История Полтавы

Диателович, Иосиф Иоаннович

Подробности

Просмотров: 4982

Діателович, Йосип Іоаннович (1823–19.02.1897, м. Полтава) – священнослужитель.

Нар. в сім’ї священика. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1845). 1847 рукопокладений у священика Миколаївської церкви с. Крива Руда Хорольського пов. 1848 переміщений до Троїцької церкви с. Вишняки Хорольського пов. 1850 – до Успенської церкви м. Карлівка Костянтиноградського пов. 05.12.1862 призначений ключарем Полтавського Успенського кафедрального собору, 1865 – членом Полтавської духовної консисторії (перебував на цій посаді до 1886). 30.06.1885 переведений на місце настоятеля Миколаївської церкви м. Полтава, 12.10.1891 – до полтавської Всіхсвятської кладовищенської церкви. У 1855–1862 був повітовим благочинним, у 1862–1866, 1868–1875 – Полтавським градським благочинним. З 13.12.1867 працював пом. ред. журн. «ПЕВ» з господарської частини, з 12.12.1869 до 02.08.1885 – пом. ред., згодом – ред. офіційної частини журналу. 1870 затверджений членом Полтавського губ. статистичного комітету та членом правління від духовенства в Полтавському духовному училищі. З 27.10.1875 до 12.09.1885 був членом Полтавської повітової училищної ради. До 1885 також в. о. члена Полтавського єпархіального попечительства. Протоієрей. 08.04.1895 звільнений поза штат.

Нагороджений набедреником, скуфією, камилавкою (1863), наперсним хрестом (1868), орденом св. Анни 3 і 2 ст. (1873, 1877).

Літ.: ПЕВ.ЧО. – 1863. – № 1. – С. 10; № 14. – С. 188; 1868. – № 1. – С. 8; № 13. – С. 452; 1873. – № 11. – С. 249; 1877. – № 10. – С. 307; 1885. – № 16. – С. 354; № 17–18. – С. 389; 1891. – № 20. – С. 732; 1895. – № 9. – С. 304; 1897. – № 11. – С. 293; Мазанов П. Полтавская кладбищенская церковь // ПЕВ.ЧН. – 1901. – № 27. – С. 1782.

Ю. М. Гужва

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua