Митрофан (Русинов, Евлампий Владимирович)

Митрофан (Русинов, Євлампій Володимирович) (10.10.1881, м. Павловськ, тепер Воронезької обл., РФ – 23.06.1938, м. Полтава) – церковний діяч, єпископ.

Виходець із духовенства. Закінчив Петроградську духовну академію (1915). Канд. богослов’я (1915). У 1916–1918 – викладач Воронезької духовної семінарії у сані архімандрита. 1921 висвячений на священика. 1923 хіротонісаний обновленськими єпископами на єпископа Лукоянівського Нижегородської єпархії. 1924 приніс покаяння перед патріархом Тихоном і був удруге хіротонісаний православними архієреями на єпископа Болховського Орловської єпархії. 1925 ухилився в Григоріанський розкол (ТЦР ВЦС). 1932 приніс покаяння перед митрополитом Сергієм і як ставленик архієреїв старого поставлення прийнятий до РПЦ у сущому сані. З 1933 – єпископ Старооскольський, з 27.07.1935 – єпископ Полтавський і Кременчуцький, з 03.1937 – єпископ Одеський.

Заарештований 26.02.1938. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23.04.1938 за ст.ст. 54-8, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22.06.1990.

Літ.: Войналович, 2002. – С. 137; Полтавські святителі. Митрофан // ВПЄ. – 2007. – Трав. – № 5 (65). – С. 14.

В. А. Войналович, Т. П. Пустовіт

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua

Фото: http://drevo-info.ru/articles/20906.html

 

Митрофан (Русинов, Евлампий Владимирович) (10.10.1881 - 1939). Русская Православная Церковь; Обновленческая церковь; Григорианская; Русская Православная Церковь, епископ.

Родился 10 октября 1881 года.

В 1915 году окончил Петроградскую духовную академию со степенью кандидата богословия.

С 1916 по 1918 г. - преподаватель Воронежской духовной семинарии. Был архимандритом.

В 1923 году хиротонисан обновленческими епископами во епископа Лукояновского Нижегородской епархии.

В 1924 году принес покаяние перед Святейшим Патриархом Тихоном.

В октябре 1924 года хиротонисан православными архиереями во епископа Болховского, Орловской епархии.

В 1925 году уклонился в Григорианский раскол (ВЦС).

В 1932 году принес покаяние перед митрополитом Сергием и, как ставленник архиереев старого поставления, принят в сущем сане.

С 1933 г. - епископ Старооскольский.

С 27 июля 1935 г. - епископ Полтавский.

С марта 1937 г. - епископ Одесский.

Скончался в 1939 году.

Источник:

Благотворительный фонд "Русское Православие" - http://www.ortho-rus.ru

Ссылки на эту страницу


1 Личности - М
[Особистості - М] - пункт меню
2 Личности - Р
[Особистості - Р] - пункт меню
3 Полтавская епархия
Полтавская епархия
4 Религиозные деятели
[Релігійні діячі] - пункт меню

Поддержать сайт