История Полтавы

Енеїда. Іменний покажчик

• 

Подробности

Просмотров: 4145

Іменний покажчик складено автором сайту з використанням Словника Ієремії Айзенштока (А.) з видання "Котляревский, Иван Петрович. Сочинения. Вступит. статья [с. 5-42] и примеч. И. Я. Айзенштока. [Пер. с укр.]. Л., «Сов. писатель», Ленингр. отд-ние, 1969. 363 с.; 1 л. портр." коментарів Олексія Ставицького (С.) з видання "Котляревський, Іван, Енеїда : поема / Іван Котляревський ; комент. уклав О. Ф. Ставицький ; худож. : А. Д. Базилевич. - Київ : Радянська школа, 1989. - 283, [2] с. : іл.".

Висловлюю подяку Полтавському літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського і Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського за неоціненну допомогу у реалізації проекту.

Проект «Енеїда» Івана Котляревського.

Ілюстрована "Енеїда"

Іменний покажчик

Абсест — у Вергілія — один з учасників облоги Трої, потім супутник Енея (А.): ч. II, 23; ч. II, 25.

Авант (Абант) — союзник Енея в його війні з Латином і Турном, вождь етрусків (А.): ч. VI, 24.

Авель — у Біблії другий син Адама і Єви, молодший брат Каїна, від руки якого загинув через заздрість: ч. IV, 106.

Авентій (Авент) — союзник Турна, народжений від нешлюбного зв'язку Геракла (Геркулеса) і жриці Реї (С.): ч. IV, 124; ч. VI, 47.

Авлет — союзник Енея: ч. VI, 28.

Агамемноненко Галес — див. Галес Агамемноненко.

Адам — в Біблії перша людина, батько роду людського: ч. IV, 50.

Азиллас (Азилла) — вождь одного з племен етрусків і жрець-віщун, союзник Енея (А.): ч. VI, 25.

Александр — цар Олександр Македонський (С.): ч. IV, 40;

Амата — дружина царя Латина: ч. IV, 23; ч. IV, 25; ч. IV, 38; ч. IV, 43; ч. IV, 51; ч. IV, 62-65; ч. IV, 68; ч. IV, 71; ч. IV, 75-77; ч. VI, 85; ч. IV, 88; ч. VI, 95; ч. IV, 111; ч. VI, 121; ч. VI, 123; ч. VI, 147; ч. VI, 150; ч. VI, 153.

Амік — у Вергілія — один з синів троянського царя Пріама; після загибелі Трої — супутник Енея (А.): ч. VI, 145.

Ансур — рутулець або їх союзник: ч. VI, 56.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.): ч. II, 9; ч. II, 10; ч. II, 15; ч. II, 63; ч. III, 4; ч. III, 10; ч. III, 14; ч. III, 38; ч. III, 126-127; ч. III, 129-130; ч. III, 133; ч. III, 137; ч. III, 140.

Ареф — (У Вергілія — Ортигій) троянець, супутник Енея (А.) [або у Айзенштока, або у Котляревського помилка, адже Ареф і Циней у поемі б'ють один одного, а за Словником Айзенштока обидва є троянцями]: ч. V, 127.

Арунт — супутник Енея, вбив у битві дочку царя вольсків Літаба — Каміллу (А.): ч. VI, 116.

Асканій — див. Іул.

Асмодей (бібл.) — злий дух, порушник шлюбу і порушник подружньої згоди. Іноді його ім'я вживалося як одне з імен сатани (А.): ч. IV, 102; ч. VI, 65; ч. VI, 118.

Астрея — у стародавніх греків Астрея (мала ще ім'я Діке) — богиня справедливості, дочка Зевса і Феміди. Жила на землі між людьми в "золотий вік", а коли настав "залізний вік" — покинула землю і стала зіркою на небі (С.): ч. IV, 118.

Астур — союзник Енея: ч. VI, 25.

Афідн — троянець, супутник Енея по мандрах (А.): ч. V, 135.

Ацест — легендарний цар Сіцілії, родом з Трої (С.): ч. II, 5; ч. II, 7; ч. II, 68.

Бахус — у римській міфології бог виноградарства й виноробства (в грецькій міфології — Діоніс), син Зевса і дочки фіванського царя Кадма Семели (С.): ч. II, 33; ч. II, 36.

Бероя — у Вергілія — троянка, дружина Дорікла; її характеристика в українській «Енеїді» цілком вигадана Котляревським: ч. II, 45.

Битіас (Бітій) — троянський герой, син лісової мавки Ієри (А.); вбитий Турном: ч. V, 132; ч. V, 134-136.

Бова — сюжет про Бову-королевича походить з Франції, там відомий уже в добу розквіту рицарського роману (XI — XII ст.). У нас Бова з'явився десь у кінці XVI — на початку XVII ст. як герой повісті (С.): ч. IV, 41-42; ч. VI, 110.

Борей — холодний північний або північно-східний вітер (С.): ч. I, 7.

Ванька-каїн — (справжнє прізвище Іван Осипов, 1718 — рік смерті невідомий) був знаменитим московським злодієм середини XVIII ст. Один час — ватажок московського злочинного світу, співробітничав з карним розшуком, видаючи незначних злочинців і оберігаючи тих, з якими був у змові. Засуджений до смертної кари, яку замінили карою батогами і каторгою (С.): ч. IV, 41.

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея: ч. I, 3; ч. I, 14-15; ч. I, 18; ч. I, 44; ч. II, 32-33; ч. II, 36; ч. II, 55; ч. II, 69; ч. II, 73; ч. III, 126; ч. V, 23-27; ч. V, 30; ч. V, 41; ч. V, 59; ч. V, 61; ч. VI, 6-7; ч. VI, 9; ч. VI, 17; ч. VI, 60; ч. VI, 137; ч. VI, 146.

Венул — латинянин з грецького міста Аргоса, який прибув в Лациум (А.): ч. VI, 97; ч. VI, 100.

Вернигора Мусій — троянець. За свідченням сучасників І. Котляревського, житель Полтави, швець, що потонув у Ворсклі (С.): ч. III, 107.

Виргилій — Публій Вергілій Марон (70—19 роки до н. е.) — видатний поет часів диктатора Августа. Протягом десяти років працював над знаменитою поемою «Енеїда», в якій оспівав Августа і могутність Римської держави (Деркач): ч. III, 42; ч. VI, 89; ч. IV, 130.

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лациуме (А.); проводир кінноти латинян (С.): ч. V, 96; ч. V, 100; ч. V, 102-105.

Вулкан — бог вогню і ковальського ремесла. На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.); син Зевса і Гери. В "Одіссеї" Гомера та "Енеїді" Вергілія він виступає чоловіком Венери (Афродіти) (С.): ч. V, 23; ч. V, 25-28; ч. V, 30-31; ч. V, 42; ч. VI, 14.

Галес Агамемноненко — союзник Турна. У Вергилія — сын Агамемнона, аргоського царя, ватажка греків у Троянській війні (А.): ч. IV, 128; ч. V, 51; ч. V, 67; ч. VI, 45-46.

Галис — троянець або їх союзник: ч. V, 141.

Ганімед — син дарданського царя, викрадений Зевсом за незвичайну красу, взятий ним на Олімп, де він став виночерпием богів (А.): ч. II, 36.

Ганна (Гандзя; Ганнуся) — сестра Дидони: ч. I, 29-30; ч. I, 60; ч. I, 63.

Гаркуша — Гаркуша С. І. (1739-1784) — кріпак, який очолював в 70-80-х роках XVIII ст. селянські повстанські загони, які боролися з поміщицьким свавіллям (А.): ч. IV, 41.

Геба — богиня юності, дочка Зевса і Гери. На Олімпі підносила під час бенкетів нектар і амброзію (А.); у С. помилково названа дочкою Юнони і Зевса: ч. I, 4; ч. VI, 5.

Геленор — троянець: ч. V, 123-125.

Геркулес (Іракл; Геракл) — один з найулюбленіших античних героїв, син Зевса і Алкмени, дружини Амфітріона, царя Тирінфського. З ім'ям Геркулеса пов'язано безліч подвигів, за які йому було даровано безсмертя, він був узятий богами на Олімп, де став чоловіком Геби (А.): ч. III, 24; ч. V, 21.

Гиллипенко — один з дев'яти синів грека з Аркади Гілліпа (С.), союзник Енея: ч. VI, 131.

Гібсон — рутулець або їх союзник: ч. VI, 44.

Гілл — троянець: ч. VI, 145.

Главк — ватажок лікійців, один із союзників Енея в троянській війні (А.), поранений Турном: ч. VI, 134.

Голіаф — за біблійним переказом, велетень з племені філістимлян, що викликав ізраїльтян на двобій і убитий в сутичці юнаком Давидом (А.): ч. V, 132.

Горох цар — казковий персонаж, згадка про якого характеризує стародавні часи (А.): ч. IV, 40.

Даг — рутулець: ч. VI, 43.

Дарес — у Вергілія Дарес — з троянців, що пустилися мандрувати з Енеєм (С.): ч. II, 20; ч. II, 22-23; ч. II, 25-28; ч. II, 31-34; ч. II, 37-39.

Дарет (Дерет) — у Вергілія - супутник Енея, учасник Троянської війни (А.), поранений Турном: ч. VI, 134.

Демоток — один із соратників Енея (А.): ч. VI, 45.

Денис — один із соратників Енея: ч. III, 107.

Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де заснувала багате місто Карфаген; Котляревський, слідом за Вергілієм, називає її вдовою (А.): ч. I, 18; ч. I, 21-22; ч. I, 25-26; ч. I, 29; ч. I, 31; ч. I, 33-36; ч. I, 38-41; ч. I, 44; ч. I, 46; ч. I, 48; ч. I, 51-52; ч. I, 59; ч. I, 62-63; ч. I, 66; ч. II, 1; ч. III, 102; ч. III, 104; ч. V, 81; ч. VI, 14; ч. VI, 80.

Діомид — у Вергілія Діомед, уславлений грецький герой. Силою і хоробрістю поступався тільки перед Ахіллом. Брав участь у Троянській війні на боці греків. У битві під Троєю поранив богиню Венеру і самого бога війни Марса. Після падіння Трої оселився в Італії і заснував там кілька міст (С.): VI,96-97; ч. VI, 101.

Дорошенко — Дорошенко Михайло (?-1628) — гетьман реєстрових запорізьких козаків (А.): ч. IV, 126.

Дрансес — у Вергілія Драк, рутулець, вороже настроєний проти Турна (С.): ч. VI, 86; ч. VI, 95; ч. VI, 104.

Дрімота — Сон — це брат смерті. Тому біля самого входу в підземне царство Плутона (царство мертвих) перебувають Дрімота і Зівота. Подібні уявлення живуть в українській народній демонології (С.): ч. III, 44.

Еак — герой старогрецьких міфів, син Зевса, Еак правив островом Егіна. Прославився праведним життям та справедливістю, за що після смерті був призначений богами суддею у підземному царстві (С.): ч. III, 113.

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.): ч. V, 10-13; ч. V, 17; ч. V, 21-22; ч. V, 35; ч. V, 38; ч. VI, 51; ч. VI, 78; ч. VI, 89.

Евр — східний або південно-східний вітер, який приносив засуху (С.): ч. I, 7.

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.): ч. V, 72-74; ч. V, 78-84; ч. V, 90-92; ч. V, 95; ч. V, 98-99; ч. V, 101; ч. V, 103; ч. V, 108; ч. V, 110; ч. V, 114.

Емфіон (Амфион) (грец. міф.) — син Зевса, учасник Троянської війни, вождь грецького племені епеєв (А.), союзник Енея: ч. V, 127.

Еней — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.): ч. I, 1; ч. I, 3-5; ч. I, 8; ч. I, 10-12; ч. I, 17; ч. I, 19-20; ч. I, 23-25; ч. I, 29-32; ч. I, 34-36; ч. I, 38-44; ч. I, 46; ч. I, 48; ч. I, 50; ч. I, 52; ч. I, 55; ч. I, 58; ч. I, 60; ч. I, 62; ч. I, 66; ч. II, 1; ч. II, 7; ч. II, 9; ч. II, 11; ч. II, 14-16; ч. II, 18-19; ч. II, 39-41; ч. II, 50-51; ч. II, 57-58; ч. II, 61; ч. II, 63; ч. II, 67-68; ч. II, 72-74; ч. III, 1; ч. III, 4; ч. III, 10; ч. III, 12-13; ч. III, 18-20; ч. III, 22; ч. III, 30; ч. III, 36-38; ч. III, 40; ч. III, 43-44; ч. III, 51-52; ч. III, 59; ч. III, 63; ч. III, 65-68; ч. III, 83; ч. III, 93; ч. III, 95; ч. III, 102; ч. III, 105-106; ч. III, 108-110; ч. III, 113-114; ч. III, 116; ч. III, 121; ч. III, 126; ч. III, 128-130;ч. III, 133; ч. III, 137-138; ч. III, 140-141; ч. IV, 3-6; ч. IV, 15-18; ч. IV, 27; ч. IV, 30; ч. IV, 32-37; ч. IV, 45-47; ч. IV, 50-52; ч. IV, 55-57; ч. IV, 61-63; ч. IV, 66-67; ч. IV, 69-72; ч. IV, 81; ч. IV, 85; ч. IV, 95-96; ч. IV, 111; ч. IV, 113; ч. IV, 120-122; ч. IV, 133; ч. V, 1-2; ч. V, 5-6; ч. V, 8-9; ч. V, 11-14; ч. V, 17; ч. V, 20; ч. V, 22-23; ч. V, 27; ч. V, 35-37; ч. V, 40-43; ч. V, 46; ч. V, 48-49; ч. V, 52; ч. V, 54; ч. V, 68; ч. V, 72-73; ч. V, 76-77; ч. V, 79-81; ч. V, 95; ч. VI, 5; ч. VI, 8-9; ч. VI, 10-11; ч. VI, 15-16; ч. VI, 22-24; ч. VI, 27; ч. VI, 31-33; ч. VI, 35-37; ч. VI, 40-42; ч. VI, 51; ч. VI, 53-55; ч. VI, 57-59; ч. VI, 65-67; ч. VI, 69; ч. VI, 71-74; ч. VI, 77; ч. VI, 80-85; ч. VI, 90; ч. VI, 98-101; ч. VI, 103; ч. VI, 105; ч. VI, 106-107; ч. VI, 109-114; ч. VI, 117-121; ч. VI, 124; ч. VI, 132; ч. VI, 133; ч. VI, 135; ч. VI, 137-139; ч. VI, 141-143; ч. VI, 145-146; ч. VI, 155-157; ч. VI, 159; ч. VI, 161; ч. VI, 163-167; ч. VI, 169.

