Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Щепкин, Михаил Семенович

Щепкін, Михайло Семенович (1788—1863) — актор. Народився у с. Красному (тепер Бєлгородська обл.) у кріпацькій сім'ї. У 1800—1803 рр. брав участь в аматорських виставах у м. Суджі та Курську. В 1805 р. почав творчу діяльність у трупі Барсових у Курську. В 1816 р. перейшов до театральної трупи Й. Калиновського та Штейна у Харкові, у 1818—1821 рр. — актор Полтавського вільного театру. В 1821 р. викуплений з кріпацтва при сприянні князя М. Г. Рєпніна. З 1823 р. — актор Московського театру на Моховій (з 1824 р. — Малий театр). Під час гастролей бував у Києві, Ромнах, Кременчуці, Диканьці. Підтримував дружні стосунки з Т. Г. Шевченком, М. В. Гоголем, І. П. Котляревським та іншими. Помер у Ялті, похований у Москві. Ім'ям М.С. Щепкіна названо провулок.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 994

Портрет - ЦГАКФФД Санкт-Петербурга

 

Щепкін  Михайло Семенович [6(17). 11.1788 — 11(23).8.1863] — видатний український і російський актор, основоположник українського реалістичного театру.


ЩЕПКІН Михайло Семенович у ролі Чупруна
в  спектаклі "Москаль-чарівник"
І. П. Котляревського

Н. у с.Красному Курської губ. у сім'ї селянина-кріпака. Початкову освіту здобув у повітовому училищі в Суджі. Навчання продовжував у Курському губернському училищі. У 1805 почав сценічну діяльність у напівкріпосній трупі Курського театру братів Барсових. На сцені цього театру Щ. вперше почав втілювати правду сценічного характеру, природність поведінки і дійової особи, заклав основи теорії і практики сценічного реалізму. 3 1816 перейшов до Харкова в трупу Штейна та Калиновського. За короткий час здобув визнання. У 1818-21 - актор Полтавського театру під керівництвом І. Котляревського, який допоміг викупити Щ. з кріпацтва у графині Волькенштейн. У 1819 були поставлені на полтавській сцені “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, в яких Щ. створив вражаючі своєю правдивістю художні образи виборного Макогоненка і селянина Михайла Чупруна. Актор зумів виявити глибокі знання життя і побуту українського народу, на яких будував образи своїх героїв. Пізніше “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник” з великим успіхом ішли на сцені Малого театру в Москві та Александринського театру в Петербурзі. Щ. переніс на російську сцену справжню українську народність, з усім її гумором та комізмом. Мандруючи по Україні, трупа ознайомлювала глядачів багатьох міст з кращими творами української та світової драматургії. 21.1.1821 у Харкові вперше поставлено “Наталку Полтавку”. В сезоні 1821-22 Щ. виступав у Києві.

У 1822 переїхав до Московського Малого театру, де працював сорок років і завершив розпочату ще в Україні реформу театрального мистецтва. Працюючи в Росії, актор не поривав своїх творчих зв'язків з Україною і українським театром. Твори І. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка Щ. увів до діючого репертуару російського театру і не розлучався з ролями у них до кінця своєї творчості. Щ. користувався кожною нагодою, щоб побувати в Україні. Гастролював у Харкові (1829, 1842, 1845, 1850), Одесі (1837, 1845, 1846, 1850), Києві (1843), Миколаєві, Херсоні, Сімферополі (1846), Полтаві (1850). У 1857 Щ. спеціально переїхав до Нижнього Новгорода, щоб зустріти Т. Шевченка, який повертався з заслання.

Щ. не обмежувався лише участю у виставах. Часто виступав перед акторами з бесідами про акторську і режисерську майстерність. Виробив свою систему праці над образом, що проповідувала нові засоби театральної виразності, які б виходили з життєвої правди і були зумовлені нею. Водночас Щ. радив, щоб актор ніколи не копіював життя, а прагнув до художнього узагальнення дійсності, всебічного розкриття на сцені внутрішнього її змісту. Він перший заклав основи “театру переживання”, перевтілення в сценічний образ. Щепкінський метод розкриття внутрішньої суті сценічного образу підхопили і розвинули його учні й послідовники (М. Кропивницький, М. Заньковецька, М. Садовський, П. Саксаганський). Основні ролі: Виборний, Чупрун (“Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник” І. Котляревського), Шельменко (“Шельменко-денщик” Г. Квітки-Основ'яненка), городничий (“Ревізор” М. Гоголя), Симон (“Матрос” Соважа і Делур'є), Гарпагон, Арнольф (“Скупий”, “Школа жінок” Ж.-Б. Мольєра), Міллер (“Підступність і любов” Ф. Шіллера), Шейлок (“Венеціанський купець” У. Шекспіра), Барон (“Скупий рицар” О. Пушкіна) та ін. Іменем Щ. названі училище Малого театру та Сумський обласний музично-драматичний театр. У 1895 у м.Суджі відкрито пам'ятник актору.

