Гоголь, Николай Васильевич
- Подробности
- Просмотров: 117081
Гоголь, Микола Васильович — Гоголь Николай Васильевич — (20.03/1.04.1809, с. Сорочинці Миргородського повіту (тепер с. Великі Сорочинці Миргородського району) — 21.02/4.03.1852, Москва) — письменник, класик російської літератури.
Народився в заможній поміщицькій сім'ї, яка володіла понад 400 душами кріпосних селян і близько 1100 дес. землі в с. Василівка. В сім'ї було 12 дітей, з яких вижили чотири доньки і один син. З дитинства був дуже хворобливим, що наклало відбиток на подальшу життєдіяльність. Навчався в Полтавському повітовому училищі (1818—1819 рр.) і Ніжинській гімназії вищих наук (1819—1828 pp.). Гімназистом почав вести своєрідний щоденник — "Книгу всякой всячины, или Подручную энциклопедию", куди записував пісні, легенди, оповіді, цитати з книг. Тоді ж написав перші власні літературні твори (не збереглися). Після закінчення курсу подався до Петербурга, де зайнявся літературною творчістю.
У 1829 р. опублікував під псевдонімом поему "Ганс Кюхельгартен", але після негативної оцінки твору критикою зібрав усі непродані екземпляри і спалив їх. Зробив спробу влаштуватися актором, але його гру забракували на першій репетиції. В 1830—1831 рр. служив переписувачем у департаменті уділів. Потім дістав посаду старшого вчителя історії в жіночому Патріотичному інституті. Незважаючи на першу літературну невдачу, продовжував писати. Цього разу звернувся до добре знаного українського життя і фольклору. На прохання сина мати надсилала йому численні матеріали про народні повір'я, звичаї, побут, усілякі старожитності. Цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (ч. 1—2, 1831—1832 рр.) приніс М. Гоголю літературну славу. У 1834 р. посів посаду ад'юнкт-професора на кафедрі загальної історії Петербурзького університету, однак його професура зазнала фіаско, і вже через рік він подав у відставку. Знудившись за творчою роботою, з піднесенням узявся за літературні сюжети: в 1835 р. побачили світ збірки "Миргород" і "Арабески", повість-епопея "Тарас Бульба", в 1836 р. — повість "Ніс" і комедія "Ревізор", де зазвучав знаменитий гоголівський "сміх крізь сльози".
Критика оголосила, що в особі М. Гоголя російське суспільство має великого письменника. В 1836 р. виїхав за кордон, де перебував, з перервами, до 1848 р. За кордоном написав поему-роман "Мертві душі" (ч. І, 1842 р.), яка стала вершиною творчості письменника. В 1847 р. опублікував книгу "Вибрані місця з листування з друзями", яка дістала неоднозначну оцінку в суспільстві. Після повернення до Росії з одержимістю працював над другою частиною "Мертвих душ", але після 10 років праці спалив рукопис. М. Гоголь взагалі був дуже вимогливим до себе. Письменництво було для нього великою "душевною справою". Зважаючи на хронічну недугу і постійний тяжкий душевний стан, він ніколи не міг дозволити собі розкоші чекати натхнення. Говорив, що якщо в якийсь день не працюється, то все одно треба брати в руки перо і виводити хоч би "Микола Васильович Гоголь, Микола Васильович Гоголь..." і так до тих пір, поки не проснеться думка, розбуджена рукою. Для здійснення свого письменницького покликання жертвував своїм особистим життям.
Був відлюдькуватий, цурався незнайомого товариства і, як це не парадоксально, зовсім не знав реальної російської дійсності. Дослідники підрахували, що за три переїзди з Петербурга в Полтавську губернію і в зворотному напрямку він бачив Росію на власні очі протягом 27 днів їзди і 7 днів вимушеної зупинки в Курську — до появи "Ревізора" і протягом 20 днів їзди — в проміжку між "Ревізором" і від'їздом за кордон, де були написані "Мертві душі". Прототипами героїв М. Гоголя були переважно його земляки: миргородські поміщики, чиновники та міські обивателі. Може, через це на батьківщині М. Гоголя не любили. Навіть через півстоліття по смерті про письменника в рідних краях згадували неохоче. Зате тут існувала легенда, ніби він не спалив другий том "Мертвих душ", а закопав його разом з незліченним багатством у кургані, насипаному на березі ставка в рідній Василівці. Цей пагорб кілька разів намагалися розкопувати, проте "гегелівських скарбів" копачі не знайшли.
З
дитинства М. Гоголь був суб'єктом з
природженою невропатичною конституцією.
Першу половину свого життя він був
неврастеніком, другу — іпохондриком. У свої
останні роки письменник перебував у
пригніченому стані, відчуваючи страх
смерті. Він усамітнювався, молився,
перебував у нервовому розладі, який набув
характеру релігійного затьмарення. Лікарі
не знаходили в нього якоїсь небезпечної
хвороби, але він не вірив медикам,
відмовлявся від ліків. Друзі намагалися
розрадити його, але він уникав зустрічей
або відмовчувався. Навіявши собі, що
постіль буде для нього смертним
одром,
постійно сидів у кріслах, але врешті зліг,
щоб уже не встати. До останнього вірив у
чудодійне втручання Бога. Помер від нападу
т. зв. періодичної меланхолії, ускладненої
виснаженням і малокрів'ям мозку. Був
похований у Свято-Даниловому монастирі.
Незвичайні обставини смерті породили
чутки, ніби його поховали живим. У радянські
часи, після облаштування в монастирських
приміщеннях колонії для малолітніх
злочинців цвинтар знесли, а прах М. Гоголя в
1931 р.
перенесено на кладовище Новодівичого
монастиря. Під час перепоховання останків
з'ясувалося, що кістяк лежав у труні
долілиць і був без черепа; останній
невдовзі знайшли неподалік, але сумніви
щодо його належності М. Гоголю залишаються
до цього часу.
Джерело:
Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII - початок XX століття. Стор. 113-114
Гоголь, Микола Васильович — Гоголь Николай Васильевич — (20.03/1.04.1809 — 21.02/4.03.1852)
Микола Васильович Гоголь — гордість російської літератури. А української хіба ні? Так, він є також і українським письменником, бо не лише мова, якою пише автор, визначає його як творчу особистість, а насамперед той матеріал, з якого складається ця творчість. А матеріал у письменника Гоголя в переважній більшості український. І не тільки у "Вечорах на хуторі біля Диканьки" чи в "Миргороді" або "Тарасі Бульбі", а й у "Мертвих душах". М. Гоголь — гордість його рідного краю — Полтавщини, яку він завжди і всюди носив у своєму серці.
Микола Гоголь (Яновський) народився 1 квітня 1809 року у селі Сорочинцях (тепер — Великі Сорочинці) в поміщицькій сім’ї. Дитинство минуло у селі Василівці (Яновщині, тепер Гоголеве Шишацького району). У розвитку духовного світу хлопця певну роль відіграв батько Василь Панасович, поет і драматург того часу (помер 1825 року). Навчався Гоголь у Полтавському повітовому училищі (1818 — 1819), брав уроки в учителя гімназії Г. Сорочинського. В 1821 — 1828 роках навчався в Ніжинській гімназії вищих наук. Після того виїхав шукати щастя в Петербург.
Цілеспрямована натура Гоголя привела його до мети: 1831 року виходить 1-а частина "Вечорів", у 1832 — друга. Успішний дебют подвоїв сили. З’являються збірки "Миргород", "Арабески" (1835), комедія "Ревізор" (поставлена 1836), нарешті "Мертві душі" (1841) та "Вибрані місця з листування з друзями" (1847).
У червні 1836 року Гоголь зі своїм шкільним товаришем і земляком О. С. Данилевським виїхав за кордон. У Швейцарії, Римі, Парижі він працював над поемою "Мертві душі", писав також драму з історії Запоріжжя (збереглися уривки), повість "Рим" (1842) та ін.
Микола Васильович ніколи не забував Василівку, матір, сестер. В Яновщину він приїжджав із Петербурга і з-за кордону влітку 1832, 1835, 1841, 1848, 1850 та 1851 років. Залишаючись дома на все літо, він іноді відвідував Полтаву, Миргород, Шишаки, Обухівку та інші села. На початку червня 1848 року їздив до Києва на побачення з О. Данилевським.
Під час останнього перебування в Україні весною 1851 року він працював над другим томом "Мертвих душ" (з 20 квітня до 22 травня). Улюбленими місцями прогулянок для Гоголя були в цей час навколишні поля і особливо ліс поблизу Василівки під назвою Яворівщина. Рідні місця — Диканьку, Миргород, Сорочинці, Гадяч, річку Псьол — М. Гоголь прославив у багатьох своїх творах. Сучасник, відзначаючи велику любов письменника до рідних місць, писав, що саме тут відбувався "акт поетичної творчості" Гоголя, і тому "Василівка робиться для нас куточком особливо цікавим". Шляхи М. В. Гоголя пролягали через Опішнє, Чорнухи, Велику Багачку, Обухівку та інші населені пункти нашого краю.
Микола Гоголь відомий і як збирач та великий шанувальник українського фольклору. Зібрані ним пісні були опубліковані 1909 року Академією наук. Панас Мирний в листі до М. Коцюбинського 1902 року писав: "Що не кажіть, а Гоголь душею і натурою наш..."
На Полтавщині працює два музеї М. В. Гоголя — у селі Великі Сорочинці, де письменник народився і був охрещений (відкритий 1951 року), та в Гоголевому (колишній Василівці), де в 1982 — 84 роках відбудовано весь комплекс будівель, що складали садибу Гоголів. Пам’ятники письменникові є в Полтаві, Сорочинцях, Диканьці, Миргороді, Пирятині, селах Шишаки, Білоцерківка та ін.
Джерело:
Петро Ротач, "Колоски з літературної ниви" (http://www.pollitra.pi.net.ua)
Ссылки на эту страницу
| 1 | Homo economicus в русскую литературу ввёл Гоголь
[Homo economicus в російську літературу ввів Гоголь] - Владимир Леонтьевич Вайнгорт |
| 2 | «Рука Франции» в культурном наследии Полтавы
[«Рука Франції» у культурній спадщині Полтави] - Владимир Леонтьевич Вайнгорт |
| 3 | Быков, Николай Владимирович
[Биков, Микола Володимирович] (1856-1918), действительный статский советник, воспитанник ППКК (1873), племянник Н. В. Гоголя |
| 4 | Быкова, М. М.
[Бикова, М. М.] правнучка А. С. Пушкина и внучатая племянница Н. В. Гоголя |
| 5 | Быкова, Наталья Николаевна
[Бикова, Наталья Миколаївна] (1888-1979), правнучка А. С. Пушкина и внучатая племянница Н. В. Гоголя |
| 6 | В десятую годовщину
[В десяту річницю 22.1.1918-22.1.1928] – Андриевский Виктор (речь на торжественной академии в украинской станице при г. Калише 22.1.1928) // Тиражом "Лагеря". Калиш. 1928. Типография издательства "Черномор" |
| 7 | Взгляд на украинскую словесность
Куліш Пантелеймон. Переднє слово до громади. Погляд на українську словесність. — В кн.: Хата. 1860, Издав П. А. Куліш. Пб., [1860], с. VII—XXII. |
| 8 | Вместо предисловия
Катранов С. П. Вместо предисловия. — В кн.: И. П. Котляревский. Собрание сочинений на малороссийском языке. І. Энеида. II. Наталка Полтавка. III. Москаль-чаривник. IV. Ода до князя Куракина. Издано под редакцией С. П. Катранова. К., В типогр. Е. Я. Федорова, 1874, II+XIV, 409 с. Стр. I-XIV. |
| 9 | Вопрос о малороссийской литературе
Милюков А. Вопрос о малороссийской литературе. — в кн.: Милюков А. Отголоски на литературные и общественные явления. СПб., 1875, с. 126-163. Первая публикация: «Эпоха», 1864, № 4, с. 75-102. |
| 10 | Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955 |
| 11 | Воспоминания о Г. Г. Мясоедове
[Оголевець Віктор Степанович. Спогади про Г. Г. Мясоєдова] Оголевец В. С. Воспоминания о Г. Г. Мясоедове / Предисл. М. М. Пластининой. — М.: Искусство, 1981. — 95 с, ил. |
| 12 | Воспоминания об И. П. Котляревском. (Из записок старожила)
Стеблін-Камінський С. П. Спогади про І. П. Котляревського. — у кн. Залашко А. Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях. — Київ: Дніпро, 1969. — 630 с. Стор. 91-110 (переклад українською книги: Стеблин-Каминский С. Воспоминания об И. П. Котляревском. (Из записок старожила). Полтава, Типогр. Дохамна, 1883. 44 с. in 16°. Видання третє. До цього Спогади друкувалися у газ. «Полтавские губернские ведомости», 1866, №№ 45-47; окремим виданням виходили в 1869, 1871). |
| 13 | Воспоминания С. В. Скалон (урожденной Капнист)
[Спогади С. В. Скалон] // Исторический вестник. – Май-июль 1891 |
| 14 | Воспоминания: конец 1917 — декабрь 1918.
Павло Скоропадський. Спогади: кінець 1917 — грудень 1918. // Головний редактор Ярослав Пеленський. Київ-Філадельфія. 1995 |
| 15 | Гоголевские ночи: диалог южной живописи и северной графики
[Гоголівські ночі: діалог південного живопису і північної графіки] - Владимир Леонтьевич Вайнгорт |
| 16 | Гоголи-Яновские
матеріали до родоводу / материалы к родословию |
| 17 | Гоголи-Яновские, Василий Афанасьевич и Мария Ивановна
[Гоголі-Яновські, Василь Панасович та Марія Іванівна] родители Н. В. Гоголя |
| 18 | Гоголь на Родине
[Гоголь на батьківщині] Гоголь на Родине: Альбом художественных фототипий и гелиогравюр, относящихся к памяти Н.В. Гоголя / Издание фотографии И. Ц. Хмелевского в Полтаве. Светопечать С.В.Кульженко, Киев. 1902 г. |
| 19 | Гоголю Н. В. памятник
[Гоголю М. В. пам'ятник] |
| 20 | Гоголя улица
[Гоголя вулиця] - бывшая Ивановская |
| 21 | Данилевский, Александр Семенович
[Данилевський, Олександр Семенович] (1809-1888), инспектор пансиона, директор Полтавской гимназии и училищ, писатель |
| 22 | Данилевский, Григорий Петрович
[Данилевський, Григорій Петрович] (1829—1890), писатель, чиновник, путешественник, этнограф, историк |
| 23 | Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011. |
| 24 | Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011. |
| 25 | Дневники Сергея Ефремова, 1923-1925
Єфремов С. О. Щоденники, 1923‒1929 / Упоряд.: О. І. Путро (гол. упоряд.), Т. В. Вересовська, В. А. Кучмаренко, Л. Ю. Портнова, Л. І. Стрельська; Ред. кол.: О. С. Онищенко, О. І. Путро, М. І. Панчук, Л. М Гордієнко, Л. І. Стрельська, В. А. Смолій, Е. С. Соловей, І. Ф. Курас; Наук. ред Е. С. Соловей. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. ‒ К.: ЗАТ "Газета "РАДА", 1997. ‒ 848 с. ‒ (Мемуари) |
| 26 | Дневники Сергея Ефремова, 1926-1927
Єфремов С. О. Щоденники, 1923‒1929 / Упоряд.: О. І. Путро (гол. упоряд.), Т. В. Вересовська, В. А. Кучмаренко, Л. Ю. Портнова, Л. І. Стрельська; Ред. кол.: О. С. Онищенко, О. І. Путро, М. І. Панчук, Л. М Гордієнко, Л. І. Стрельська, В. А. Смолій, Е. С. Соловей, І. Ф. Курас; Наук. ред Е. С. Соловей. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. ‒ К.: ЗАТ "Газета "РАДА", 1997. ‒ 848 с. ‒ (Мемуари) |
