История Полтавы

Губернское правление

Подробности

Просмотров: 42891

Полтавське губернське правління. Засноване в 1802 р. в зв'язку з утворенням Полтавської губернії. Очолював губернське правління губернатор. Полтавське губернське правління було адміністративним виконавчим органом при губернаторі. Контролювало і спрямовувало діяльність всіх інших губернських установ. До складу губернського правління входили губернатор (голова) і два радники. Вирішальний голос у губернському правлінні належав губернаторові, який міг прийняти або відкинути будь-яку пропозицію членів правління. Згодом до губернського правління був включений віце-губернатор, який до цього виконував обов'язки голови казенної палати. Губернське правління складалося з загального присутствія і канцелярії. Структура канцелярії Полтавського губернського правління змінювалася кілька разів. До 40-х рр. вона складалася з експедицій, кожна з яких відала певним колом питань. За "Положенням про порядок ведення справ у губернському правлінні" від З червня 1837 р. канцелярія мала 4 відділення, а відділення — столи. Згідно з "Положенням про губернські правління" від 2 січня 1845 р. канцелярія ділилася на три відділення, які, в свою чергу, мали поділ на столи. Кожне відділення очолювалось радником і мало реєстраторів, секретаря, столоначальників, їх помічників і канцелярських службовців.

Крім того, при губернському правлінні були: газетний стіл — відав господарськими справами редакції і друкарні "Губернских ведомостей"; ревізійний стіл — стежив за виконанням установами постанов правління, рішень судових органів, тощо; екзекуторська частина — завідувала грошовими сумами правління, складала річні фінансові звіти правління тощо.

На підставі "Тимчасових правил про губернські установи" від 8 червня 1865 р. номерні відділення канцелярії губернського правління були замінені іменними: розпорядчим, лікарським, будівельним. На чолі лікарського відділення, яке здійснювало санітарний нагляд, контроль за приватними лікарськими установами і лікарями, судову експертизу тощо, стояв лікарський інспектор. У 1890 р. створено тюремне відділення на чолі з тюремним інспектором. У випадках незгоди радників з рішенням губернатора, вони зобов'язані були викладати свої міркування у письмовій формі і повідомляти про це Сенат. За реформами 60—70-х рр. 19 ст. коло питань, які вирішувалися губернськими правлінням, звузилося. Зокрема, ряд функцій було передано судовим органам і земствам. Ліквідовано в березні 1917 р. Більшість документальних матеріалів загинуло в 1943 р. Збереглася лише частина документів креслярського відділення, які зберігаються в Архіві Полтавської області.

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 742

Губернське правління – місц. адм. установа, колегіальний орган при губернаторові. Створювалися з 1780 у кожній губернії згідно з губернською реформою 1775. Підпорядковувалися Сенатові, а з 1802 – і МВС. Значення Г.п. як колегіального органу з 1830-х рр. почало падати, і правління перетворилося на виконавчий канцелярський орган при губернаторові. Це призвело до того, що місцева влада стала рутинною й малоефективною. До складу правлінь входили губернатор і радники (2 з 1821, 3 з 1824, 4 з 1837), котрих призначав Сенат та які складали Заг. присутствіє. Губернатор був головою правління, але засідання останнього вів не постійно. Віце-губернатор засідав на правах старшого чл. правління. При Г.п. діяли губернський прокурор та стряпчі казенних і карних справ, чиновники з особливих доручень, скарбник з помічником, губернський і повітові землеміри. 1865 набрало чинності нове положення про Г.п., що вводило посади губернських мед. інспектора, інженера, архітектора. Г.п. набуло права відкривати пром. заклади, торги, приватні друкарні, аптеки, звільняти з посад лікарів. Заг. присутствіє обговорювало нові законодавчі акти, спільні з казенною палатою торги, орг. заходи. Від 1824 Г.п. поділялося на 4 від-ня, які очолювали радники. В залежності від розмірів губернії в складі Г.п. могло бути від 1 до 3 розпорядчих від-нь, буд. від-ня і канцелярія заг. присутствія. Госп. питання перебували у віданні віце-губернатора. При Г.п. діяли друкарня, регістратура, архів, працював губернський землемір, що керував також креслярнею, та повітові землеміри.

У ході ліберальних реформ 1860–70-х рр. повноваження Г.п. було обмежено, зокрема, після земської реформи 1864 і міської реформи 1870 госп. питання перебрали на себе ін. установи, судова реформа 1864 позбавила правління суд. функцій. Воно звільнялося від другорядних адм.-госп. справ. Після 1865 при правлінні було відкрито лікарське від-ня, очолюване мед. інспектором, куди на правах спеціалістів входили пом. інспектора і фармацевт. Буд. від-ня залишалися в тих містах, на які не поширювалася в повному обсязі міська реформа 1870. Межове від-ня контролювало діяльність повітових землемірів. До від-нь додалися «фабричні столи».

Г.п. існували до 1917.

Літ.: Эйхельман О. Обзор центральных и местных учреждений управления в России… К., 1890; Министерство внутренних дел: Исторический очерк. СПб., 1901; Градовский А.Д. Начала русского государственного права. В кн.: Градовский А.Д. Собрание сочинений, т. 9, ч. 3. СПб., 1908; Воробьева Ю.С., Ерошкина А.Н. Губернское правление. В кн.: Государственность России: Словарь-справочник, кн. 1. М., 1996; Шумилов М.М. Губернаторские канцелярии и губернские правления в России 50–80-х гг. XIX в. В кн.: Проблемы социально-экономической и политической истории России XIX–ХХ века: Сборник статей памяти В.С. Дякина и Ю.Б. Соловьева. СПб., 1999; Лысенко Л.М. Губернаторы и генерал-губернаторы Российской империи (XVIII – начала ХХ века). М., 2001.

В.С. Шандра.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України