М. Ерстенюк (Львів).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. - http://history.franko.lviv.ua

 

Щепкин и Пушкин

Щепкин Михаил Семенович (1788-1863), великий русский артист, один из основоположников реализма в русском театре. До 34-х лет М. С. Щепкин был крепостным графа С. Г. Волькенштейна. В его освобождении большую роль сыграл будущий декабрист С. Г. Волконский. В 1823 году, став уже известным актером провинциальной сцены, Щепкин был приглашен в труппу Малого театра, в которой оставался до конца жизни; много гастролировал по России.

Время знакомства Щепкина с Пушкиным не установлено. Достоверно, что после возвращения Пушкина из Михайловской ссылки (1826) они многократно встречались. Щепкин вспоминал: "Пушкин, который меня любил, приезжая в Москву, почти всегда останавливался у Нащокина, и я, как человек и Нащокину знакомый, редкий день не бывал у них".

Пушкин высоко ценил Щепкина не только как актера, но и как талантливого рассказчика. Он настойчиво побуждал его взяться за перо. В последний свой приезд в Москву он подарил Щепкину тетрадь и своей рукой написал название, дату и первые строки будущих рассказов-воспоминаний актера.

Источник:

Пушкин А.С. Сочинения в 5 т. М., ИД Синергия, 1999. - http://hronos.km.ru

 

Щепкин Михаил Семенович (16.11.1788-11.08.1863), выдающийся русский актер, основоположник реализма в русском сценическом искусстве. Родился в семье крепостного. С 1800 участвовал в любительских спектаклях. С 1801 обучался в Курском губернском училище, в 1805 с успехом выступал в местном театре и стал профессиональным актером. В 1816 входил в харьковскую труппу, а в 1818 основал с группой ведущих актеров “вольный театр” в Полтаве, после закрытия которого, в 1822, переехал в Тулу. В 1822 Щепкин получил вольную от своего барина.

В сентябре 1822 Щепкин дебютировал в Москве, а в марте 1823 зачислен в труппу Московского (с 1824 Малого) театра. Находился в дружеских отношениях с А. С. Пушкиным, Н. В. Гоголем, С. Т. Аксаковым, В. Г. Белинским, А. И. Герценом, Н. А. Некрасовым, Т. Г. Шевченко, которые оказали огромное влияние на формирование его эстетических и художественных позиций. Щепкин был участником первых постановок пьес А. С. Грибоедова, Н.В. Гоголя, А.С. Пушкина, И.С. Тургенева, Н.В. Сухово-Кобылина. В конце жизни его репертуар пополнился пьесами Тургенева, Островского, Сухово-Кобылина, а также зарубежных классиков (Мольера, Шекспира). Щепкин часто выступал в Петербурге (в Александрийском театре), много гастролировал в провинции. Автор ценных воспоминаний.

Источник:

В. А. Федоров - http://hronos.km.ru

 

Щепкин Михаил Семенович (1788, с. Красное Курской губ. - 1863, Ялта) - актер. Род. в семье крепостного, управляющего графским имением. Отец смог отдать Щепкин в уч-ще в уездном г. Судже. Здесь учениками была поставлена комедия А.П. Сумарокова "Вздорщица". Сыгранная Щепкиным роль в этом спектакле в февр. 1800 повлияла на всю его жизнь ("Мне было так хорошо, так весело, что и сказать нельзя"). В 1801 - 1803 обучался в Курском губернском уч-ще и играл в графском домашнем театре. С 1805 совмещал обязанности секретаря графа с профессиональной артистической деятельностью. В 1818 вместе с группой актеров основал в Полтаве "вольный театр". Сыграв множество ролей на провинциальной сцене, он был выкуплен из крепостной неволи после проведенной подписки "в награду таланта актера". Щепкин смог уехать в Москву, где в 1823 был зачислен в труппу Моск. (Малого) театра. По мнению современников, Щепкин представлял собой живую энциклопедию русской жизни, в мастерстве передачи к-рой не имел себе равных. Реформатор актерского мастерства, добивавшийся перевоплощения в сценический образ, оказавший огромное влияние на становление и развитие реалистического театрального искусства, Щепкин был дружен с А.С.Пушкиным, Н.В. Гоголем, В. Г. Белинским, А. И. Герценом л др. По настоянию А. С. Пушкина, написавшего заголовок и первую фразу, Щепкиным были созданы интересные воспоминания. Человек своего времени, он не принял пьесы А.Н. Островского "Гроза" и отговаривал А.И. Герцена заниматься политикой; не создал законченных трудов по проблемам сценического искусства, но после его смерти А.И. Герцен написал: ."...он был великий артист, артист по призванию и по труду. Он создал правду на русской сцене, он первый стал нетеатрален на театре".

