Украинская демократично-радикальная партия (УДРП)

Українська демократично-радикальна партія (УДРП) - партія ліберально-демократичного спрямування, створена у кін. 1905 у Києві внаслідок об'єднання Української демократичної партії і Української радикальної партії. 30.12.1905 об'єднана комісія від двох партій (від УДП - Є. Чикапенко, Є.Тимченко та І. Шраг, від УРП - Б. Грінченко, М. Левицький) виробила програму і назву нової партії. Обрано керівний орган УДРП -Раду партії, до складу якої увійшли Б. Грінченко, С. Єфремов, Ф. Матушевський, М. Левицький, Є.Ч икаленко. Первинними осередками партії стали громади. В 1906 на 1 з'їзді партії затверджено програму, побудовану на принципах парламентаризму і федералізму. УДРП виступала за створення загальнодержавного парламенту і крайових представницьких рад для націй, що мають автономію. Оновлена держава розглядалась УДРП як “федерація рівноправних автономно-територіальних одиниць”. Автономна Україна повинна була управлятись виборною Українською народною радою (сеймом). Рада займалася б виробленням крайової конституції, яку не міг відмінити загальнодержавний парламент. Конституція України не повинна вступати у протиріччя із загальнодержавними законами. До компетенції загальнодержавного парламенту відносилися всі зовнішньополітичні, зовнішньоторгові та фінансові питання, оголошення війни та укладення миру, встановлення митних правил, формування і утримання армії. Всі інші питання знаходилися у віданні Українського сойму. В соціально-економічній сфері УДРП проголошувала боротьбу проти “всякої експлуатації”. У програмі зазначалося, що соціалістичний лад, до якого рухається людство, найкраще забезпечить інтереси громадян. Партія вважала, що земля, фабрики, заводи з часом повинні стати спільною народною власністю. УДРП відстоювала передачу всіх державних, удільних, монастирських, церковних земель у крайовий земельний фонд під управління самоурядових громад та округів. Партія вимагала насильної конфіскації всіх приватних земель і, перш за все, тих, які здавались в оренду. В цей період передача землі селянам мислилась лише за викуп. Партія виступала за гармонізацію відносин у сфері промислового виробництва. Програма створення цивілізованої системи стосунків між пролетаріатом і підприємцями передбачала запровадження 8-годинного робочого дня, упорядкування питань найму робочої сили тощо.

Близькість позицій УДРП і Конституційно-демократичної партії під час революції 1905-07 призвела до того, що багато членів партії належали до організації кадетів. Це створювало небезпеку поглинання партії більш сильною політичною організацією. Отож з'їзд УДРП у жовтні 1906 визнав неможливим одночасне членство у двох партіях.

У практичній діяльності в роки революції УДРП прагнула здійснити одну із своїх центральних вимог - автономію України і культурне самовизначення української нації. Для пропаганди ідеї автономії радикал-демократи широко використовували трибуни різних з'їздів, пресу, міські думи і земства, громадські організації. Члени партії брали участь у підготовці численних петицій проти переслідування української мови, в депутаціях до органів влади з проханням задоволення національних потреб, в обговоренні українського питання в міських думах і земствах. Зокрема, складанням записок з вимогою відміни закону 1876 займались на прохання УДРП В.Антонович та М.Сумцов. Радикал-демократи разом з іншими партіями брали участь у створенні культурно-просвітницьких організацій - “Просвіт”. УДРП мала своїх депутатів у І і II Державних Думах, які заснували окрему українську фракцію (І. Шраг, В. Шемет, П. Чижевський, О. В'язлов), що згодом оформилася в Українську думську громаду. Члени УДРП брали активну участь в роботі Думи, виступили ініціаторами багатьох проектів. Офіційним органом УДРП стали щотижневики “Рідний край” (1900) та газета “Громадська думка”, яку згодом змінила “Рада”. На поч. 1908 УДРП розпалася, а її члени утворили Товариство українських поступовців. На поч. квітня 1917 члени Союзу українських автономістів-федералістів тимчасово реформували його (до скликання партійного з'їзду) в УДРП, прийнявши і програму цієї партії. У червні 1917 партійна конференція перейменувала організацію в Українську партію соціалістів-федералістів.

Г. Кривоший (Запоріжжя).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)

Ссылки на эту страницу


1 Братство Тарасовцев
[Братство Тарасівців] - украинская тайная организация
2 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
3 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
4 Гринченко, Борис Дмитриевич
[Грінченко, Борис Дмитрович] (1863—1910), выдающийся украинский писатель, общественно- политический деятель, ученый-языковед и педагог
5 Дмитриев, Николай Андреевич
[Дмитрієв, Микола Андрійович] (1867—1908), общественный деятель, деятель культуры и образования, адвокат, публицист
6 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
7 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
8 Ефремов, Сергей Александрович
[Єфремов, Сергій Олександрович] (1876—после 1939), общественно-политический и государственный деятель, литературный критик, историк литературы, академик УАН, действительный член НТШ
9 Жебунев, Леонид Николаевич
[Жебуньов, Леонід Миколайович] (1851—1919), общественный деятель, участник революционного движения, народник. Основатель УДРП в Полтаве
10 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
11 Матушевский, Федор Павлович
[Матушевський, Федір Павлович] (1869–1919), украинский общественный и политический деятель, дипломат, публицист
12 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
13 Общая Украинская беспартийная демократическая организация
Общая Украинская беспартийная демократическая организация
14 Партии и политические объединения
[Партії та політичні об'єднання] - пункт меню
15 Порайко, Василий Иванович
[Порайко, Василь Іванович] (1888-1937), партийный и государственный деятель УССР, председатель Полтавского губисполкома (16-19.10.1920—06.1921)
16 Союз украинских автономистов-федералистов (СУАФ)
Союз украинских автономистов-федералистов (СУАФ)
17 Украинская демократическая партия (УДП)
Украинская демократическая партия (УДП)
18 Украинская партия социалистов-федералистов (УПСФ)
Украинская партия социалистов-федералистов (УПСФ)
19 Украинская радикальная партия (УРП)
Украинская радикальная партия (УРП)
20 Чижевский, Павел Иванович
[Чижевський, Павло Іванович] (1860-1925), общественный и политический деятель, депутат 1-й Государственной думы от Полтавской губернии (подписал Выборгское воззвание), воспитанник ППКК (1877)
21 Чикаленко, Евгений Харлампиевич
[Чикаленко, Євген Харлампович] (1861-1929), выдающийся общественный деятель, издатель, публицист, меценат украинской культуры

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919