| 27 | Доба відродження. Котляревський
Іван Огієнко (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К.: Наша культура і наука, 2001. — 440 с., іл. (Видавничий проект Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка) "Запізніле вороття"). Глава IX. Доба відродження. Котляревський. |
| 28 | Живокини, Василий Игнатьевич
[Живокіні, Василь Гнатович] (1808-1874), артист драмы, оперы (тенор) и вокальный педагог |
| 29 | Журнально-газетные статьи и материалы по южнорусской истории
Ф. Н. Журнально-газетные статьи и материалы по южнорусской истории. — «Киевская старина», 1885, т. 11, кн. 3, с. 599-606. Известия и заметки. (Резюме статьи Н.М.В. [Минский Николай Максимович, псевд. Н. М. Виленкина]. Иван Петрович Котляревский. (Критико-биографический очерк). — «Новь», 1884, т. 1, с. 702-703; т. 2, 1885, с. 126-133). |
| 30 | И. П. Котляревский
И. Я. Айзеншток. И. П. Котляревский. // Котляревский, Иван Петрович. Сочинения. Вступит. статья и примеч. И. Я. Айзенштока. [Пер. с укр.]. Л., «Сов. писатель», Ленингр. отд-ние, 1969. 363 с.; 1 л. портр. (Б-ка поэта. Основана М. Горьким. Большая серия. 2-е изд.). Стр. 5-42. |
| 31 | И. П. Котляревский (Опыт характеристики)
W [Каллаш В. В.] И. П. Котляревский (Опыт характеристики) // «Русская мысль», 1903, кн. 10, с. 125—140. |
| 32 | И. П. Котляревский в свете критики
Стешенко И. И. П. Котляревский в свете критики. — «Киевская старина», 1898, т. 62, кн. 7—8, с. 83—151; кн. 9, с. 267—316; т. 63, кн. 10, с. 1—32. |
| 33 | И. П. Котляревский и его «Энеида»
И. П. Еремин. И. П. Котляревский и его «Энеида». // И. П. Котляревский. Энеида. Перевод с. украинского И. Бражнина. Вступительная статья И. П. Еремина. Примечания В. П. Петушкова. Илл. Н. Муратова. — М., Гослитиздат [Ленингр. от-ние], 1955. — 259 с., илл. Стр. 3-24. |
| 34 | И. П. Котляревский — корифей украинской литературы
Є. С. Шабліовський та Б. А. Деркач. І. П. Котляревський — корифей української літератури. // Котляревський, Іван Петрович. Повне зібрання творів. [Підготовка текстів та коментарів Б. А. Деркача. Відп. ред. Є. С. Шабліовський. Вступ. стаття: Є. С. Шабліовський та Б. А. Деркач. — К., «Наук. думка», 1969. — 510 с. з іл. і факс.; 9 л. іл., портр. і факс. Стор. 5-37. |
| 35 | И. П. Котляревский: жизнь и творчество
П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість // П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість — Київ : Держ. вид-во худож. літ., 1951, 175 с. |
| 36 | И. П. Котляревский: критико-биографический очерк
І. І. Стебун. І. П. Котляревський: критико-біографічний нарис / Акад. наук УРСР, Ін-т укр. літ. ім. Т. Г. Шевченка. — Київ : Держ. літ. вид-во, 1938. |
| 37 | Иван Котляревский
Панасенко Т. Іван Котляревський. — X., 2010. — 86 с. |
| 38 | Иван Котляревский
М. Т. Яценко Іван Котляревський. // Іван Котляревський. Поетичні твори. Драматичні твори. Листи. / Упорядкування і примітки М. Т. Максименко; вступна стаття М. Т. Яценка; редактор тому М. Т. Яценка. — К., Наукова думка, 1982. — 320 с. (Бібліотека української літератури). Стор. 5-35. |
| 39 | Иван Котляревский
Б. А. Деркач. Іван Котляревський. // Котляревський І. П. Енеїда. Поема. Наталка Полтавка. П'єса. Москаль-чарівник. П'єса. / Передмова та примітки Б. Деркача; іл. худож. Г. Якубовича. — К., Дніпро, 1987. — 366 с. (Бібліотека української класики "Дніпро"). Стор. 5-26. |
| 40 | Иван Котляревский
Радзикевич Володимир. Іван Котляревський // Радзикевич В. Історія української літератури. - Детройт : Батьківщина, 1955-1956. Том II. Нова доба. - 1956. – 164, [2] c. Стор. 5-18. |
| 41 | Иван Котляревский
Михайло Яценко. Іван Котляревський // Історія української літератури ХІХ століття. У трьох книгах. Книга перша: Перші десятиріччя ХІХ ст. За редакцією М. Т. Яценка. - Київ, "Либідь". 1995. Стор. 68-90. |
| 42 | Иван Котляревский смеется
Сверстюк Євген Олександрович. Іван Котляревський сміється // Сучасність. — 1972. — № 5. — С. 35-59. |
| 43 | Иван Петрович Котляревский
Николай Петров. Иван Петрович Котляревский // Петров Н. И. Очерки истории украинской литературы XIX столетия. К., Типогр. И. и А. Давыденко, 1884. IV, 457, XV с. Стор. 22—36. |
| 44 | Иван Петрович Котляревский
