История Полтавы

Павловский, Павел Иванович

Подробности

Просмотров: 5369

Павловський, Павло Іванович (1811 – 08.12. 1876, м. Полтава) – священнослужитель.

Нар. в сім’ї протоієрея. Закінчив Полтавсько-Переяславську семінарію (1835). З 1836 до 1838 пра-цював учителем Переяславського і Полтавського духовних училищ. 1838 рукопокладений у священики Воскресенської церкви м. Полтава. З 1841 був одним із тих священиків, які мали право проводити повчальні бесіди серед арештантів перед відправленням їх до Сибіру. З 1845 працював законовчителем у Полтавському цивільному повітовому училищі, з 1847 був членом консисторії. 1851 переміщений до Полтавського Успенського кафедрального собору. Служив ключарем, з 1861 – кафедральним протоієреєм і градським благочинним. 1864 через хворобу змушений був залишити всі посади і звільнитися поза штат. Того ж року йому було надане священицьке місце при полтавській Всіхсвятській кладовищенській церкві. З 20.08.1868 затверджений на посаді депутата при губ. присутственних місцях. 26.09.1876 через тяжку хворобу залишив службу. Похов. в усипальниці Всіхсвятської церкви.

Нагороджений набедреником, скуфією, камилавкою, наперсним хрес-том (всі – до 1862), орденом св. Анни 3 ст. (1862), палицею.

Літ.: ПЕВ.ЧО. – 1863. – № 1. – С. 6; 1864. – № 4. – С. 141 – 142; № 12. – С. 178; № 23. – С. 483; 1868. – № 18. – С. 613; 1876. – № 20. – С. 617-618; П. И. Д. Полтавский Кафедральный Успенский Собор // ПЕВ.ЧН. – 1870. – № 18. – С. 749; Мазанов П. Полтавская Кладбищенская церковь // ПЕВ.ЧН. – 1901. – № 27. – С. 1778; Павловский И.Ф. Из прошлого Полтавской епархии. О назначении священников для назидания арестантов, отправляемых в Сибирь // ПЕВ.ЧН. – 1907. – № 21. – С. 978-979.

Ю. М. Гужва

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua