Воскобойников, Николай Порфирьевич
- Подробности
- Просмотров: 3494
Воскобойніков Микола, фото 1911 року
(надано для публікації російським
військовим істориком О. Г. Кавтарадзе)
Воскобойніков, Микола Порфирович (01.05.1880-07.1919) - старшина Дієвої армії УНР.
Народився в м. Кременчук. Закінчив Кременчуцьке Олександрівське реальне училище, Київське піхотне юнкерське училище (1900), вийшов підпоручиком до лейб-гвардії Санкт-Петербурзького полку (Варшава). Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом (1911). Брав участь у Першій світовій війні. У 1917 р. — начальник штабу 1-ї стрілецької дивізії. Останнє звання у російській армії — полковник.
У 1918 р. — начальник штабу 8-ї пішої дивізії Армії Української Держави. З 25.08.1918 р. — начальник оперативного відділу штабу 6-го Полтавського корпусу Армії Української Держави, згодом — Дієвої армії УНР. З 06.05.1919 р. до 27.07.1919 р. — начальник штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР. За спогадами сучасників, помер від перевтоми.
ЦДАВОУ. - Ф. 1077. - Оп. 1. - Спр. 43. - С 73; Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 37, загальний список старшин Генштабу, складений 21.11.1918. — С. 45-зв. — 46; Список Генерального штаба на 1914. — СПб. — 1914; В. Ч. (Василь Чабанівський) Спогади про повстання проти гетьмана в Полтаві//Табор. — Варшава. — 1928. - Ч. 9. - С 96-100; Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. — Київ. — 2002. — С 215; Капустянський М. Похід українських армій на Київ—Одесу в 1919 році; Маланюк Є. Уривки зі спогадів. - Київ. - 2004. - С 91, 150.
Джерело:
Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921): Наукове видання. - К.: Темпора, 2007. - 536 с.: іл. Стор. 90
Воскобойников Николай Порфирьевич (01.05.1880 - 07.1919). Православный. Образование получил в Кременчугском Александровском реальном училище и Киевском военном училище (1900). В службу вступил 09.09.1898. Из училища выпущен Подпоручиком гв. (ст. 09.08.1900) в л-гв. С.-Петербургский полк. Поручик (ст. 09.08.1904). Капитан (ст. 09.08.1908). Окончил Императорскую Николаевскую военную академию (1911; по 1-му разряду). Цензовое командование ротой отбывал в 35-м пех. Брянском полку (15.12.1911-29.04.1913). Ст. адьютант штаба 14-го арм. корпуса (с 06.04.1913). Участник мировой войны. И.д. штаб-офицера для поручений при штабе 14-го арм. корпуса (с 25.06.1915). Подполковник (пр. 1916; ст. 22.03.1915). И.д. начальника штаба 1-й стр. дивизии (с 02.09.1916; на 03.01.1917 в должности). В 1918 начальник штаба 8-й пех. дивизии армии Украинской Державы. Начальник оперативного отдела штаба 6-го Полтавского корпуса армии Украинской Державы, позже - армии УНР. Начальник штаба Запорожской группы армии УНР (06.05.1919-27.07.1919). По воспоминаниям соратников умер от переутомления.
Награды: орден Св. Станислава 3-й ст. (1906).
Список Генерального штаба. Исправлен на 01.06.1914. Петроград, 1914
Список Генерального штаба. Исправлен на 01.06.1916. Петроград, 1916
Список Генерального штаба. Исправлен на 03.01.1917. Петроград, 1917
Тинченко Я. Офицерский корпус армии Украинской Народной Республики. Киев, 2007
Источник:
Русская армия в Первой мировой войне
Воскобойников, Микола Порфирович
Нар. 1 травня 1880 у Кременчузі, тепер Полтавської обл. Міське реальне училище, Київське піх. юнкер. училище 1901, академія Генштабу 1911. Офіцер 35-го піх. Брянського полку у Кременчузі. Учасник рос.-япон. війни 1904-1905. З 1911 - ком. лейб-гвардії Санкт-Петербурзького полку, ст. ад'ютант штабу 14-го арм. корпусу. У роки світ. війни нач. штабу 1 -ї піх. дивізії на Півд.-Зах. фронті, генерал-майор.
В українській армії 1918, за Гетьманату нач. оперативного відділу 6-го Полтавського арм. корпусу. 3 1919 нач. штабу Схід, фронту Армії УНР, Запорізького корпусу. Помер у липні 1919.
Джерело:
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. - Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. - 244 с. Стор.59