Стеблин-Каминский С. П. Иван Петрович Котляревский. - Северная пчела. 1849, № 83 (18 апреля), стр. 332; № 84 (19 апреля), стр. 335-336. |
| 45 | Ижакевич, Иван Сидорович
[Їжакевич, Іван Сидорович] (1864–1962), украинский живописец, писатель и график, народный художник УССР |
| 46 | Из бумаг И. П. Котляревского
Из бумаг И. П. Котляревского - В. Горленко // Киевская старина. - 1883, 5, с. 146-154 |
| 47 | Из воспоминаний старого полтавца
[Із спогадів старого полтавця] - Конисский Александр Яковлевич // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Март 1900 г. Документы, известия и заметки. Стр. 149-152. |
| 48 | К биографии И. П. Котляревского
[До біографії І. П. Котляревського] - Василенко Ник. // Киевская старина. - 1902, 4, с. 1-5 |
| 49 | К характеристике семинарских времен Ивана Котляревского
В. [Гнатюк В. М.] До характеристики семінарських часів Івана Котляревського // Літературно-науковий вістник. 1903. Том 24. Книга 12. Стор. 209-215. |
| 50 | Кадетский корпус
[Кадетський корпус] – Микола Бутович // "Вестник". Нью-Йорк. Год XIII. Ч. 5 (127). Май 1959. Стор. 24-29; Ч. 6 (128). Июнь 1959. Стор. 19-22; Ч. 7-8 (129-130). Июль-август 1959. Стор. 19-23 |
| 51 | Кадетский корпус и полтавские "торжества"
[Кадетський корпус і полтавські "торжества"] - автобиографии и воспоминания Николая Бутовича, воспитанника ППКК (1913) |
| 52 | Капнист, Василий Васильевич
[Капніст, Василь Васильович] (1758(7)—1823), русский поэт, драматург, деятель образовательния, общественный деятель |
| 53 | Капнист, Софья Васильевна
[Капніст, Софія Василівна] |
| 54 | Клясицизм (1956)
Дмитро Чижевський. Клясицизм. // Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму) – Нью-Йорк: УВАН у США, 1956. – 510, [1] с. : портр. Стор. 325-373. |
| 55 | Клясицизм (1994)
Дмитро Чижевський. Клясицизм. // Українська література / В. Петров, Д. Чижевський, М. Глобенко; Історія української культури / І. Мірчук ; Укр. вільний ун-т. – Мюнхен ; Львів : Фенікс Лтд, 1994. – 380 с. Стор. 112-126. |
| 56 | Колониальность как переодевание: "Малороссийский маскарад" Ивана Котляревського
Тамара Гундорова. Колоніяльність як перевдягання: "малоросійський маскарад" Івана Котляревського // Harvard Ukrainian Studies, 2011-2014. Volume 32-33, Part two. - p. 395-414. |
| 57 | Комаров, Михаил Федорович
[Комаров, Михайло Федорович] (1844—1913), народовед, историк, библиограф, языковед, критик |
| 58 | Короленко, Владимир Галактионович
[Короленко, Володимир Галактіонович] (1853—1921), русский писатель и общественный деятель |
| 59 | Котляревский
Кулиш П. Обзор украинской словесности. II. Котляревский. — «Основа», 1861, кн. 1, с. 235—262. |
| 60 | Котляревский
Сергій Єфремов. Котляревський // Твори Івана Котляревського з портретом автора, ілюстраціями В. Корнієнка, заставками Ів. Бурячка та іншими малюнками. К., «Вік», 1909, XXX, 395 с., іл., портр. |
| 61 | Котляревский и его «Энеида»
Смаль-Стоцький С. Котляревський і єго «Енеїда». Відчит... на науковій академії дня 1-ого падолиста 1898. — «Літературно-науковий вісник» 1898, т. 4, кн. 11, с. 87—100. Друга пагінація. |
| 62 | Котляревский И. П. Хронология
Мирослав Мороз. І. П. Котляревський. Хронологія // Іван Петрович Котляревський. Повне зібрання творів. "Наукова думка". Київ, 1969. Стор. 496-501. |
| 63 | Котляревскому И. П. мемориальные доски
Мемориальные доски Котляревскому И. П. |
| 64 | Котляревський
Микола Зеров. Котляревський. // Нове українське письменство : історичний нарис / М. Зеров. – Мюнхен: Інститут літератури, 1960. Вип. 1. - 1960. - 306, [4] с. Стор. 39-94. |
| 65 | Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912 |
| 66 | Левин, Борис Наумович
[Левін, Борис Наумович] (1919—2002), писатель |
| 67 | Лето в Полтаве
[Літо в Полтаві] – Оголевец В. С. Лето в Полтаве // Творческое наследие В. Э. Мейерхольда / Ред.-сост. Л. Д. Вендровская, А. В. Февральский. М.: ВТО, 1978. |
| 68 | Литература русская, великорусская, украинская и галицкая
Українець (М. П. Драгоманов). Література російська, великоруська, українська і галицька. // «Правда», 1873, ч. 4, стор. 158–165; ч. 5, стор. 189–196; ч. 6, стор. 221–226; ч.16, стор. 559–564; ч. 17, стор. 621–631; ч. 18, стор. 652–659; ч. 19, стор. 682–690; ч. 21, стор. 706–718; 1874, ч. 1, стор. 20–28; ч. 2, стор. 59–69; ч. 3, стор. 107–116; ч. 4, стор. 155–163; ч. 5, стор. 203–211; ч. 6, стор. 259–268; ч. 7, стор. 297–308; ч. 8, стор. 337–342; ч. 9, стор. 380–386. |
| 69 | Литература, ее задачи и важнейшие черты
Франко І. Література, її завдання і найважніші риси // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 26: Літературно-критичні праці (1876—1885) — К.: Наукова думка, 1980. Стор. 5-14. Примітки: стор. 405-406. Вперше надруковано у збірнику «Молот», 1878 р. |
| 70 | Личности - Г
[Особистості - Г] - пункт меню |
| 71 | Лысенко, Николай Витальевич
[Лисенко, Микола Віталійович] (1842—1912), украинский композитор, этнограф, дирижер, пианист, общественный деятель |
| 72 | Мартынович, Порфирий Денисович
[Мартинович, Порфирій Денисович] (1856—1933), украинский живописец, график, фольклорист и этнограф |
| 73 | Мартынович. Воспоминания А. Сластьона
[Мартинович. Спогади О. Сластьона] // Кооперативное издательство "Рух". Харьков, 1931 |
| 74 | Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 6)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1908 г. по 1-е октября 1909 г. Год шестой. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1909. |
| 75 | Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 7)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1909 г. по 1-е октября 1910 г. Год седьмой. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1910. |
| 76 | Мои воспоминания (1861-1915)
Софія Русова. Мої спомини (1861-1915) // За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початку ХХ століття. Заходом Комісії новішої історії України під редакцією Голови секції акад. Михайла Грушевського. Книга друга (1861-1879 рр.). Стор. 135-175. Книга третя (1879-1915 рр.). Стор. 147-205. |
| 77 | Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949 |
| 78 | Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969 |
| 79 | Мои воспоминания о Николае Лысенко
[Ївна Щербаківська-Кричевська. Мої спогади про Миколу Лисенка] – Е. Щербаковская-Кричевская // Нові дні, сентябрь (стр. 12-16), октябрь (стр. 7-12), 1957 |
| 80 | Монография
[Микола Бутович. Монографія] // Видавництво "Слово". Нью-Йорк. 1956. |
| 81 | Мужская гимназия первая
Первая мужская гимназия |
| 82 | Ненужность великорусской литературы для Украины и для славянщины
Нечуй-Левицький І. С. Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини (Сьогочасне літературне прямування) // Іван Нечуй-Левицький. Українство на літературних позвах з Московщиною. Культурологічні трактати. Упорядкування Михайла Чорнопиского. Львів: Каменяр, 1998 (фактично 2000). Стор. 64-126. Вперше опубліковано анонімно під назвою "Сьогочасне літературне прямування": першу частину – у журналі "Правда, 1878; другу – у 1884. |
| 83 | Николай Лысенко. В сотую годовщину рождения. 1842-1942
[Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842-1942] – Андриевский Виктор. // Украинское издательство. Львов. 1942 |
| 84 | Окрестности Полтавы. Губерния
Окрестности Полтавы. Губерния - фотоальбом |
| 85 | Отзыв о сочинении г. Петрова: «Очерки истории украинской литературы XIX столетия»
Дашкевич Н. П. Отзыв о сочинении г. Петрова: «Очерки истории украинской литературы XIX столетия». — В кн.: Отчет о двадцать девятом присуждении наград графа Уварова. Приложение к 59 тому «Записок Императорской Академии наук», СПб., 1888. 265 с. Стр. 53-84. |
| 86 | Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях "Полтавского вестника"
[Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях "Полтавського вісника"] // Газета "Полтавский вестник", Типография Полтавского Губернского Правления, арендуемая Д. Подземским. Редактор-Издатель Д. Иваненко. Полтава: № 207 - 24.08(06.09).1903, стр. 1-3; № 208 - 26.08(08.09).1903, стр. 1-2; № 209 - 27.08(09.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 210 - 28.08(10.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 211 - 29.08(11.09).1903, стр. 1, 3, 4; № 212 - 30.08(12.09).1903, стр. 1-4; № 213 - 31.08(13.09).1903, стр. 1-4; № 214 - 02(15).09.1903, стр. 1-4; № 215 - 03(16).09.1903, стр. 1-4; № 216 - 04(17).09.1903, стр. 1-4; № 217 - 05(18).09.1903, стр. 1, 2, 4; № 218 - 06(19).09.1903, стр. 1-4; № 219 - 07(20).09.1903, стр. 3, 4. |
| 87 | Очерк истории украино-русинской литературы до 1890 г.
Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 194-470. Примітки: стор. 590-647. Перша публікація у 1910 р. |
| 88 | Первое произведение новой украинской литературы ("Энеида" И. П. Котляревского)
Шамрай А. П. Перший твір нової української літератури ("Енеїда" І. П. Котляревського) / А. П. Шамрай ; Т-во для поширення політ. та наук. знань Укр. РСР. — Київ : Рад. Україна, 1951. |
| 89 | Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню |
| 90 | Письма из Полтавы (1900-1921 г.г.)
[Листи з Полтави (1900-1921 г.г.)] - Короленко В. Г. |
| 91 | Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г. |
| 92 | Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка |
| 93 | Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл. |
| 94 | Полтавский институт благородных девиц Мазанов
Полтавский институт благородных девиц. Мазанов Петр Иванович. Полтава, 1898 |
| 95 | Полтавский кадетский корпус в первые годы его существования
[Полтавський кадетський корпус у перші роки його існування] - Домонтович Михаил Алексеевич (воспитанник ППКК 1847 г.) |
| 96 | Полтавский украинский музыкально-драматический кружок и культурная и творческую жизнь города нач. ХХ ст.
[Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно-мистецьке життя міста поч. ХХ ст.] - Стороха Евгения |
| 97 | Полтавщина в медалях и значках
Полтавщина в медалях и значках |
| 98 | Полтавщина и её обитатели в произведениях Н.В. Гоголя
[Полтавщина та її мешканці в творах М.В. Гоголя] - Тюнин А. П. |
| 99 | Поэтическое наследие Котляревского
П. К. Волинський. Поетична спадщина Котляревського. // Іван Котляревський. Енеїда, поезії. Серія "Бібліотека поета". — Упорядкування, вступна стаття та примітки П. К. Волинського. — К., Радянський письменник, 1962, 328 с. Стор. 3-46. |
| 100 | Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202 |
| 101 | Про проект реконструкции г. Полтавы
[Про проект реконструкції м. Полтави] О. Касьянов. Про проект реконструкції м. Полтави // Архітектура радянської України. № 3. Київ. 1938. Видавництво "Мистецтво". Стор. 22-25. |
| 102 | Проблема реализма в "Энеиде" И. П. Котляревского
Шамрай А. П. Проблема реалізму в "Енеїді" І. П. Котляревського // Котляревський, Іван Петрович. Повне зібрання творів [Текст]. Т. 1 / І. П. Котляревський. - К. : Вид-во АН УРСР, 1952. - 533 с. Стор. 9-62. |
| 103 | Рахубовская, Мария Владимировна
[Рахубовська, Марія Володимирівна] (?-1917), общественная деятельница, действительный член Полтавской ученой архивной комиссии |
| 104 | Рецензія на працю І. Стешенка "И. П. Котляревский в свете критики"
Іван Франко. Рецензія на працю І. Стешенка "И. П. Котляревский в свете критики" // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. - Львів, 1898. - Том XXVI. - [3] + 204 с. Розділ "Бібліографія", стор. 38-39. |
| 105 | Рецензия на книгу: Сочинения Николая Гоголя
[Сенковский О.] [Рец. на кн.: Сочинения Николая Гоголя] — «Библиотека для чтения», 1843, т. 57, ч. 1, отд. VI, с. 21—28. |
| 106 | Рецензия: Стешенко И. Поэзия И. П. Котляревского
Крымский А. Е. Рец.: Стешенко И. Поэзия И. П. Котляревского (К столетнему юбилею его «Энеиды»). 1. Котляревский и Осипов. 2. Котляревский в свете критики. К., 1898. — Этногр. обозрение, 1901, кн. 50, № 3. с. 143—148. |
| 107 | Рисунки из жизни украинского народного слова
Сумцов М. Ф. Малюнки з життя українського народного слова. З XIX т. Сборника Харьковского Историко-Филологического Общества в память проф. Е.К. Редина). — Харьків. Друкарня "Печатне Діло", 1910. — 144 с. |
| 108 | Русь-Украина и Московщина-Россия
[Русь-Україна та Московщина-Россія] – Историко-политическое исследование Лонгина Цегельского. С картой Украины. Второе, переработанное издание. Царьград. Из типографии Союза освобождения Украины. 1916 |
| 109 | Семантика котляревщины
Грабович Г. Семантика котляревщини // Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. — К., 1997. — С. 316-332. |
| 110 | Создатель бессмертной "Энеиды" и вечно живой "Наталки Полтавки"
Є. П. Кирилюк. Творець безсмертної "Енеїди" і невмирущої "Наталки Полтавки" // Іван Котляревський. Твори. Вступна стаття Є. П. Кирилюка. — К., Держ. вид-во художньої літератури, 1963. 349 с. з іл. Стор. 3-25. |
| 111 | Солёник, Карп Трофимович
[Соленик, Карпо Трохимович] (1811—1851), видающийся украинский актер, один из основоположников украинского реалистического театра, актер |
| 112 | Старейший список «Малороссийской Энеиды»
Дашкевич Н. «Старейший список «Малороссийской Энеиды» // «Чтения в историческом обществе Нестора Летописца», 1901, кн. XV. Отдел II, вип. 1, стp. 33-42. Отдел III. Материалы, стp. 39-47. |
