История Полтавы

Решетиловские статьи 1709 г.

Подробности

Просмотров: 30862

Решетилівські статті 1709 р. — законодавчий акт царського уряду щодо управління Лівобережною Україною. Складалися з 14 пунктів т. з. "просительних статей", з якими 17 липня 1709 р. гетьман І. Скоропадський звернувся з Решетилівки до Петра І, і відповідей царського уряду. Царський уряд підтвердив феодальні привілеї козацької старшини, зберіг за нею адміністративно-судову владу, заборонив російським воєводам втручатися в справи адміністративного управління. Водночас Решетилівські статті посилили залежність гетьманського уряду від царату. Були спрямовані на дальшу ліквідацію політичної автономії Лівобережної України.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 832

Решетилівські статті 1709 р. — законодавчий документ царського уряду, який врегульовував відносини Московської держави і Гетьманщини. Після Полтавської битви 1709 І. Скоропадський, перебуваючи у військовому таборі в Решетилівці, 17(28).7.1709 звернувся до московського уряду з проханням підтвердити в “Статтях” основні державні права Гетьманщини (декларовані царським маніфестом від 1.11.1708) та допомогти вирішити деякі важливі практичні питання тодішнього життя України”. Подані Петру І договірні умови складалися з 14 статей (зокрема, містили такі пункти: про підпорядкування українського війська під час походів козацькому командуванню; повернення українській армії артилерії, захопленої московськими військами у Батурині; заборона московським воєводам втручатися у внутрішні справи Гетьманщини; звільнення українського населення від військових постоїв московської армії тощо). У відповідь на звернення гетьмана 31.7 (11.8).1709 було видано царський “Решительный” указ, який, формально підтверджуючи попередні запевнення про збереження державно-правового статусу Гетьманщини, насправді був спрямований на поступову ліквідацію її політичної автономії. Згідно з царським актом гетьманський уряд здійснював судову та адміністративну владу; московським урядовцям, крім президентів колегій, було заборонено втручатися в справи адміністративного управління; козацьке військо до кін. 1709 звільнялося від участі у військових походах тощо. Однак Р.с. значно посилювали військово-адміністративну залежність України від московського уряду. За Р.с. московським урядовцям надавалось право втручатись у справи української адміністрації; українська армія підпорядковувалась під час військових походів московському командуванню; козацькому війську відмовлено у поверненні артилерії; при І. Скоропадському запроваджувалась посада міністра-резидента (А. Ізмайлов), який мав спостерігати за діяльністю гетьмана та його уряду; значно збільшувалась кількість московських залог у містах Лівобережної України; встановлювався контроль за збиранням податків, витратами на утримання гетьманської адміністрації, козацького війська тощо.

І. Підкова (Львів).

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)