История Полтавы

Курган жаботинского времени на Институтской горе в Полтаве

• 

Подробности

Просмотров: 12524

Курган жаботинського часу на Інститутській горі у Полтаві

Інститутська Гора у Полтаві, зокрема, сучасна територія Полтавського Національного технічного університету ім. Ю.В.Кондратюка, обмежена правим високим берегом струмка Лтава і підвищенням корінного берега р.Ворскла, що здіймається над мікрорайоном Левада, була і залишається важливою ландшафтною домінантою Полтавських теренів (1). Звісно, це виразне плато не могли обминути представники ряду давніх епох — доби бронзового та раннього залізного віків, чиї помешкання знаходилися біля підніжжя надворсклянського узвишшя — на колишній Шпортівці, на Старополтавській — Івановій горі, далі — вздовж сучасного селища Червоний шлях чи до приміського села Гора. Відомості про заселення всіх названих вище місцин вже оприлюднювалися друком археологами (2).

Під час розвідок 1983 р. вздовж схилів правого корінного берега Лтави і Ворскли, на території, що прилягає до головного корпусу Полтавського технічного університету (Першотравневий проспект, 24), на площі 0,9 га (90х100 м) були виявлені окремі фрагменти кераміки скіфського часу (3). Більшість з них знайдена нами разом із тоді архітектором Полтавського краєзнавчого музею Л.С.Вайнгортом у траншеї телефонного кабелю і зоні спорудження огорожі університету, край північно-східного схилу Інститутської гори, по Інститутському провулку. В той час був зроблений висновок про можливе місцезнаходження в цьому районі ділянок збереженого культурного шару поселення VII-V ст. до н.е., пошкодженого будівництвом Інституту „благородних дівчат” у першій третині ХІХ ст. Проте, земляні роботи влітку 2003 р., пов’язані зі спорудженням павільйону над автобусною зупинкою „Технічний університет”, на розі Першотравневого проспекту й Інститутського провулку та на подвір’ї гуртожитку за адресою: Першотравневий проспект, 29 (рис.1), дозволили виявити свідчення щодо місцезнаходження на зазначеній ділянці некрополю ранньоскіфського часу.

Рис.1. Кубок жаботинського часу. Глина, лискування. ПКМ.

При закладанні траншеї фундаментів павільйону на розі Першотравневого проспекту й Інститутського провулку, остання перерізала яму підкурганного поховання, перекриту дерев’яним накатником. За повідомленнями будівельників та результатами огляду місця знахідки зав. відділом фондів Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації К.М.Мироненка, глибина ями поховання досягала — 1,6 м, ширина — 2,2 м. У заповненні трапилися вуглини, кілька кісток людини зрілого віку та був виявлений ліпний кубок. Після цих знахідок траншея швидко була закидана і забетонована зверху конструкцією фундаменту. Кубок переданий до обласного Центру археології, звідки надійшов на постійне зберігання до археологічної колекції Полтавського краєзнавчого музею (4).

Крім цієї знахідки, огляд території навколо головного корпусу університету встановив наявність у південно-західному кутку спортивного майданчика, край стадіону, підвищення курганоподібної форми, вистою 0,3 м і діаметром 30 м, що поросло кущами. Саме з ним пов’язують старожили існування насипу кургану висотою понад 1,5 м, який у 1950-х рр. ще бачило чимало полтавців, зокрема, вихованка М.Я.Рудинського — Є.О.Супруненко. Колишній головний архітектор м.Полтави, доцент університету Л.С.Вайнгорт повідомляв, що поряд знаходився ще один курган, розрівняний при зведенні парканів Полтавського телерадіоретранслятора у 1970-х рр. На обох насипах знаходилися могили німецьких військовополонених, госпіталь для яких функціонував у приміщенні університету у 1944-1946 рр.

Таким чином, на території університету локалізуються рештки двох груп курганів, що складали, вірогідно, єдиний курганний некрополь   ранньоскіфського часу.

Щодо зазначеної вище знахідки, то вона виявилася надзвичайно рідкісною і цікавою (5). Це невеликий кубок із відведеним назовні потоншеним вінцем, циліндричною шийкою та сплющено-округлим тулубом, з невеличкою ямкою-опорою на денці (рис.1). Ліпна посудина має лисковану поверхню сіро-коричневого кольору, з висоленими втратами на боках. Кубок орнаментований пасмом прокресленого геометричного орнаменту, який утворюють дві горизонтальні лінії на плічках, простір між якими заповнений навкісними рисками. Ця смужка є основою опущених вершинами до низу шести рівносторонніх трикутників, розміщених на однаковій відстані один від одного і наповнених скошеними рисками аналогічним чином, із розчленованою заштриховкою між двома лініями контуру. Всередині цих трикутників вміщені аналогічні менші, заштриховані у протилежний бік. Вершини менших трикутників позначені круглими маленькими наколами-ямками, вершини більших — групами із трьох таких же ямок (рис.1). Візерунок зберігає сліди інкрустації білою пастою.

Висота кубка — 10,1 см; діаметри: вінець — 9,1 см, горловини — 7,4 см, тулуба — 11,0 см, ямки на дні — 2,3 см (рис.3).

З аналогій знахідці назвемо, за формою і розміщенням візерунку, кубки, виявлені у степових районах України: з поховання 2 кургану № 11 у с.Вільна Грушівка під Запоріжжям, поховання 12 кургану № 8 біля с.Кут на Дніпропетровщині (6); кубки з лісостепових поховань басейну р.Тясмин — курганів № 346 поблизу с.Теклине та № 111 в басейні р.Тенетинка (7); посудини з території Правобережного Лісостепу — курганів № 453 біля Макіївки і № 6, поховання 1, поблизу Яснозір’я (8), кургану № 15 неподалік с.Костянтинівка (9).

Характер орнаментації кубка відповідає художнім прийомам декорування столового посуду пізньожаботинського поховання 7 кургану № 1/1994 р. поблизу с.Карпусі Полтавського району (10) і перекликається з орнаментацією черпака і корчаги поховання кургану № 1/1999 р. Більського некрополю „Г” в ур.Перемірки (11). Все це дозволяє датувати зруйнований поховальний комплекс кінцем VIII – початком VII ст. до н.е., тобто пізньожаботинським часом — епохою, що передувала формуванню своєрідної матеріальної культури лісостепового населення Дніпровського Лівобережжя ранньоскіфської доби. Більшість дослідників уважає, що старожитності жаботинського типу залишені групами переселенців з Правобережжя Дніпра, які почали розселятися на теренах сучасної Полтавщини у середині-другій половині VIII ст. до н.е. (12). Етнічно їх співставляють з праслов’янами-неврами, про яких пізніше згадував Геродот (13). Саме жаботинський компонент у майбутній матеріальній культурі місцевого населення доби раннього залізного віку і визначив її специфічність, позначену у своєрідних формах чорнолискованого посуду, його орнаментації врізними лініями та інкрустації візерунків білою пастою тощо.

Щодо виявленого кубка та решток поховального комплексу, то ця знахідка біля входу до Полтавського Національного технічного університету ім. Ю.В.Кондратюка є першою на території Полтави.

Список скорочень

АЛЛУ — Археологічний літопис Лівобережної України, Полтава

ИА НАНУ — Институт археологии Национальной Академии наук Украины, Киев

ЗДУ — Запорожский государственный университет, Запорожье

НА ІА НАНУ — Науковий архів Інституту археології Національної Академії наук України, Київ

НА ЦОДПА — Науковий архів Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації, Полтава

ПКМ — Полтавський краєзнавчий музей, Полтава

УТОПИК — Украинське Товариство охорони пам’яток історії та культури, Київ

Література:

1. Вечерський В.В. Містобудівний розвиток Полтави за доби Гетьманщини // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вип.1. — С.26-29.

2. Супруненко А.Б. Археологические памятники территории г.Полтава и окрестностей: Каталог. — Полтава: изд. ПКМ, УТОПИК, 1988. — 24 с.; Супруненко О.Б. На землі Полтавській: Пам’ятки археології Полтави та околиць / Відп. ред. Толочко П.П. — Полтава: Археологія, 1998. — 157 с.

3. Супруненко А.Б. Археологические памятники территории г.Полтава и окрестностей...  — С.6.

4. Супруненко О.Б., Пуголовок Ю.О. Звіт про розвідки на території м.Полтава і в Полтавському р-ні Полтавської області у 2003 р. з підготовки археологічної частини «Зводу пам’яток історії та культури» // НА ІА НАНУ; НА ЦОДПА. — Спр.379. — Арк.10-12.

5. Білоусько О.А., Супруненко О.Б. Давня історія Полтавщини (ХХ тисячоліття до н.е. — V ст. н.е.): Підручник. — Полтава: Оріяна, 2004. — С.129. — Рис. на карті 10.2.

6. Ильинская В.А. Раннескифские курганы бассейна р.Тясмин. — Киев: Наук. думка, 1975. — С.132. — Рис.15:4-5.

7. Там само. — Табл.ХХV:3; XXVI:6.

8. Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памятники скифской эпохи Днепровского лесостепного Правобережья (Киево-Черкасский регион). — Киев: Наук. думка, 1989. — С.57. — Рис.10:5-6.

9. Скорый С.А. Скифы в Днепровской Правобережной Лесостепи (проблема выделения иранского этнокультурного элемента). — Киев: изд. ИА НАНУ, 2003. — Рис.5:3.

10. Супруненко О., Золотницький Б., Кулатова І. Кургани біля с.Карпусі під Полтавою. — Полтава: Археологія, 1996.— С.27-34. — Рис.14.

11. Кулатова І.М., Супруненко О.Б. Ранньоскіфський курган поряд з Більським городищем // Старожитності Степового Причорномор’я і Криму. — Запоріжжя: вид. ЗДУ, 2002. — Т.Х. — С.161, 165. — Рис.4; 5.

12. Гавриш П.Я. Колонізація праслов’янами середнього межиріччя Псла і Ворскли у ранньому залізному віці // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2003. — № 2/2002-1/2003. — С.76, 79.

13.  Рыбаков Б.А. Геродотова Скифия: историко-географический анализ. — Москва: Наука, 1979. — С.218-225.

Джерело:

Полтава: архітектура, історія, мистецтво. Матеріали III наукової конференції "Вайнгортівські читання", грудень 2009 р. – Полтава. 2009. Стор. 56-60.

---

© Кулатова І.
При використанні, посилання
на автора обов'язкове.