Хмельницкий, Богдан-Зиновий Михайлович
- Подробности
- Просмотров: 109661
Хмельницький, Богдан-Зиновій Михайлович — Хмельницкий Богдан-Зиновий Михайлович — (27.12.1595—27.07/6.08.1657) — державний, політичний і військовий діяч, дипломат, полководець, гетьман Війська Запорозького (1648—1657 рр.); вождь Української національної революції XVIІ ст. й засновник козацької Гетьманської держави.
Походив з українського дрібношляхетського роду гербу "Абданк". Батько перебував на службі у коронного гетьмана С. Жулкевського і загинув разом із ним у битві з турецько-татарським військом під Цецорою (1620 р.). Мати згодом вийшла заміж за білоруського шляхтича Василя Ставицького. Під час революції він служив у королівському війську в Білорусії. Брат (по матері) Григорій був козацьким полковником.
Місце народження Богдана точно не відоме. Називають Черкаси, Жовкву, Суботів, Чигирин. Освіту здобув у єзуїтському колегіумі у Львові, діставши ґрунтовні знання з історії, географії, юриспруденції. Крім української, володів латинською, польською, російською, турецькою, татарською, французькою мовами. З юних літ був обізнаний з військовою справою. Закінчивши шкільну науку, Б. Хмельницький служив у реєстровому війську. В нещасливій Цецорській битві потрапив у турецький полон і два роки перебував у Константинополі. Викуплений матір'ю, повернувся в Україну. Період його життя з 1622 до 1637 рр. не має документального підтвердження. Вірогідно, він служив у Чигиринському полку, був учасником козацьких військових походів. Приблизно у 1625 р. одружився з переяславською козачкою Ганною Сомківною, яка стала матір'ю всіх його дітей. Тоді ж поселився на родовому хуторі Суботів поблизу Чигирина. В 1637 р. брав участь у протипольській війні П. Бута (Павлюка) і як військовий писар підписав капітуляцію під Боровицею. Після "Ординації" 1638 р. Б. Хмельницький втратив писарський уряд, який був скасований, і став одним із сотників Чигиринського полку. В 1645 р. разом із козацьким загоном перебував на військовій службі у французького уряду, можливо, брав участь в облозі Дюнкерка. У квітні 1646 р. у складі козацької делегації вів переговори з королем Владиславом IV щодо майбутньої війни з Туреччиною. Під час цих акцій зав'язав військові й політичні знайомства та контакти з вищими українськими та закордонними колами. В 1647 р. у нього визрів намір підготувати нове повстання проти Польщі.
У II пол. 1640-х рр. Б. Хмельницький увійшов у конфлікт з коронним гетьманом Станіславом Конєцпольським та його сином, коронним хорунжим Олександром. З намови останнього весною 1647 р. чигиринський підстароста Д. Чаплинський вчинив ґвалтовний наїзд на Суботів, зруйнувавши економію й пограбувавши майно. Посеред цих подій померла дружина Б. Хмельницького, а сам він невдовзі був заарештований й засуджений до страти. Врятувавшись від смерті за допомогою свого кума, чигиринського полковника С. Кричевського, Б. Хмельницький наприкінці грудня 1647 р. з невеликим загоном козаків подався на Запорожжя, де незабаром був обраний гетьманом. Заручившись підтримкою Туреччини й Криму, весною 1648 р. він виступив з Січі на Вкраїну.
Перемоги над польським військом у битвах під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями запалили всенародне повстання, у вогні якого почалося творення козацько-гетьманської держави. Цій меті Б. Хмельницький присвятив решту свого життя. Як фундатор, будівничий, оборонець і господар Української держави виявив себе видатним полководцем, талановитим дипломатом, першорядним державним діячем. Створив 300-тисячне українське військо, з яким одержав видатні перемоги над кращими мілітарними потугами в тодішній Європі, не програвши жодної з 12 великих битв, у яких брав особисту участь. Одну за одною створив 3 антипольські коаліції, з якими завдав Польщі нищівних ударів, забезпечивши існування козацької держави. Організував верховну владу Війська Запорозького, об'єднавши під владою гетьмана всі стани українського суспільства. Створив державний аппарат і виховав цілу провідну верству Гетьманщини.
Після передчасної смерті дружини взяв другий шлюб із колишньою жінкою свого ворога Д. Чаплинського — Мотроною (Оленою). За участь у змові проти гетьмана і подружню зраду вона була страчена у 1651 р. Того ж року Богдан одружився з козачкою з Корсуня Ганною Золотаренківною, вдовою полковника Пилипця. Надовго переживши гетьмана, вона в 1671 р. стала черницею Києво-Печерського монастиря.
Б. Хмельницький мав двох синів і чотирьох доньок. Старший син Тимофій (Тиміш; 1632—1653) був одружений (1652 р.) з донькою молдавського господаря В. Лупула Розандою (Роксандою). Гетьман вважав його своїм спадкоємцем, але Тиміш молодим загинув під час облоги Сучави. Він залишив двох дітей (близнят), доля яких невідома. Молодший син Юрій (Юрась; 1641-1685) у 1657 р. ще за життя батька був обраний гетьманом-наступником, але не втримав булаву. Згодом ще двічі був гетьманом. Розстріляний турками. Донька Катерина (Олена) була одружена з Данилом Виговським, а після його смерті в московському полоні стала дружиною (другою) П. Тетері. Донька Степанида (Степанія) була дружиною І. Нечая, який загинув у московському засланні. Після цього стала черницею в одному з київських монастирів. Імена двох інших доньок лишилися невідомими. Одна з них була за корсунським сотником Глизьким (Улезьком), котрий загинув у війні з Польщею в 1665 р.; друга вийшла у 1654 р. за новгород-сіверського козака Л. Мовчана. Рід Хмельницьких згас у кінці XVII ст.
Гетьман був невибагливою і скромною людиною в повсякденному житті й побуті. Будучи володарем країни, не привласнив собі жодного маєтку, жив у родинних садибах у Чигирині та Суботові. Б. Хмельницький був людиною міцного здоров'я, але останні роки часто хворів. Упокоївся в Чигирині, похований в Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував. Могила не збереглася. Б. Хмельницькому присвячені народні думи, пісні, перекази, твори літератури і мистецтва. На його честь споруджено пам'ятники, названо міста і вулиці, встановлено нагороди.
У Полтаві Богдан Хмельницький побував 13 липня 1650 р. У цей день він відправив 3-тисячний загін козаків на чолі з генеральним осавулом Д. Лисівцем і сином Тимошем у похід на черкесів, як того вимагав кримський хан.
Джерело:
Білоусько О. А., Мокляк В. О. Нова історія Полтавщини. Друга половина XVI — друга половина XVIII століття. Стор. 84-85
Портрет - http://wishnewez.org/html/prroda2p3.html
Ссылки на эту страницу
| 1 | Академик Орест Иванович Левицкий
[Академік Орест Іванович Левицький († 9 травня (26 квітня) 1922 року) - Василенко М. П. // К. : Юридична думка. Т. 2 - 2006. - 560 с. Стор. 169-214. |
| 2 | Алексей Михайлович
[Олексій Михайлович] (1629—1676), второй московский царь (1645-1676) из династии Романовых |
| 3 | Антигетманское восстание Мартына Пушкаря и Якова Барабаша: ход и последствия
[Антигетьманське повстання Мартина Пушкаря і Якова Барабаша: хід і наслідки]. Кочерга Н. К., Ревегук В. Я., кандидаты исторических наук |
| 4 | Брюховецкий, Иван Мартынович
[Брюховецький, Іван Мартинович] (?—1668), государственный и военный деятель, гетман Левобережной Украины (1663-1668 гг.) |
| 5 | Бутурлин, Василий Васильевич
[Бутурлін, Василь Васильович] (?-1656), военный деятель, дипломат, боярин |
| 6 | В десятую годовщину
[В десяту річницю 22.1.1918-22.1.1928] – Андриевский Виктор (речь на торжественной академии в украинской станице при г. Калише 22.1.1928) // Тиражом "Лагеря". Калиш. 1928. Типография издательства "Черномор" |
| 7 | Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции |
| 8 | Варшавский договор между Поляками и С. Петлюрой 21 апреля 1920 года
Шелухін Сергій Павлович. Варшавський договір між Поляками й С. Петлюрою 21 квітня 1920 року. - Прага: Нова Україна, 1926. - 40 с. |
| 9 | Вербное воскресенье в Киеве 1918 года
Андрій Жук. Вербна неділя у Києві 1918 року // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1938. Річник XV. Львів. 1937. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 22-40. |
| 10 | Вопрос о малороссийской литературе
Милюков А. Вопрос о малороссийской литературе. — в кн.: Милюков А. Отголоски на литературные и общественные явления. СПб., 1875, с. 126-163. Первая публикация: «Эпоха», 1864, № 4, с. 75-102. |
| 11 | Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955 |
| 12 | Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972 |
| 13 | Гаркуша, Филон
[Гаркуша, Филон] (нач. 17 ст. – ок. 1683), полтавский полковник (1658-1670, с перерывами) |
| 14 | Гетман, Гетманата институт
[Гетьман, Гетьманату інститут] - высшее звено системы государственного управления в Гетманщине в 1649–1764 гг. |
| 15 | Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню |
| 16 | Две веры
[Дві віри] – Виктор Андриевский. Миттенвальд. 1950. На правах рукописи. Речь, произнесенная 27 января 1950 на протестном вече в Миттенвальде против пертрактаций украинских социалистов с группой Керенского |
| 17 | Деятели украинского освободительного движения
[Діячі українського визвольного руху] - пункт меню |
| 18 | Джалалий, Филон
[Джалалій, Філон] (?—?), наказной гетман (1655) |
| 19 | Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011. |
| 20 | Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011. |
| 21 | Дневник (1919)
[Щоденник (1919)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 34-202. |
| 22 | Дневники Сергея Ефремова, 1926-1927
Єфремов С. О. Щоденники, 1923‒1929 / Упоряд.: О. І. Путро (гол. упоряд.), Т. В. Вересовська, В. А. Кучмаренко, Л. Ю. Портнова, Л. І. Стрельська; Ред. кол.: О. С. Онищенко, О. І. Путро, М. І. Панчук, Л. М Гордієнко, Л. І. Стрельська, В. А. Смолій, Е. С. Соловей, І. Ф. Курас; Наук. ред Е. С. Соловей. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. ‒ К.: ЗАТ "Газета "РАДА", 1997. ‒ 848 с. ‒ (Мемуари) |
| 23 | Дорошенко, Петр Дорофеевич
[Дорошенко, Петро Дорофійович] (1627—1698), государственный, политический и военный деятель, полководец, дипломат, гетман Правобережной Украины (1665— 1676 гг.) |
| 24 | Земский суд
Земский суд |
| 25 | Значение полтавского боя для украинской государственности
[Значіння полтавського бою для української державности] – Андриевский Виктор. Речь на торжественной академии 10 июля 1927 г. в Украинской Станице при г. Калише // Варшава. 1927. Накладом "Табору" |
| 26 | Иван Котляревский. Его жизнь и творчество
Возняк М. С. Іван Котляревський. Його життя й творчість // Твори Івана Котляревського — Львів, «Просвіта», 1928. — XXVIII, 344 с.; 1 л. портр. (Видання т-ва «Просвіта», ч. І. Українське письменство). Стор. V—XXVIII. |
| 27 | Ижакевич, Иван Сидорович
[Їжакевич, Іван Сидорович] (1864–1962), украинский живописец, писатель и график, народный художник УССР |
| 28 | Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921 |
| 29 | Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923. |
| 30 | Из украинской старины - Альбом
[З української старовини] Из украинской старины = La pètite Russie d'autrefois : [Альбом] / рис. акад. С. И. Васильковского и Н. С. Самокиша ; поясн. текст проф. Д. И. Эварницкого ; изд. А. Ф. Маркса. – С.-Петербург: Изд. А. Ф. Маркса, 1900. – VIII, 100 с. : іл. |
| 31 | Изучение истории Полтавского казацкого полка до 1917 года
[Вивчення історії Полтавського козацького полку до 1917 року] Мокляк Владимир, заместитель директора по научной работе Полтавского краеведческого музея |
| 32 | Исаенко, Евфимий Илларионович
[Ісаєнко, Євфимій Иларіонович] (1826-1913), протоиерей, законоучитель ППКК (1874-1902) |