Источник:

Шикман А.П. Деятели отечественной истории. Биографический справочник. Москва, 1997 г. - http://hronos.km.ru

Ссылки на эту страницу


1 Биографический очерк жизни Ивана Петровича Котляревского
Степан Стеблин-Каминский. Биографический очерк жизни Ивана Петровича Котляревского
2 Биография поэта Котляревского
Стеблин-Каминский С. П. Биография поэта Котляревского. - Северная пчела. 1839, № 146 (4 июля). Стр. 583-584.
3 В зеркале памяти. Часть 1. На берегах реки детства (Полтава: до 1939 г.)
[У дзеркалі пам'яті. Частина 1. На берегах ріки дитинства (Полтава: до 1939 р.)]. Илья Розенфельд
4 Вместо предисловия
Катранов С. П. Вместо предисловия. — В кн.: И. П. Котляревский. Собрание сочинений на малороссийском языке. І. Энеида. II. Наталка Полтавка. III. Москаль-чаривник. IV. Ода до князя Куракина. Издано под редакцией С. П. Катранова. К., В типогр. Е. Я. Федорова, 1874, II+XIV, 409 с. Стр. I-XIV.
5 Вольный театр
[Вільний театр] — русско-украинский профессиональный театр
6 Воспоминания об И. П. Котляревском. (Из записок старожила)
Стеблін-Камінський С. П. Спогади про І. П. Котляревського. — у кн. Залашко А. Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях. — Київ: Дніпро, 1969. — 630 с. Стор. 91-110 (переклад українською книги: Стеблин-Каминский С. Воспоминания об И. П. Котляревском. (Из записок старожила). Полтава, Типогр. Дохамна, 1883. 44 с. in 16°. Видання третє. До цього Спогади друкувалися у газ. «Полтавские губернские ведомости», 1866, №№ 45-47; окремим виданням виходили в 1869, 1871).
7 Выкуп артиста М.С. Щепкина из крепостной зависимости
[Імберг Олексій Йосипович. Викуп актора М.С. Щепкіна з кріпацтва] – Имберх М.А. // Русская старина, 1875. – Т. 13. - № 5. – С. 152-154
8 Генерал-губернатора дом
[Генерал-губернатора будинок]
9 Дневники Сергея Ефремова, 1923-1925
Єфремов С. О. Щоденники, 1923‒1929 / Упоряд.: О. І. Путро (гол. упоряд.), Т. В. Вересовська, В. А. Кучмаренко, Л. Ю. Портнова, Л. І. Стрельська; Ред. кол.: О. С. Онищенко, О. І. Путро, М. І. Панчук, Л. М Гордієнко, Л. І. Стрельська, В. А. Смолій, Е. С. Соловей, І. Ф. Курас; Наук. ред Е. С. Соловей. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. ‒ К.: ЗАТ "Газета "РАДА", 1997. ‒ 848 с. ‒ (Мемуари)
10 Дневники Сергея Ефремова, 1926-1927
Єфремов С. О. Щоденники, 1923‒1929 / Упоряд.: О. І. Путро (гол. упоряд.), Т. В. Вересовська, В. А. Кучмаренко, Л. Ю. Портнова, Л. І. Стрельська; Ред. кол.: О. С. Онищенко, О. І. Путро, М. І. Панчук, Л. М Гордієнко, Л. І. Стрельська, В. А. Смолій, Е. С. Соловей, І. Ф. Курас; Наук. ред Е. С. Соловей. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. ‒ К.: ЗАТ "Газета "РАДА", 1997. ‒ 848 с. ‒ (Мемуари)
11 Живокини, Василий Игнатьевич
[Живокіні, Василь Гнатович] (1808-1874), артист драмы, оперы (тенор) и вокальный педагог
12 Заботы кн. Репнина о Полтавском театре и о выкупе артиста Щепкина
[Турботи кн. Рєпніна про Полтавський театр і про викуп артиста Щепкіна] - И. Ф. Павловский. // Киевская старина. -1904, 10, 217-226
13 Зеленский, Авраам Моисеевич
[Зеленський, Авраам Моісейович] (?—1854), благотворитель, общественный деятель, купец 1-й гильдии, городской голова Полтавы
14 И. П. Котляревский
И. Я. Айзеншток. И. П. Котляревский. // Котляревский, Иван Петрович. Сочинения. Вступит. статья и примеч. И. Я. Айзенштока. [Пер. с укр.]. Л., «Сов. писатель», Ленингр. отд-ние, 1969. 363 с.; 1 л. портр. (Б-ка поэта. Основана М. Горьким. Большая серия. 2-е изд.). Стр. 5-42.
