История Полтавы

Украинская социал-демократическая рабочая партия

Подробности

Просмотров: 79487

Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП, популярна назва - есдеки) - політична партія, що утворилася у грудні 1905 з Революційної української партії. Визнавала марксистську ідеологію; складалася з інтелігенції, частково з робітників і селян. Підкреслюючи національне питання і домагаючись автономії України, УСДРП вела свою діяльність незалежно від Російської соціал-демократичної робітничої партії. У період столипінської реакції виступала разом з Бундом, частково з меншовиками. У 1908 налічувала бл. З тис. членів. Видавала газети “Праця” (1909-10, виходила у Львові; ред. Д. Донцов, В. Дорошенко, А. Жук, В. Садовський), “Робітник” (виходила у Харкові з червня 1918), “Наш голос” (1910-11; виходила у Львові за ред. Л. Юркевича). Провідними діячами партії були: В. Винниченко, С. Петлюра, Д. Антонович, Л. Юркевич, М. Ткаченко, М. Ковальський, М. Порш. УСДРП поновила свою діяльність на з'їзді у Києві 17-18.4.1917 і домагалася автономії України. її органом був щоденник “Робітнича газета” (1917-19; виходив у Києві, Вінниці, Кам'янці-Подільському; ред. В.Винниченко, у 1919 - Іс.Мазепа).

За української Центральної Ради УСДРП взяла на себе основний тягар виконавчої влади (уряди В.Винниченка). Стоячи на поміркованих позиціях щодо вирішення аграрного питання, УСДРП втратила підтримку селянства на користь Української партії соціалістів-революціонерів. Після проголошення IV Універсалу в уряді залишилося тільки 2 члени партії - Д. Антонович і М. Ткаченко. За Гетьманату УСДРП перебувала в опозиції до режиму П. Скоропадського, а її лідери (В. Винниченко, С. Петлюра та ін.) тимчасово були ув'язнені. УСДРП входила до складу Українського національного союзу, брала участь у підготовці протигетьманського повстання і формуванні Директорії УНР, до якої увійшли В. Винниченко і С. Петлюра. У 1918-20 члени УСДРП очолювали Раду Народних Міністрів УНР (В. Чехівський, Б. Мартос, Іс. Мазепа). На IV з'їзді (10-12.1.1919) УСДРП розкололася на дві фракції: праву - “офіційну соціал.-дем.” і ліву - “незалежну”, яка ставилася з застереженням до централістичної політики російської Компартії в Україні, але визнавала потребу організації більшовицької влади в Україні, встановлення “диктатури пролетаріату” та негайного миру з радянською Росією (А. Пісоцький, В. і Ю. Мазуренки, М. Ткаченко, М. Авдієнко). Більшість з'їзду, яку очолювали М. Порш, В. Винниченко, С. Петлюра, Іс. Мазепа, відстоювала ідею “трудової демократії”, висловилася за повільну соціалізацію головних галузей господарства і підтримку Директорії УНР. Під час Трудового конгресу України УСДРП висловилася за демократичний парламентаризм, здійснення важливих соціальних реформ, збереження повноти влади в руках Директорії УНР

Щоб уможливити Директорії УНР порозуміння з Антантою, соціал-демократи відкликали 7.2.1919 своїх міністрів з уряду, надавши можливість голові РНМ С. Остапенкові розпочати переговори з представниками французького військового командування в Одесі. Одночасно С. Петлюра вийшов з УСДРП, а В. Винниченко вибув зі складу Директорії УНР, передавши свої повноваження С. Петлюрі. ЦК УСДРП (Й. Безпалко, А. Лівицький, М. Шадлун, І. Романченко), що залишився в Україні, продовжував підтримувати політику Директорії УНР й урядів Б. Мартоса та Іс. Мазепи. Ті ж члени партії, що виїхали в еміграцію (В. Винниченко, Б. Матюшенко, В. Левицький, П. Дідушок, М. Порш, В. Мазуренко, С. Вікул), на конференції 9-13.1919 у Відні домагалися виходу есдеків з уряду. “Незалежні” есдеки в січні 1920 створили Українську комуністичну партію, що стала легальною радянською партією і виступала за самостійність УСРР В еміграції “Закордонна делегація УСДРП” (лідери: Іс. Мазепа, П. Феденко, О. Козловський, О. Бочковський, В. Матюшенко, В. Старосольський, Й. Безпалко) мала центр у Празі та належала до Соціалістичного Інтернаціоналу. Партійні органи: “Вільна Україна”, “Соціалістична думка” (1922-23), “Соціаліст-демократ”. УСДРП не входила до Уряду УНР в екзилі, але лояльно ставилася до його діяльності. Після Другої світової війни 1939-45 УСДРП взяла участь у створенні Української Національної Ради. У 1950 УСДРП об'єдналася з ін. соціалістичними партіями в Українську соціалістичну партію.

А. Жуковський (Сарсель, Франція).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)