| 33 | История Украины, 1917-1923 гг. Т. 1 : Время Центральной Рады
Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. Т. 1 : Доба Центральної Ради / Дмитро Дорошенко. – Ужгород. Накладом О. Цюпки : б. в., 1932. — 437 + XXI. |
| 34 | История Украины, 1917-1923 гг. Т. 2. Украинская Гетманская Держава 1918. года
Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. Т. 2 : Українська Гетьманська Держава 1918. року / Дмитро Дорошенко. – Ужгород. Накладом О.Цюпки : б. в., 1930. — 423 + LXXXVI. |
| 35 | К пятидесятилетию со дня смерти Ивана Петровича Котляревского
Науменко Володимир. До п'ятидесятиріччя з дня смерті Івана Петровича Котляревського. // «Киевская старина», 1888, т. 23, кн. 11, с. 374—394. |
| 36 | К характеристике правых партий
[До характеристики правих партій] – Андриевский Виктор (из доклада, прочитанного 16-17/XII.1920 г. в украинском военном лагере в Райхенберге) // Берлин. 1921. Из типографии Гофмана в Зальцендели |
| 37 | Кадетский корпус
[Кадетський корпус] – Микола Бутович // "Вестник". Нью-Йорк. Год XIII. Ч. 5 (127). Май 1959. Стор. 24-29; Ч. 6 (128). Июнь 1959. Стор. 19-22; Ч. 7-8 (129-130). Июль-август 1959. Стор. 19-23 |
| 38 | Кадетский корпус и полтавские "торжества"
[Кадетський корпус і полтавські "торжества"] - автобиографии и воспоминания Николая Бутовича, воспитанника ППКК (1913) |
| 39 | Казацкая рада
Казацкая рада |
| 40 | Котляревский
Кулиш П. Обзор украинской словесности. II. Котляревский. — «Основа», 1861, кн. 1, с. 235—262. |
| 41 | Котляревский в исторической обстановке
Александра Ефименко. Котляревский в исторической обстановке // Ефименко, А. Южная Русь. Очерки, изследованія, заметки [Текст] Т.2 / А. Ефименко. - С.-Петербургъ : Книгопечатня Шмидт, 1905. - 358 с. Стр. 316-335. |
| 42 | Котляревский и его школа
Сергій Єфремов. Котляревський та його школа // Історія українського письменства / С. О. Єфремов. – Київ: Femina, 1995. – 685, [1] с. Друкується за виданням: Єфремов С. Історія українського письменства. — Київ — Ляйпціґ. 1919 (Вецляр 1924). Стор. 276-304. |
| 43 | Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Вступне слово та частина I: Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея. |
| 44 | Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Частина II: Наша "орієнтація" |
| 45 | Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Частина III: Про національну аристократію та про три основні методи її орґанізації: класократію, охлократію і демократію |
| 46 | Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Частина IV: Про політику, як умілість вибору такого методу здобування та орґанізації влади і орґанізації громадянства, який-би уможливив будову і збереженя окремої Держави на Українській Землі і забезпечив істнування та розвиток Української Нації. |
| 47 | Литература русская, великорусская, украинская и галицкая
Українець (М. П. Драгоманов). Література російська, великоруська, українська і галицька. // «Правда», 1873, ч. 4, стор. 158–165; ч. 5, стор. 189–196; ч. 6, стор. 221–226; ч.16, стор. 559–564; ч. 17, стор. 621–631; ч. 18, стор. 652–659; ч. 19, стор. 682–690; ч. 21, стор. 706–718; 1874, ч. 1, стор. 20–28; ч. 2, стор. 59–69; ч. 3, стор. 107–116; ч. 4, стор. 155–163; ч. 5, стор. 203–211; ч. 6, стор. 259–268; ч. 7, стор. 297–308; ч. 8, стор. 337–342; ч. 9, стор. 380–386. |
| 48 | Личности - Х
[Особистості - Х] - пункт меню |
| 49 | Малоруссы
Пыпин А. Н. Малоруссы. // Обзор истории славянских литератур А. Н. Пыпина и В. Д. Спасовича. Издание О. И. Бакста. — С.-Петербург, в типографии О. И. Бакста, Стремянная, № 14. 1865 — VI+537 с. Глава третья. Русское племя. 2. Малоруссы. Стр. 206-231. |
| 50 | Мартовские статьи 1654 г.