15 И. П. Котляревский и его «Энеида»
И. П. Еремин. И. П. Котляревский и его «Энеида». // И. П. Котляревский. Энеида. Перевод с. украинского И. Бражнина. Вступительная статья И. П. Еремина. Примечания В. П. Петушкова. Илл. Н. Муратова. — М., Гослитиздат [Ленингр. от-ние], 1955. — 259 с., илл. Стр. 3-24.
16 И. П. Котляревский — корифей украинской литературы
Є. С. Шабліовський та Б. А. Деркач. І. П. Котляревський — корифей української літератури. // Котляревський, Іван Петрович. Повне зібрання творів. [Підготовка текстів та коментарів Б. А. Деркача. Відп. ред. Є. С. Шабліовський. Вступ. стаття: Є. С. Шабліовський та Б. А. Деркач. — К., «Наук. думка», 1969. — 510 с. з іл. і факс.; 9 л. іл., портр. і факс. Стор. 5-37.
17 И. П. Котляревский: жизнь и творчество
П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість // П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість — Київ : Держ. вид-во худож. літ., 1951, 175 с.
18 И. П. Котляревский: критико-биографический очерк
І. І. Стебун. І. П. Котляревський: критико-біографічний нарис / Акад. наук УРСР, Ін-т укр. літ. ім. Т. Г. Шевченка. — Київ : Держ. літ. вид-во, 1938.
19 Иван Котляревский
Панасенко Т. Іван Котляревський. — X., 2010. — 86 с.
20 Иван Котляревский
М. Т. Яценко Іван Котляревський. // Іван Котляревський. Поетичні твори. Драматичні твори. Листи. / Упорядкування і примітки М. Т. Максименко; вступна стаття М. Т. Яценка; редактор тому М. Т. Яценка. — К., Наукова думка, 1982. — 320 с. (Бібліотека української літератури). Стор. 5-35.
21 Иван Котляревский
Б. А. Деркач. Іван Котляревський. // Котляревський І. П. Енеїда. Поема. Наталка Полтавка. П'єса. Москаль-чарівник. П'єса. / Передмова та примітки Б. Деркача; іл. худож. Г. Якубовича. — К., Дніпро, 1987. — 366 с. (Бібліотека української класики "Дніпро"). Стор. 5-26.
22 Иван Котляревский
Михайло Яценко. Іван Котляревський // Історія української літератури ХІХ століття. У трьох книгах. Книга перша: Перші десятиріччя ХІХ ст. За редакцією М. Т. Яценка. - Київ, "Либідь". 1995. Стор. 68-90.
23 Иван Котляревский смеется
Сверстюк Євген Олександрович. Іван Котляревський сміється // Сучасність. — 1972. — № 5. — С. 35-59.
24 Иван Котляревский. Его жизнь и творчество
Возняк М. С. Іван Котляревський. Його життя й творчість // Твори Івана Котляревського — Львів, «Просвіта», 1928. — XXVIII, 344 с.; 1 л. портр. (Видання т-ва «Просвіта», ч. І. Українське письменство). Стор. V—XXVIII.
25 Иван Петрович Котляревский
Терещенко А. В. Иван Петрович Котляревский. — «Основа», 1861, кн. 2, с. 163—175.
26 Иван Петрович Котляревский
Стеблин-Каминский С. П. Иван Петрович Котляревский. - Северная пчела. 1849, № 83 (18 апреля), стр. 332; № 84 (19 апреля), стр. 335-336.
27 Иван Петрович Котляревский, автор украинской "Энеиды"
Іван Петрович Котляревський, автор української "Енеїди" / упоряд. Аничин Є. М., Петренко О. М. — Полтава: ТОВ "АСМІ", 2013. — 92 с.: іл. Надруковано на основі видання: И. Стешенко. Иван Петрович Котляревский, автор украинской "Энеиды" (Критическая биография) — Киев: Типо-Литография "Прогресс" против золотых ворот, 1902. — 48 с.
28 Котляревский и его Энеида, издаваемая в Харькове
Пассек В. Котляревский и его Энеида, издаваемая в Харькове. — «Москвитянин», 1841, ч. 2, с. 562—567.
