История Полтавы

Шемет, Сергей Михайлович

Подробности

Просмотров: 55987

1 вересня 1903 р. (за ст. ст.) у Полтаві на святі з нагоди відкриття пам'ятника І. П. Котляревському.
Зліва направо: стоять О. І. Коханівська, М. М. Сахарів та С. М. Шемет;
сидять М. І. Міхновський та Є. Х. Чикаленко.

Шемет, Сергій Михайлович (1875 — 1957), інженер, землевласник на Полтавщині, громадський і політичний діяч, один з засновників Укр. Партії Хліборобів-Демократів, у Лубнях 1917, був за українізацію гетьманського уряду, але проти повстання проти нього у листопаді 1918. На еміґрації з 1919 разом з В. Липинським активний у монархістському Укр. Союзі Хліборобів-Державників, співр. ж. «Хліборобська Україна» (1920-25) та ін. гетьманських вид. Особистий секретар П. Скоропадського та чл. Ради Присяжних. На еміграції перебував у Тарнові, Відні, Берліні, Парижі, Австралії, де й помер.

[У 1903 р. Сергій Шемет був присутнім на відкритті пам'ятника Іванові Котляревському. Див. Юрій П'ядик. Фотографія з багатьма невідомими - Т.Б.]

Джерело:

Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954–1989. Т. 10. — C. 3840.

Шемет, Сергій Михайлович (06.06.1875-05.05.1957) - громад. і політ. діяч. Брат В. Шемета і М. Шемета. Н. на х. Олександрівка Лубенського пов. Полтав. губ. у дворянській родині. Закінчив Технологічний ін-т у Санкт-Петербурзі, де очолював Укр. студентську громаду. 1900 заснував культ. т-во «Родина». Один із засновників і найактивніших діячів Української народної партії (1902). Влітку 1917 був одним з організаторів Української демократично-хліборобської партії. У квітні 1918 належав до числа ініціаторів скликання Хліборобського конгресу, на якому П. Скоропадського проголосили гетьманом України.

Із 1919 — на еміграції в Австрії. 1920 разом з В. Липинським, Д. Дорошенком, О. Скорописом-Йолтуховським та ін. заснував позапарт. монархічну орг-цію — Український союз хаіборобів-державників. Особистий секретар П. Скоропадського, член Ради присяжних Укр. союзу хліборобів-державників, один із провідних діячів гетьман. руху. Після Другої світової війни жив у Австралії.

Автор низки публікацій з історії укр. суспільно-політ. життя, зокрема «Микола Міхновський», «З історії Української демократично-хліборобської партії».

П. у м. Мельбурн (Австралія).

Літ.: Довідник з історії України, т. 3. К., 1999.

Т. С. Осташко.

Джерело:

Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2013. Стор. 627-628