Госпитали 17 — 18 в.
- Подробности
- Просмотров: 4230
Шпиталі 17—18 ст. — церковно-громадські благодійні установи. На Лівобережжі будувалися при церквах і монастирях, у містах і селах, кожна церковна парафія мала свій шпиталь (богадільню). Активну участь у їх організації брали церковні братства, за рахунок яких, а також різних пожертвувань вони й утримувалися. Тут перебували різного роду хворі, старі люди, жебраки, сироти, каліки, воїни-інваліди, душевно хворі. На Лівобережжі (без Гадяцького і Стародубського полків, відомості про які не збереглися) у 1740—1748 рр. налічувалось 589 шпиталів (богаділень), у т. ч. в Полтавському полку в 1745 р. 42 шпиталі, з них у Полтаві — 6, у Великих Будищах — 3, у Решетилівці — 5, у Біликах — 3. У Лубенському полку існувало 107 шпиталів, у т. ч. в Лубнах — 7, у Лукім'ї і навколишніх селах — 8, у Пирятині і навколишніх селах — 19, у Сенчі і селах поруч — 12. У Миргородському полку в 1741 р. показано 29 шпиталів, у Переяславському того ж року — 52, у Прилуцькому в 1740 р. — 53. За хворими доглядали члени братств (братчики), черниці, які й виховували сиріт. Це були попередниці сестер милосердя. Занепад благодійних установ на Лівобережжі почався з введенням кріпосного права, особливо після акту від З травня 1789 р., що зруйнувало церковні братства, які створювали й утримували шпиталі. Остаточний удар церковним громадсько-благодійним закладам було завдано влаштуванням приказних благодійних закладів — притулків і лікарень. З їх організацією парафіяльні шпиталі поступово закрилися, деякі ще існували до серед. 19 ст., але вже фактично за рахунок жебракування старих і немічних.
Джерело:
Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 991-992