29 Котляревскому И. П. мемориальные доски
Мемориальные доски Котляревскому И. П.
30 Личности - Щ
[Особистості - Щ] - пункт меню
31 Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях "Полтавского вестника"
[Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях "Полтавського вісника"] // Газета "Полтавский вестник", Типография Полтавского Губернского Правления, арендуемая Д. Подземским. Редактор-Издатель Д. Иваненко. Полтава: № 207 - 24.08(06.09).1903, стр. 1-3; № 208 - 26.08(08.09).1903, стр. 1-2; № 209 - 27.08(09.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 210 - 28.08(10.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 211 - 29.08(11.09).1903, стр. 1, 3, 4; № 212 - 30.08(12.09).1903, стр. 1-4; № 213 - 31.08(13.09).1903, стр. 1-4; № 214 - 02(15).09.1903, стр. 1-4; № 215 - 03(16).09.1903, стр. 1-4; № 216 - 04(17).09.1903, стр. 1-4; № 217 - 05(18).09.1903, стр. 1, 2, 4; № 218 - 06(19).09.1903, стр. 1-4; № 219 - 07(20).09.1903, стр. 3, 4.
32 Петров, Осип Афанасьевич
[Петров, Йосип Панасович] (1806—1878), русский певец (бас)
33 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
34 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
35 Репнин-Волконский, Николай Григорьевич
[Рєпнін-Волконський, Микола Григорович] (1778—1845), князь, генерал от кавалерии, генерал-губернатор Малороссии (1816-1834)
36 Репнина, Варвара Николаевна
[Рєпніна, Варвара Миколаївна] "добрый ангел" Т. Г. Шевченко
37 Создатель бессмертной "Энеиды" и вечно живой "Наталки Полтавки"
Є. П. Кирилюк. Творець безсмертної "Енеїди" і невмирущої "Наталки Полтавки" // Іван Котляревський. Твори. Вступна стаття Є. П. Кирилюка. — К., Держ. вид-во художньої літератури, 1963. 349 с. з іл. Стор. 3-25.
38 Солёник, Карп Трофимович
[Соленик, Карпо Трохимович] (1811—1851), видающийся украинский актер, один из основоположников украинского реалистического театра, актер
39 Столетие «Енеиды» Ивана Котляревского
Коваленко Грицько. Столітє «Енеїди» Івана Котляревського. — «Літ.-наук. вісник», 1898, т. 4, кн. 10, с. 1—10. Друга пагінація.
40 Театральные деятели, актёры
[Театральні діячі, актори] - пункт меню
41 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
42 Украино-русинская (малороссийская) литература
Франко І. Українсько-руська (малоруська) література. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 74-100. Примітки: стор. 568-574. Перша публікація у 1898 р.
43 Усадьба И. П. Котляревського
Усадьба И. П. Котляревського
44 Штейн, Иван Федорович
[Штейн, Іван Федорович] (кон.18 ст.-1837), театральный антрепренер, режиссер и балетмайстер
45 Штейна театральная труппа
Театральная труппа Штейна
46 Щепкин, Николай Михайлович
[Щепкін, Микола Михайлович] (1820,Полтава-1886), общественный деятель, издатель
47 Щепкина переулок
Переулок Щепкина (бывший Антонцевский, Киевский р-н)
48 Энеида И. П. Котляревского
А. И. Белецкий. «Энеида» И. П. Котляревского. // И. П. Котляревский. Энеида. Перевод с украинского Веры Потаповой. Художник И. И. Бекетов. Вступительное слово А. И. Белецкого. — М., Гос. изд-во художественной литературы, 1961. — 295 с.: ил. Стр. 3-15.
49 Южнорусская литература
Франко І. Южнорусская литература. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 101-161. Примітки: стор. 574-585. Перша публікація у 1907 р.

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654