку Полтави на 20 років (архітектори А. А. Малишко, Л. С. Вайнгорт, Н. Ф. Панчук). У 1957 р. виконано проект дальшого планування центру, у 1965 р. — другий післявоєнний генеральний план. У 1975 р. відбувся всесоюзний конкурс на проект планування забудови центральної частини Полтави. Протягом 1984—1990 рр. створено історико-архітектурний план міста, де визначено зони охорони пам'яток (архітектори Б. В. Колосок, В. В. Вечерський, Н. Г. Логвин).

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 704-706