Ентелл — У Вергілія Ентелл сіцілієць, прибув у Сіцілію разом з царем Ацестом (С.): ч. II, 23-28; ч. II, 31-33; ч. II, 37; ч. II, 39.

Еол — бог вітрів, жив на плавучому острові Еолії (С.): ч. I, 4-5; ч. I, 7; ч. I, 99; ч. I, 14-16; ч. VI, 10.

Желізняк — Максим Залізняк - вождь «Коліївщини», селянського повстання проти польської шляхти на Правобережній Україні в 1768 р. (А.): ч. IV, 41; ч. IV, 127.

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.): ч. I, 14-15; ч. I, 17; ч. I, 42-43; ч. I, 46-50; ч. II, 29; ч. II, 32-33; ч. II, 35-36; ч. II, 51-52; ч. IV, 17; ч. V, 25; ч. V, 38; ч. V, 42; ч. V, 58; ч. V, 60; ч. V, 61-63; ч. V, 66; ч. V, 99; ч. VI, 1; ч. VI, 7; ч. VI, 11-13; ч. VI, 16; ч. VI, 18; ч. VI, 20; ч. VI, 34; ч. VI, 60-61; ч. VI, 64; ч. VI, 143; ч. VI, 147; ч. VI, 159; ч. VI, 161-162.

Зефір — західний весняний вітер, який приносив дощі (С.): ч. I, 7.

Зівота — Сон — це брат смерті. Тому біля самого входу в підземне царство Плутона (царство мертвих) перебувають Дрімота і Зівота. Подібні уявлення живуть в українській народній демонології (С.): ч. III, 44.

Іван-царевич — персонаж казки (С.): ч. V, 45.

Іліоней — троянець: ч. V, 127.

Іпполит — син афінського царя Тесея і цариці амазонок Іпполіти (С.), союзник Турна: ч. IV, 129.

Іракл — див. Геракл (Геркулес; Іракл).

Іриса (Ірися) — в античній міфології Ірися (Ірида) — богиня райдуги, прислужниця богів, передовсім Юнони. Виступає посередницею між богами і людьми (як райдуга з'єднує небо і землю) (С.): ч. II, 41-42; ч. II, 45-48; ч. IV, 57.

Ісько — троянець: ч. III, 107.

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.): ч. V, 7; ч. V, 78; ч. V, 81-84; ч. V, 115; ч. V, 130; ч. VI, 11; ч. VI, 59; ч. VI, 133.

Йовиш — див. Зевес (Зевс, Йовиш, Юпитер)

Каїн — у Біблії перший син Адама і Єви, старший брат Авеля, який загинув від руки Каїна через заздрість: ч. I, 50; ч. IV, 19.

Как — син Вулкана, велетень, що вивергав вогонь, жив у печері на Авентинському пагорбі і вбивав усіх, хто проходив повз його житла. Був убитий Гераклом за те, що викрав у нього і сховав у себе в печері частину його стада корів (А.): ч. V, 21.

Камерт — союзник Турна, один з проводирів латинського війська (С.): ч. VI, 56; ч. VI, 129.

Камилла — дочка міфічного царя вольсків Метаба (А.), італійська амазонка, ватажок загону вольськів (народність у стародавній Італії). Загинула від руки соратника Енея Арунта (С.): ч. IV, 131-132; ч. VI, 113; ч. VI, 116.

Караспуло — у Вергілія — Карас, грек, союзник Турна (С.): ч. IV, 125.

Картуш — Картуш Луї - глава зграї грабіжників на початку XVIII в. в Парижі; його ім'я стало прозивним для позначення грабіжника-розбійника взагалі. На рубежі XVIII і XIX ст. Картушем в англійській і російській журналістиці називали Наполеона (А.): ч. IV, 41.

Киприда — одне з імен Афродіти-Венери, яка народилася з морської піни біля берегів острова Кіпру (А.) — див. Венера.

Кісей — Айзеншток помилково називає Кісея фракійським царем, батьком Гекуби, дружини троянського царя Пріама. За змістом поеми Кісей або рутулець, або їх союзник, вбитий Енеєм: ч. VI, 41.

Клавз — сабинянин, від якого, за Вергілієм, походить римський рід Клавдіїв (А.); союзник Турна, вбитий Паллантом: ч. VI, 47.

Котигорох — персонаж казки (С.): ч. V, 45.

Кощій — персонаж казки (С.): ч. V, 45.

Крифей — троянець або їх союзник: ч. V, 141.

Кузьма-Дем'ян — персонаж казки (С.): ч. V, 45.

Купавон — союзник Енея у війні з Турном, ватажок племені лігурійців (А.): ч. VI, 27.

Купидон (римськ. міф.) — бог кохання, син Венери і Марса (А.): ч. I, 62; ч. V, 59; ч. V, 62; ч. VI, 137.

Кухарчич — персонаж казки (С.): ч. V, 45.

Лавз — етруський герой, син етруського тирана Мезентія (А.); союзник Турна: ч. VI, 71.

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати: ч. IV, 20-21; ч. IV, 25; ч. IV, 44; ч. IV, 51; ч. IV, 64; ч. IV, 67-71; ч. IV, 76-77; ч. V, 47-48; ч. VI, 68; ч. VI, 106-107; ч. VI, 122; ч. VI, 152.

Ладон — соратник Енея: ч. VI, 45.

Лазарь — троянець: ч. III, 107.

Лар — рутулець або їх союзник, вбитий Паллантом: ч. VI, 44.

Латин — у Вергілія - цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.): ч. IV, 19-20; ч. IV, 24-25; ч. IV, 27; ч. IV, 35; ч. IV, 37; ч. IV, 39; ч. IV, 41-46; ч. IV, 50-51; ч. IV, 53; ч. IV, 55-57; ч. IV, 61-63; ч. IV, 65; ч. IV, 70-72; ч. IV, 76-77; ч. IV, 84-89; ч. IV, 95; ч. IV, 109; ч. IV, 113; ч. VI, 8; ч. VI, 31; ч. VI, 82; ч. VI, 84; ч. VI, 94; ч. VI, 96; ч. VI, 98-101; ч. VI, 104; ч. VI, 106; ч. VI, 109; ч. VI, 111-112; ч. VI, 119-120; ч. VI, 146-149; ч. VI, 149; ч. VI, 153.

Лесько — троянець: ч. III, 107.

Лигар (Легар, Лигер) — брат Лукага (Лукулла), прихильник Турна (А.): ч. V, 127.

Лик — соратник Энея: ч. V, 123-125.

Лігар — прихильник Турна. Судячи з Словника Айзенштока Лигар і Лігар — одна особа, а у Котляревського різні: перший гине у п'ятій частині поеми, а другий — у шостій: ч. VI, 57.

Ліхас (Лихант) — латинянин (А.); прихильник Турна: ч. VI, 41.

Лук (Лука) — рутульського воєначальник (А.): ч. VI, 56.

Лукулл (Лукаг) — брат Лигара, прихильник Турна (А.): ч. VI, 57.

Лутаг — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм - прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.): ч. VI, 71.

Лутецій — прихильник Турна (А.): ч. V, 127.

Маг — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм: ч. VI, 55.

Мамай — йдеться про поєдинок ченця Пересвєта з татарином Челубеєм перед Куликовською битвою (1380) (С.): ч. IV, 40.

Марс — бог війни, син Юпітера і Юнони. Існує міф про любовний зв'язок Марса і Афродіти/Венери (А.): ч. II, 36; ч. VI, 14; ч. VI, 75.

Марципан — герой рицарського роману чи повісті, відомих на Україні та в Росії у XVIII ст. (С.): ч. V, 45.

Массик — союзник Енея у війні з Турном, один з племінних вождів етрусків (А.): ч. VI, 24.

Мезап (Мессап) — у Вергілія - ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна: ч. IV, 127; ч. V, 51; ч. V, 67; ч. V, 92; ч. VI, 113; ч. VI, 142.

Мезентій — міфічний цар етрусків, вигнаний своїм народом з країни за жорстокість (А.); союзник Турна: ч. V, 38; ч. VI, 72-73; ч. VI, 75; ч. IV, 123.

Мерика — німфа, мати царя Латина (А.): IV,20.

Меркурій (римськ. міф.) — Гермес (грец. міф.) — бог, покровитель мандрівників, купців, торгівлі; глашатай Зевса і вісник олімпійських богів: I,45; ч. I, 47-48; ч. II, 30.

Мерон — троянець, супутник Енея (А.): ч. V, 135.

Мунька — жіноче ім'я: ч. VI, 122.

Муромець Ілля — богатир: ч. IV, 40.

Мусій Вернигора — див. Вернигора Мусій.