| 113 | Столетие «Енеиды» Ивана Котляревского
Коваленко Грицько. Столітє «Енеїди» Івана Котляревського. — «Літ.-наук. вісник», 1898, т. 4, кн. 10, с. 1—10. Друга пагінація. |
| 114 | Столетие обновленной украино-русинской литературы
Колесса О. Столітє обновленої українсько-руської літератури. Відчит... виголошений д. 1 н. ст. падолиста 1898 р. на «Науковій Академії» з нагоди столітнього ювілею відродження українсько-руського письменства. — «Літературно-науковий вісник», 1898, т. 4, кн. 12, с. 161—187. Друга пагінація. |
| 115 | Традиціоналізм і романтизм
Мирослав Попович. Традиціоналізм і романтизм // Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — 728 с. |
| 116 | Три времени года в четырех стенах
[Три пори року в чотирьох стінах] - П. Ф. Волошин-Петриченко |
| 117 | Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор |
| 118 | Три лета
Маланюк Е. Ф. Три літа // Маланюк Е. Ф. Книга спостережень. Проза: У 2 т. — Торонто, "Гомін України", 1962. — Т. 1. — С. 43-54. |
| 119 | Трощинский, Дмитрий Прокофьевич
[Трощинський, Дмитро Прокопович] (1754—1829), действительный тайный советник, полтавский губернский маршал, меценат украинской культуры |
| 120 | Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета. Выпуск первый
[Праці Полтавського церковного історико-археологічного комітету. Випуск перший] / Полтава. 1908 |
| 121 | Уездное училище
Уездное училище |
| 122 | Указатель улиц
[Покажчик вулиць] |
| 123 | Украинская литература в XIX веке
Русова С. Ф. Украинская литература в XIX веке. Первый период с 1798 по 1862 г. — В кн.: История России в XIX веке. Т. 4, М., Изд. Бр. Гранат, 1910, с. 289-317. |
| 124 | Украинство в литературных состязаниях с Московщиной
И. Баштовий [Нечуй-Левицький І. С.] Українство на літературних позвах з Московщиною. – Львів, з друкарні товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1891. – 214 с. |
| 125 | Украинцы
Франко І. Українці. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 162-193. Примітки: стор. 586-589. Стаття написана у 1906 р. |
| 126 | Усадьба И. П. Котляревського
Усадьба И. П. Котляревського |
| 127 | Учились в Полтаве
[Вчилися в Полтаві] - пункт меню |
| 128 | Характеристика украинской литературы XVI-XVIII веков
Франко І. Я. Характеристика української літератури XVI-XVIII століть // Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у п'ятдесяти томах. Т. 53: Літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці, 1876-1895 — К.: Наукова думка, 2008. Стор. 332-369. Примітки: стор. 715-735. Вперше надруковано польською мовою в журн.: Kwartalnik Historyczny. — 1892. |
| 129 | Чудные мысли об украинском национальном деле
[Чудацькі думки про українську національну справу] Вибране («...мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні») / Упоряд. та авт. іст.-біогр. нарису Р.С.Міщук; Приміт. Р.С.Міщука, В.С.Шандри. — К.: Либідь, 1991. — 688 с. («Пам’ятки історичної думки України»). Стор. 461-558. |
| 130 | Энеида И. П. Котляревского
А. И. Белецкий. «Энеида» И. П. Котляревского. // И. П. Котляревский. Энеида. Перевод с украинского Веры Потаповой. Художник И. И. Бекетов. Вступительное слово А. И. Белецкого. — М., Гос. изд-во художественной литературы, 1961. — 295 с.: ил. Стр. 3-15. |
| 131 | Энеида Котляревского и Котельницкого в сравнении с другими текстами
Стешенко І. Енеїда Котляревського і Котельницьного в порівнянні з иншими текстами. — «Записки Українського наукового товариства в Києві», 1911, т. 9, с. 55—85. Окремий відбиток: К., 1911. 33 с. |
| 132 | Южнорусская литература
Франко І. Южнорусская литература. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 101-161. Примітки: стор. 574-585. Перша публікація у 1907 р. |
| 133 | Южноруссы
Пыпин А. Н. Южноруссы. // Пыпин А. Н. и Спасович В. Д. История славянских литератур. Издание второе, вновь переработанное и дополненное. Два тома. Т. 1. СПб., Изд. М. М. Стасюлевича, 1879. Глава третья. Русское племя. I. Южноруссы, с. 306—388. |
| 134 | Яворницкий, Дмитрий Иванович
[Яворницький, Дмитро Іванович] (1855-1940), выдающийся украинский историк, археолог, этнограф, фольклорист и писатель, академик АН УССР |
| 135 | Яновские (Гоголи-Яновские)
[Яновські (Гоголі-Яновські)] – священнический род (матеріали до родоводу / материалы к родословию) |
| 136 | Яновский (Гоголь-Яновский), Николай Львович
[Яновський (Гоголь-Яновський), Микола Львович] (1874—?), полковник РА, генерал-хорунжий Армии УНР, Георгиевское оружие, воспитанник ППКК (1892) |
