Безорудько, Виктор Григорьевич
- Подробности
- Просмотров: 6975
Безорудько, Віктор Григорович (16(3).02.1913 — 10.07.1985), український сатирик і гуморист, письменник, журналіст.
Ім’я Віктора Григоровича Безорудька, українського сатирика і гумориста, в 60 — 70-х роках було досить відоме і на Полтавщині, і в Україні. Він прийшов у літературу вже в немолоді роки і прийшов з журналістики, з редакції районної газети "Червона Лубенщина", якій віддав чверть століття, працюючи в ній як фейлетоніст, нарисовець, репортер. Тут же він зростав і як талановитий гуморист, фантаст і врешті романіст. Його твори користувалися в читачів неабияким авторитетом. Інша справа, що час змінює смаки і виносить присуд окремим творам, часом суворий.
В. Г. Безорудько народився у селі Хомутець на Миргородщині. 1923 року батьки стали мешканцями Лубен. Тут і минуло все життя письменника. Після закінчення семирічки юнак працював у ливарному цеху відомого заводу "Комунар". Звідси поїхав він до Харкова навчатися в поліграфічному інституті (1929 — 1931). 1933 року стає співробітником "Червоної Лубенщини", де й з’являються його перші художні твори, зокрема фейлетони, підписані псевдонімом Віктор Толстоєвський.
Аж у 1955 році оповідання В. Безорудька вийшли на шпальти обласної газети "Зоря Полтавщини" й одразу коло його читачів поширшало. Наступного року твори талановитого гумориста з Лубен з’явилися на сторінках київського "Перця" і московського "Крокодила". Так письменник підійшов до першої збірки оповідань "Онопрій Мінімум", яка вийшла 1957 року. Окрилений успіхом і вже як член Спілки письменників України (прийнятий 1958), Віктор Григорович ще з більшою серйозністю продовжує працю, розширюючи коло тем і вдосконалюючи майстерність. Одна за одною виходять його книги "Феномен" (1959), "Гуморески" (1961), "Перше побачення" (кіноповість, 1962), "Солом’яний капелюх" (1964), "Рятуйся, хто може!" (1964), "Три мушкетери з Сухих Млинців" (1965), пригодницький роман "Привид Чорного острова" (1975). 1966 року в журналі "Дніпро" В. Безорудько опублікував сатирично-фантастичний роман "Нейтрино залишається в серці" (окреме видання — 1968).
Гумористична творчість В. Безорудька присвячена відображенню життя людей того часу, в який жив письменник. Він показав своїх сучасників з їх добрими і негативними рисами, висміював певні побутові явища, які, з погляду письменника, вимагали, щоб їх викорінювали. Крім згаданих творів, можна назвати ще повісті "Ти мене любиш, Яшо?" (1972) і "Покажіть Тимошеві Венеру" (1983). Віддав письменник і обов’язкову за того часу данину офіційній ідеології щодо Заходу ("Рятуйся, хто може!" та ін.). Ці твори сьогодні викликають прикрість.
За сценарієм "Перший хлопець" (опрацьованим спільно з письменником Петром Лубенським) 1963 року було знято однойменну кінокомедію на студії ім. Довженка.
Кращі твори В. Безорудька виходили в перекладі російською, білоруською, литовською, болгарською, сербохорватською мовами. За кордоном України був у письменника теж вдячний читач.
Віктор Безорудько брав участь у громадському і культурному житті свого міста, надавав допомогу початкуючим літераторам.
Помер на 73-му році життя в Лубнах.
Джерело:
Ссылки на эту страницу
1 | Журналисты
[Журналісти] - пункт меню |
2 | Личности - Б
[Особистості - Б] - пункт меню |
3 | Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню |