История Полтавы

Институт благородных девиц как составная часть архитектурного ансамбля г. Полтавы

Подробности

Просмотров: 17334

Інститут шляхетних дівчат як складова частина
архітектурного ансамблю м. Полтави

170-річчю зведення головного корпусу
Полтавського національного технічного університету
імені Юрія Кондратюка присвячується

Надія Кочерга,
кандидат історичних наук, доцент,
проректор з гуманітарної освіти та виховання
Полтавського національного
технічного університету ім. Ю.Кондратюка

Друга половина ХVIII ст. в Україні характеризується переплануванням і забудовою міст, містечок за принципами класицизму: чіткий функціональний і просторовий поділ території, регулярна, планомірна побудова системи вулиць, кварталів і площ (адміністративних, соборних, торгівельних ), виразність громадських будівель, які домінують у міському ландшафті, монументальність, строгість, симетричність і ордерний стиль яких покликані навіювати захоплення і страх перед силою, міццю і величчю самодержавної імператорської влади. Цей стильовий напрям архітектури, який походить із Стародавньої Греції і Риму, з'являється загалом на Полтавщині в кінці ХVIII – на початку ХIХ ст. у багатьох містах, дворянських маєтках, садибах.

Класичний палацовий ансамбль розкішної садиби Кочубеїв у Диканці не зберігся. Але навіть ті пам'ятники класицизму, які дійшли до наших днів (Миколаївська церква 1794 р., споруджена російським архітектором М.Львовим, тріумфальна арка, зведена в 1820 р. за проектом Л.Руска біля в'їзду до маєтку) свідчать про могутність і славетність господаря. Маєтки, палаци і інші будівлі класичної архітектури збереглися у Березовій Рудці, Бобрику, Хомутці, Вишняках.

Архітектурне обличчя Полтави найяскравіше представлене саме пам'ятниками класицизму. З 9 березня 1802 р. Полтава стала адміністративним центром Полтавської губернії, а отже, підлягала забудові згідно генерального плану міста, який затверджується в 1803 р. в Санкт-Петербурзі ⁽¹⁾. Спочатку архітектурний ансамбль м. Полтави передбачав влаштування проспекту (нині вул. Жовтнева), який вів від колишньої фортеці (нині Соборний майдан) за межі міста ХVIII ст. Тут магістраль перетинала Круглу площу, якій спочатку надавались торгівельні функції. Але у зв'язку з проектуванням і будівництвом монумента на честь перемоги російських військ над шведськими військами у 1709 р., створенням ансамблю будівель губернського адміністративного центру, Кругла площа стала головною композиційною і громадською площею м. Полтави.

За "образцовыми" проектами А.Захарова навколо площі зведені адміністративні будинки класичного стилю: губернські присутствені місця, будинки генерал-губернатора і віце-губернатора, дворянського зібрання, поштамт і ін., які разом із монументом Слави (художня ідея арх. М.Амвросімова, доробка і втілення арх. Тома де Томона), склали один із найвиразніших міських архітектурних ансамблів України початку ХIХ ст. Продовжують ансамблеве класичне архітектурне "звучання" у Полтаві будівля пожежної команди (1808 р., нині музей авіації та космонавтики, Першотравневий пр.), колишня богадільня (1820 р., вул. Шевченка), школа садівництва (1830 р., інфекційна лікарня, Першотравневий проспект).

Увінчує перспективу вулиці Шевченка білосніжна споруда колишнього інституту шляхетних дівчат – складова частина класичного архітектурного ансамблю міста Полтави. Заснований на кошти дворян з ініціативи дружини генерал-губернатора М.Г.Рєпніна Варвари Олексіївни 12 грудня 1818 р. перший серед губернських міст, шостий у Російської імперії, інститут шляхетних дівчат став єдиним у Полтавській губернії середнім навчальним закладом для збіднілих дворянських дочок.

Майже 10 років цей навчальний заклад діяв на кошти дворян, а з 17 вересня 1827 р. згідно з клопотанням генерал-губернатора М.Г.Репніна (Волконського) указом імператора Миколи Павловича його перетворено з дворянського в урядовий. Розпорядження указу передбачали не тільки виділення коштів із царської казни на утримання 60 вихованок, починаючи із 1 січня 1828 р., а й наказувалось міністру фінансів асигнувати із державного казначейства в Полтавський приказ громадського притулку 200000 крб. в чотири терміни, щорічно по 50 тис. крб. на побудову будинку для інституту ⁽²⁾.

Передбачалось при зведенні будівлі "обмежитись на перший раз побудовою головного корпусу, а потім приступити до спорудження і інших частин, які найбільше потрібні при існуючій будівлі" ⁽³⁾. Планувалося побудувати Інститут за три роки, щоб до зими 1830 р. він уже був закінчений. План архітектурної забудови, виконаний зодчими Штаубертом і Шарлеманем, в 1828 р. затверджений у Санкт-Петербурзі. Побудова ж будівель головного корпусу інституту шляхетних дівчат була закінчена тільки 4 вересня 1832 р.

Будівлі складалися із кам'яного триповерхового будинку і двох бокових кам'яних двоповерхових флігелів, з'єднаних з основним корпусом двома кам'яними одноповерховими галереями З першого ж року при побудові будівель, в них виявилось так багато незручностей і недоліків, що наступними роками (1833, 1835, 1842, 1854, 1866, 1872, 1897 рр.) здійснювались перебудови, надбудови і прибудови. Двір був оточений кам'яною огорожею, частина якої суцільна, а частина – решітчаста. При в'їзді в двір споруджені дві охоронні будки для військового караулу, який з 1832 до 1849 р. знаходився при інституті. Дерев'яні будівлі інституту деякий час служили для господарських служб і квартир службовців, а в 40-х роках ХIХ ст. були розібрані через непридатність.

Отже, 170 років тому один із трьох пагорбів, на яких розташована Полтава, отримав назву Інститутської гори і увінчався прекрасною спорудою – Інститутом шляхетних дівчат – невід'ємною частиною класичного архітектурного ансамблю міста.

Література:

1. Бодянский П. Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год.- Полтава,1865, с.207. (До тексту)

2. Мазанов П. Полтавский институт благородных девиц.1818-1898.-Полтава,1899, с.46. (До тексту)

3. Там само, с. 47. (До тексту)

Джерело:

Полтава: архітектура, історія, мистецтво. Матеріали I наукової конференції "Вайнгортівські читання", 27 листопада 2002 р. – Полтава. 2002. Стор. 29-31.

© Кочерга Н. К.
При використанні, посилання
на автора обов'язкове.