Налетич — персонаж казки (С.): V,45.

Невтес (Охрім) — супутник Енея по Троянській «ватазі». За Вергілієм Навт, був наділений Мінервою даром передбачення. Котляревський зробив Невтеса (Охріма) старим чумаком, який багато поїздів по світу, бувалим у бувальцях, мудрим провидцем: ч. II, 61; ч. II, 63.

Нептун — бог морів: ч. II, 3-4; ч. I, 10-12; ч. II, 53; ч. II, 69; ч. II, 71-73; ч. IV, 127; ч. VI, 10.

Нечеса-князь — Потьомкін Григорій Олександрович (1739 — 1791), найвпливовіший з фаворитів Катерини II, був генерал-губернатором Новоросії, також фактичним повелителем Гетьманщини (Лівобережної України). З політичних міркувань записався в Запорізьку Січ, діставши при цьому, згідно з козацьким звичаєм, прізвище Грицько Нечеса. Потьомкін був високого зросту, з статною фігурою, смаглявим кольором обличчя, чорним довгим волоссям на голові, яке звичайно розчісував п'ятірнею (звідси Нечеса) (С.). За переказами, Нечесою його прозвали за довге волосся і підкреслену недбалість в одязі: ч. VI, 155.

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.): ч. V, 72-75; ч. V, 77-78; ч. V, 81; ч. V, 86; ч. V, 89-90; ч. V, 92; ч. V, 95; ч. V, 98-99; ч. V, 101; ч. V, 103-104; ч. V, 108.

Нот — теплий південний вітер, тиховій (А.): ч. I, 7.

Нума — один з воєначальників рутульців (А.); вбитий Енеєм: ч. VI, 56.

Нянька — нянька Амати: ч. IV, 75-77; ч. IV, 79.

Овсій — троянець: ч. III, 107.

Олешко — троянець: ч. III, 107.

Онисько — троянець: ч. III, 107.

Онит — союзник Турна (А.); порізаний Енеєм: ч. VI, 145.

Опанас — троянець: ч. III, 107.

Орс — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм - прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.): ч. VI, 71.

Орфей — міфічний співак, якому приписується винахід музики і віршування: ч. III, 24.

Остап — троянець: ч. III, 107.

Охрім (Невтес) —  див. Невтес.

Охрім — троянець: ч. III, 107.

Палінур (Тарас) — керманич на човні Енея. Згідно з легендою, Палінур був кинутий у море з волі богів, ворожих троянцям, а коли вибрався на берег, загинув від рук тубільців. Його ім'ям був названий мис на південно-західному узбережжі Італії, в області Луканія: ч. II, 3; ч. II, 74-75; ч. III, 59.

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра: ч. V, 13; ч. V, 35-37; ч. V, 40; ч. VI, 22; ч. VI, 36; ч. VI, 42-53; ч. VI, 76-78; ч. VI, 80-81; ч. VI, 169-170.

Палм — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм - прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.): ч. VI, 71.

Пандар — троянський герой, син лісової мавки Іери (А.); вбитий Турном: V,132; ч. V, 137-140.

Панько — троянець: ч. III, 107.

Парис — один з синів троянського царя Пріама, дядько Енея з боку батька, призвідець пагубної для його батьківщини війни з греками (С.): ч. I, 3.

Парфен — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм - прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.): ч. VI, 71.

Пархом — троянець: ч. III, 107.

Пегас — у грецькій міфології — крилатий кінь. На вершині гори Гелікон вибив копитом джерело, з якого пили воду музи і яке давало натхнення поетам (С.): ч. V, 118.

Педько — троянець: ч. III, 107.

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.): ч. II, 54; ч. II, 66; ч. III, 10; ч. III, 24; ч. III, 28; ч. III, 34; ч. III, 110; ч. III, 126; ч. IV, 59; ч. VI, 57; ч. VI, 78; ч. VI, 120; ч. VI, 171.

Покотиллос — у Вергілія — Катілла (С.); грек, союзник Турна: ч. IV, 125.

Полкан — персонаж народних казок. Котляревський, ймовірно, має на увазі Полкана, який воює з відважним Бовою-королевичем в казці XVII ст., яка багато разів пізніше видавалася книжками і в картинках (А.): ч. IV, 41; IV,132; ч. V, 42; ч. VI, 48.

Пор — індійський цар, переможений Олександром Македонським: ч. IV, 40.

Пріам — останній цар Трої (А.): ч. I, 3.

Пріся — жіноче ім'я: ч. VI, 122.

Прозерпина (римськ. міф.) — володарка підземного царства і одночасно богиня зростання злаків і земної родючості. Міфи про Прозерпіну — володарку мертвих — відводили їй у підземному царстві значнішу роль, ніж її чоловікові Плутону: вона була повелителькою чудовиськ пекла, розривала останні зв'язку вмираючих з живими: ч. II, 54; ч. III, 114.

Прометей (у грецькій міфології) — добрий титан, оборонець людей. Допоміг Зевсові перемогти злих титанів і здобути владу над світом; викрав з Олімпа вогонь і приніс людям (С,): ч. VI, 10; ч. VI, 135.

Рамент — цар і жрець-віщун; улюбленець Турна: ч. V, 87.

Рем — соратник Турна: ч. V, 88.

Ремул — у Вергілія - чоловік молодшої сестри Турна (А.): ч. V, 128; ч. V, 130.

Ретій — соратник Турна: ч. VI, 44.

Ретус — соратник Турна: ч. V, 91.

Сагайдачний — Сагайдачний Петро (рік народження невідомо — 1622) — гетьман українського козацтва, талановитий полководець (С.): ч. III, 3; IV,126.

Свирид — троянець: ч. III, 107.

Себарис — соратник Енея: ч. VI, 134.

Серест — у Вергілія — один з троянських воєначальників (А.). У Котляревського два Сереста: перший (ч.V) — генеральний обозний у Енея, другий (ч.VI) — соратник Турна, якого вбиває Еней: ч. V, 142; ч. VI, 56.

Серран — соратник Турна, вбитий Низом: ч. V, 89.

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум). У Котляревського виступає в образі звичайної в ті часи баби-ворожки і шептухи (С.): ч. III, 15; ч. III, 18-20; ч. III, 22; ч. III, 37; ч. III, 43-44; ч. III, 51-52; ч. III, 63; ч. III, 65; ч. III, 67-68; ч. III, 106; ч. III, 109-110; ч. III, 114; ч. III, 116; ч. III, 121-122; ч. III, 126; ч. III, 141; ч. IV, 3-4.

Сихей — чоловік Дидони (А.): ч. VI, 66.

Сізьон — троянець: ч. III, 107.

Смерть: ч. III, 45.

Соловей-харциз — (розбійник) — персонаж, відомий з російських билин, менше — з українських казок (С.): ч. IV, 41.

Стецько — троянець: ч. III, 107.

Сукрон — рутул, воїн Турна (А.), поранений Енеєм: ч. VI, 145.

Сульмон — латинський герой, воїн із загону Волцента (А.); вбитий Низом: ч. V, 99-100.

Сусанна — біблійний персонаж. Її переслідували два похітливі діди і, не добившись свого, оббрехали, звинувативши у зраді чоловікові. Сусанну виправдав і врятував від смертної кари юнак-пророк Даниїл (С.): ч. VI, 16.

Сучич — казковий персонаж (С.): ч. V, 45.

Таг — латинський герой, воїн із загону Волцента (А.); вбитий Низом: ч. V, 100.

Тамарис (Тамир) — соратник Энея (А.); вбитий Турном: ч. VI, 134.

Танаїс — соратник Турна (А.): ч. VI, 145.

Тарас — троянець: ч. III, 107.

Тарас Кочубейський — мається на увазі слуга великих магнатів, князів Кочубеїв, які мали маєтки в Диканьці, самій Полтаві, інших місцях (С.): ч. V, 132.

Тарас (паромщик) — див. Палінур.

Тезифона — фурія — у римській міфології фурії — богині помсти, які переслідували людей за провини (С.): ч. IV, 59; ч. IV, 61; ч. IV, 73.

Телешик — казковий персонаж (С.): ч. V, 44.

Терешко — троянець: ч. III, 107.

Тибр — Тиберин (римск. миф.) — бог річки Тибру, за переказами був царем Альби і загинув під час переправи через річку, яка і отримала назву в його честь (А.): ч. V, 5; ч. V, 8.

Тигренко — треба думати, прізвище Тигренко походить від назви корабля, на якому у Вергілія плив Массик зі своїм військом ("Перший Массік, що на мідному "Тігрі" прорізує хвилі; Тисяча хлопців у нього..." — Вергілій. — Кн. 10. — Ряд. 166 — 167) (С.); союзник Енея: ч. VI, 24.

Толон — соратник Турна (А.): ч. VI, 145.

Трахон — союзник Енея, племінний вождь лідійців (А.): ч. VI, 90.

Тулумній — рутульський віщун, гарячий прихильник Турна (С.): ч. VI, 130.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.): ч. IV, 24; ч. IV, 25; ч. IV, 58; ч. IV, 62-64; ч. IV, 66; ч. IV, 69-70; ч. IV, 72; ч. IV, 84-86; ч. IV, 111; ч. IV, 113; ч. IV, 120-121; ч. V, 7; ч. V, 16; ч. V, 38; ч. V, 42; ч. V, 46-48; ч. V, 50; ч. V, 53-54; ч. V, 56-58; ч. V, 65-67; ч. V, 69-71; ч. V, 79; ч. V, 91; ч. V, 95; ч. V, 106-108; ч. V, 119-122; ч. V, 124-125; ч. V, 128; ч. V, 135; ч. V, 137-141; ч. V, 144; ч. VI, 5; ч. VI, 8-9; ч. VI, 15; ч. VI, 21-23; ч. VI, 26; ч. VI, 31; ч. VI, 34-35; ч. VI, 37; ч. VI, 39-40; ч. VI, 47-52; ч. VI, 54; ч. VI, 60; ч. VI, 63; ч. VI, 65-67; ч. VI, 69-71; ч. VI, 81; ч. VI, 84-85; ч. VI, 94-95; ч. VI, 104-105; ч. VI, 107-108; ч. VI, 111; ч. VI, 113-114; ч. VI, 117-119; ч. VI, 123-124; ч. VI, 127-129; ч. VI, 132-135; ч. VI, 139-143; ч. VI, 145-146; ч. VI, 150; ч. VI, 152-158; ч. VI, 160; ч. VI, 162-167; ч. VI, 169-170.

Фавн — бог лісів і полів, покровитель стад і пастухів, батько Латина (А.): ч. IV, 20.

Фар — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм: ч. VI, 41.

Фарет — соратник Энея (А.), вбитий Галесом: ч. VI, 45.

Фарон — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм: ч. VI, 41.

Феб — один з найважливіших богів греко-римської релігії (у римлян — Аполлон); бог сонця, мистецтв (А.): ч. III, 15; ч. III, 17-18; ч. III, 20; ч. III, 22; ч. V, 106; ч. VI, 118.

Ферсилог — соратник Енея (А.), поранений Турном: ч. VI, 134.

Фесько — троянець: ч. III, 107.

Філ — соратник Енея (А.), вбитий Турном: ч. VI, 134.

Філарис — сторонник Енея (А.), вбитий Турном: ч. V, 141.

Харко — троянець: ч. III, 107.

Харон — перевізник-дід, який на човнику переправляє через річки підземного царства душі померлих і довозить їх до воріт Аїда, стягуючи за перевіз плату (А.): ч. III, 53; ч. III, 55; ч. III, 57; ч. III, 61; ч. III, 63-65.

Хлорей — троянський жрець (А.); вбитий Турном: VI,134.

Хмель цар — казковий персонаж, згадка про якого характеризує стародавні часи (А.): ч. IV, 48.

Цекул — син бога вогню і ковальського мистецтва Вулкана (тому коваленко), засновник міста Пренести недалеко від Риму (тепер Палестріни) (С.); союзник Турна: ч. IV, 126.

Цетаг — соратник Турна (А.): ч. VI, 145.

Цибелла — велика мати богів і всього живого на землі, богиня родючості й відроджуваної природи (С.): ч. V, 59-63.

Цинарис — союзник Енея: ч. VI, 26.

Циней — троянець, супутник Енея (А.) [або у Айзенштока, або у Котляревського помилка, адже Ареф і Циней у поемі б'ють один одного, а за Словником Айзенштока обидва є троянцями]: ч. V, 127.

Цирцея (Кирка) (грец., римськ. міф.) — чарівниця, яка правила островом Еа; чарами своїми вона заманювала мореплавців, змушуючи їх служити собі (А.): ч. IV, 9; ч. IV, 12.

Шеліфон — троянець: ч. III, 107.

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.): ч. I, 2-5; ч. I, 16; ч. I, 40; ч. II, 41; III,21; ч. IV, 5; ч. IV, 56-61; IV,113; IV,133; ч. V, 7; ч. V, 10; ч. V, 46; ч. V, 60; ч. V, 139-140; ч. VI, 12; ч. VI, 17; ч. VI, 61-62; ч. VI, 64-65; ч. VI, 70-71; ч. VI, 127; ч. VI, 159; ч. VI, 161-162; ч. VI, 165.

Юпитер — див. Зевес (Зевс, Йовиш, Юпитер)

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.): ч. VI, 127; ч. VI, 129-130; ч. VI, 139-142; ч. VI, 158; ч. VI, 160; ч. VI, 162.

Янус — у стародавніх римлян — бог часу, всякого початку і кінця, покровитель дверей і воріт, різних "входів" і "виходів". Зображувався у вигляді фігури з двома обличчями, зверненими в протилежні боки: старим — назад, в минуле; молодим — вперед, у майбутнє (С.): ч. IV, 115-116.

Япид — у Вергілія — Япіг, троянський віщун і знахар. Щоб продовжити віку своєму батькові, Іасові, він вивчив цілющі трави і глибоко опанував лікарське мистецтво (С.): ч. VI, 135-136.