История Полтавы

Стронин, Александр Иванович

Подробности

Просмотров: 62791

Стронин, Александр Иванович (20 февраля 1826 † 29 января 1889 г. в Ялте). Сын крепостного князя Юсупова. Родился в слободе Рокитиной, Хотмышского уезда, Курской губ. Отец его, крепостной, выучился читать и до того пристрастился к чтению, что переписывал Пушкина, Жуковского и др. Добился вольной для своего сына, которого отдал в Прилукское уездное училище, а затем во вторую Киевскую гимназию, по окончании которой в 1844 г. поступил на филологический факультет Киевского Университета, где получил степень кандидата. Был некоторое время учителем в нескольких гимназиях, а в 1855 г. перешел в Полтавскую гимназию, где пробыл 7 лет. Время его служения здесь совпало с общественным подъемом 60-х годов. С. принял живое участие в устройстве в Полтаве воскресных школ для народа и в руководстве ими; он составил и напечатал даже специальный учебник "Азбука для Полтавской воскресной школы", где поместил и программу по естественным наукам и литературе. Бывши за границей, посетил в Лондоне Герцена. В силу этого и распространился слух, что он был корреспондентом в "Колоколе". Он был удален от учительства, сидел в Петропавловской крепости, а затем был сослан в Мезень, Архангельской губ. Его деятельность по устройству народных библиотек, воскресных чтений, намерение издавать газету — все это принято было за проявление пропаганды сепаратизма Малороссии. В мае месяце 1869 г. освобожден от надзора. Служил затем по контролю, был юрисконсультом Министерства Путей Сообщения, а затем членом совета, до 4 октября 1887 г., когда вышел в отставку.

О его литературных трудах см. наш Биографический словарь, стр. 203.

Источник:

Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Полтава, 1914. Стр.264

Стронін, Олександр Іванович — Стронин Александр Иванович — (20.02/4.03.1826, слобода Ракитина Харківської губ., тепер райцентр Ракитне Бєлгородської обл. Росії — 29.01/10.02.1889, Ялта) — історик, соціолог, педагог, громадський діяч.

Народився в сім'ї кріпака. Відпущений в 11-річному віці на волю, зумів здобути вищу освіту: в 1848 р. закінчив філософський факультет Київського університету. В 1855—1862 рр. викладав історію в Першій чоловічій гімназії Полтави. Був улюбленим вчителем М. Драгоманова. Належав до найбільш діяльних членів Полтавської громади. На відміну від інших, росіянин О. Стронін не був завзятим українофілом. Проте він поширював серед учнів твори українських письменників, а коли громадівці стали засновувати недільні школи, відкрив одну з них при Полтавській гімназії. В 1861 р., переробивши російський "Букварь", видав українську "Азбуку по методу Золотова для Южнорусского края". Разом з іншими освітянами обстоював ідею створення в Полтаві жіночої гімназії. Вимагав починати навчання в народних школах на рідній мові. Першим в Росії прочитав в Полтаві публічні лекції для народу. Полтавський губернатор О. Волков записав О. Строніна в "демагоги", а восени 1859 р. поскаржився на нього особисто імператору, що перебував у Полтаві. Олександр II, відвідавши гімназію, привселюдно закинув директору: "Я слышал, что у тебя учителя заражены демократическим духом. Смотри за ними построже". Влітку 1862 р. О. Стронін був заарештований за звинуваченням у спробі приєднатися до гарібальдійців та відокремити Україну від Росії. Висланий в Архангельську губернію, працював у місцевих судових органах, писав праці з теорії історії. Амністований у 1869 р., на педагогічну роботу не повернувся. Перебивався дрібними заробітками в адвокатурі, був мировим суддею, врешті посів забезпечену посаду юрисконсульта при міністерстві шляхів у Петербурзі. Захворівши на сухоти, лікувався в Криму, де й помер на 63-му році життя.

Джерело:

Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII - початок XX століття. Стор. 187 [У Білоусько О. А і Мирошниченко В. І. ім'я Строніна - Олексій. У Михайла  Драгоманова, який навчався у Строніна, в "Два учителі" - Олександр - Т.Б.]