Мартовские статьи 1654 г. |
| 51 | Мартынович. Воспоминания А. Сластьона
[Мартинович. Спогади О. Сластьона] // Кооперативное издательство "Рух". Харьков, 1931 |
| 52 | Многогрешный, Демьян Игнатьевич
[Многогрішний, Дем‘ян Гнатович] (?-?), государственный деятель, гетман Левобережной Украины (1669-1672) |
| 53 | Мои воспоминания (1861-1915)
Софія Русова. Мої спомини (1861-1915) // За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початку ХХ століття. Заходом Комісії новішої історії України під редакцією Голови секції акад. Михайла Грушевського. Книга друга (1861-1879 рр.). Стор. 135-175. Книга третя (1879-1915 рр.). Стор. 147-205. |
| 54 | Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949 |
| 55 | Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969 |
| 56 | На открытии памятника И. Котляревскому
Публікується за виданням: Андрій Жук. На відкритті пам'ятника І. Котляревському // Сучасність (література, мистецтво, суспільне життя). № 12 (36). Грудень 1963. Мюнхен. Стор. 84-94. |
| 57 | На Украине. Путевые впечатления
Россиев П. А. На Украйне (К 200-летию Полтавской битвы). Путевые впечатления. — Исторический вестник, 1909, июнь. Стр. 901-965. |
| 58 | Независимая Украина
[Самостійна Україна] – Михновский Николай // На чужині. 1948. Видавництво "Український Патріот" |
| 59 | Ненужность великорусской литературы для Украины и для славянщины
Нечуй-Левицький І. С. Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини (Сьогочасне літературне прямування) // Іван Нечуй-Левицький. Українство на літературних позвах з Московщиною. Культурологічні трактати. Упорядкування Михайла Чорнопиского. Львів: Каменяр, 1998 (фактично 2000). Стор. 64-126. Вперше опубліковано анонімно під назвою "Сьогочасне літературне прямування": першу частину – у журналі "Правда, 1878; другу – у 1884. |
| 60 | Николай Лысенко. В сотую годовщину рождения. 1842-1942
[Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842-1942] – Андриевский Виктор. // Украинское издательство. Львов. 1942 |
| 61 | Николай Михновский (Очерк общественно-политической биографии)
[Микола Міхновський (Нарис суспільно-політичної біографії)] – Андриевский Виктор. // Визвольний шлях. Видає "Українська видавнича спілка" — 1974. — № 6 (315). Річник XXVII — С. 588-617 |
| 62 | От легенд к правде
Лонгин Цегельський. Від леґенд до правди. Спомини про події в Україні звязані з Першим Листопадом 1918 р. / Нью-Йорк — Філадельфія : Булава, 1960. – 313 c. : портр.). |
| 63 | Очерк деятельности малороссийского генерал-губернатора князя А. Б. Куракина
И. Ф. Павловский. Очерк деятельности малороссийского генерал-губернатора князя А. Б. Куракина (1802-1808 гг.): (По архивным данным, с рисунками) / Издание Полтавской Ученой Архивной Комиссии. - Полтава: Т-во Печатного Дела (Тип. быв. И. А. Дохмана), 1914. - 131 с., ил. |
| 64 | Очерк истории украино-русинской литературы до 1890 г.
Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 194-470. Примітки: стор. 590-647. Перша публікація у 1910 р. |
| 65 | Первое произведение новой украинской литературы ("Энеида" И. П. Котляревского)
Шамрай А. П. Перший твір нової української літератури ("Енеїда" І. П. Котляревського) / А. П. Шамрай ; Т-во для поширення політ. та наук. знань Укр. РСР. — Київ : Рад. Україна, 1951. |
| 66 | По вопросу о времени основания города Полтавы
[До питання про час заснування міста Полтави] - Л. Падалка. По вопросу о времени основания города Полтавы // Чтения в Историческом Обществе Нестора Летописца. Книга десятая. Издана под редакцией В. З. Завитневича. Киев. Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, Михайловская улица, дом № 4. 1896 г. Стр. 15-33 |
| 67 | Покликання "Варягів", чи організація хліборобів?
Вячеслав Липинський. Покликання "Варягів", чи організація хліборобів? (Кілька уваг з приводу статті Є. Х. Чикаленка "Де вихід?") / «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. |
| 68 | Политические и партийные деятели
[Політичні та партійні діячі] - пункт меню |
| 69 | Полтава. Взгляд еврейства
Полтава. Взгляд еврейства |
| 70 | Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка |
| 71 | Потоцкий, Николай
[Потоцький, Миколай] (1594—1651), польский государственный и военныий деятель |
| 72 | Потоцкий, Станислав Ревера
[Потоцький, Станіслав Ревера] (1579—1667), польский государственный деятель и полководец |
| 73 | Праздник в Полтаве
Остап Лисенко. Свято в Полтаві. // Лисенко О. М. В. Лисенко. Спогади сина. - Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1966. Стор. 208-220. |
| 74 | Приход села Локощины Полтавского уезда
[Парафія села Локощини Полтавського повіту] - Павловский И. Ф. // Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. – 1876. – № 10. – С. 372-410. |
| 75 | Проблема реализма в "Энеиде" И. П. Котляревского
Шамрай А. П. Проблема реалізму в "Енеїді" І. П. Котляревського // Котляревський, Іван Петрович. Повне зібрання творів [Текст]. Т. 1 / І. П. Котляревський. - К. : Вид-во АН УРСР, 1952. - 533 с. Стор. 9-62. |
| 76 | Пушкарь, Мартын
[Пушкар, Мартин] (?—1658), военный и государственный деятель, полтавский полковник (1648—1658) |
| 77 | Пушкаря и Барабаша мятеж 1657-1658 гг.
Пушкаря и Барабаша мятеж 1657-1658 гг. |
| 78 | Разумовский, Кирилл Григорьевич
[Розумовський, Кирило Григорович] (1728—1803), последний гетман Левобережной Украины, граф, российский генерал-фельдмаршал, президент Петербургской академии наук |
| 79 | Революционная Украинская Партия (РУП) на Полтавщине по архивным материалам 1901-1905 годов
Антонин Дучинський, Революційна Українська Партія (РУП) на Полтавщині за архівними матеріялами 1901-1905 років // За сто літ: Матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття / Іст. секція Укр. АН ; Під ред. М. Грушевського. — [К.] : Держвидав України, 1927–1930. — 327, [1] с. — Записки кол. Історичної Секції Українського Наукового Товариства в Київі; … Кн. 2. — 1928. — Бібліогр. у підрядк. прим. |
| 80 | Рисунки из жизни украинского народного слова
Сумцов М. Ф. Малюнки з життя українського народного слова. З XIX т. Сборника Харьковского Историко-Филологического Общества в память проф. Е.К. Редина). — Харьків. Друкарня "Печатне Діло", 1910. — 144 с. |
| 81 | Руина
Руина |
| 82 | Русь-Украина и Московщина-Россия
[Русь-Україна та Московщина-Россія] – Историко-политическое исследование Лонгина Цегельского. С картой Украины. Второе, переработанное издание. Царьград. Из типографии Союза освобождения Украины. 1916 |
| 83 | Самокиш, Николай Семенович
[Самокиш, Микола Семенович] (1860—1944), выдающийся украинский художник-баталист и график, академик |
| 84 | Сербин, Иван Юрьевич
[Сербин, Іван Юрійович] (?—1665), полковник Брацлавского полка |
| 85 | Сомко, Аким Семенович
[Сомко, Аким Семенович] (?—1663), наказной гетман Левобережной Украины (1660-1663) |
| 86 | Сотник-протопоп. Эпизод из малорусской церковно-уряднической хроники начала XVIII века
[Сотник-протопоп. Епізод з малоросійської церковно-урядничеськой хроніки початку XVIII століття] - Павловский И. Ф. // Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. – 1880. – № 4. – С. 177-197. |
| 87 | Традиціоналізм і романтизм
Мирослав Попович. Традиціоналізм і романтизм // Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — 728 с. |
| 88 | Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор |
| 89 | Три лета
Маланюк Е. Ф. Три літа // Маланюк Е. Ф. Книга спостережень. Проза: У 2 т. — Торонто, "Гомін України", 1962. — Т. 1. — С. 43-54. |
| 90 | Указатель улиц
[Покажчик вулиць] |
| 91 | Україна на переломі, 1657-1659
Вячеслав Липинський. Україна на переломі, 1657-1959. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю. / Історичні студії та монографії; т. 3 – Відень ; Київ : Видання Дніпровського Союзу Споживчих Союзів України ("Дніпросоюз"), 1920. – 304 с. |
| 92 | Украино-русинская (малороссийская) литература
Франко І. Українсько-руська (малоруська) література. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 74-100. Примітки: стор. 568-574. Перша публікація у 1898 р. |
| 93 | Украинство в литературных состязаниях с Московщиной
И. Баштовий [Нечуй-Левицький І. С.] Українство на літературних позвах з Московщиною. – Львів, з друкарні товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1891. – 214 с. |
| 94 | Украинцы
Франко І. Українці. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 162-193. Примітки: стор. 586-589. Стаття написана у 1906 р. |
| 95 | Фольклористическая деятельность Павла Гнедича
[Фольклористична діяльність Павла Гнідича] Фольклористическая деятельность Павла Гнедича // Пятаченко С. В. - Сумы: "Издательство "МакДен", 2004 |
| 96 | Характеристика украинской литературы XVI-XVIII веков
Франко І. Я. Характеристика української літератури XVI-XVIII століть // Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у п'ятдесяти томах. Т. 53: Літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці, 1876-1895 — К.: Наукова думка, 2008. Стор. 332-369. Примітки: стор. 715-735. Вперше надруковано польською мовою в журн.: Kwartalnik Historyczny. — 1892. |
| 97 | Хмельницкий, Тимофей (Тимош) Богданович
[Хмельницький, Тимофій (Тиміш) Богданович] (1632—1653), государственный, политический и военный деятель, полководец |
| 98 | Хмельницкий, Юрий Богданович
[Хмельницький, Юрій Богданович] (1641—1685), политический и государственный деятель, дипломат, гетман Украины (1657, 1659-1663 гг.), гетман Правобережной Украины (1677-1681, 1685 гг.) |
| 99 | Хмельницкого Богдана улица
Улица Богдана Хмельницкого (Ленинский район) |
| 100 | Чурай, Маруся
[Чурай, Маруся] (?-?), легендарная народная певица и поэтесса |
| 101 | Энеида И. П. Котляревского и древнейший список ее
Житецкий П. "Энеида" Котляревского и древнейший список ее. [Житецький П. Енеїда Котляревського та найдавнішій список її] // «Киевская старина», 1899, т. 67, кн. 10, с. 1—30; кн. 11, с. 127—166; кн. 12, с. 277—300; 1900, т. 68, кн. 1, с. 16—45; кн. 2, с. 163—191; кн. 3, с. 312—336. |
| 102 | Энеида Ивана Котляревского в системе литературы украинского барокко
Шевчук В. «Енеїда» Івана Котляревського в системі літератури українського бароко // Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література XVI-XVIII століть: У 2 кн. — К., 2005. — Кн. друга: Розвинене бароко. Пізнє бароко. — С. 649-669. |
| 103 | Энеида Котляревского в связи с обзором украинской литературы XVIII века
Житецький, П. Енеїда Котляревського в зв’язку з оглядом української літератури XVIII століття / П. Житецький ; Всеукр. кооперат. вид. союз. — Київ : Друк. акц. т-ва "П. Барський", 1919. |
| 104 | Южнорусская литература
Франко І. Южнорусская литература. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 101-161. Примітки: стор. 574-585. Перша публікація у 1907 р. |
| 105 | Южноруссы
Пыпин А. Н. Южноруссы. // Пыпин А. Н. и Спасович В. Д. История славянских литератур. Издание второе, вновь переработанное и дополненное. Два тома. Т. 1. СПб., Изд. М. М. Стасюлевича, 1879. Глава третья. Русское племя. I. Южноруссы, с. 306—388. |
| 106 | Ян II Казимир
[Ян II Казимир] (1609-1672), король Речи Посполитой (1648-1668 гг.) |
