История Полтавы

Илляшевич, Андрей Степанович

Подробности

Просмотров: 6115

Ілляшевич, Андрій Степанович (1806, с. Сергіївка Гадяцького пов. Полтавської губ., тепер с. Краснознам’янка Гадяцького р-ну Полтавської обл. – 19.04.1888, с. Тарасівка Зіньківського пов. Полтавської губ., тепер Зіньківського р-ну Полтавської обл.) – священнослужитель, благодійник.

Закінчив Полтавську духовну семінарію (1829). Працював учителем Полтавського духовного училища. У 1834 рукопокладений у сан священика Парасковіївської церкви с. Тарасівка Зіньківського пов. З 1836 – член Зіньківського духовного правління, з 1840 – депутат з відомства благочинного, з 1854 – повітовий благочинний. 1857 рукопокладений у сан протоієрея і переведений до Соборно-Михайлівської церкви м. Зіньків. Обіймав посади благочинного, співробітника попечительства про бідних духовного звання, директора попечительства про тюрми (з 1868). У 1877 на своє прохання переведений до с. Тарасівка Зіньківського пов. 1884 вийшов поза штат. На своїй землі спорудив дерев’яну Різдвяно-Богородицьку церкву (1713). 1841 її перебудували і поновили.

Нагороджений набедреником (1842), фіолетовою скуфією (1847), камилавкою (1857), наперсним хрестом (1863), орденом св. Анни 3 і 2 ст. (1867, 1874), знаком червоного хреста (1879).

Літ.: Некролог [Илляшевич Андрей Степанович] // ПЕВ.ЧН. – 1888. – №11-12. – 1-15 июн. – С. 485-488; Грановский, 1901. – С. 325.

Т. П. Пустовіт, В. М. Ханко

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua