История Полтавы

Полуботок, Павел Леонтьевич

Подробности

Просмотров: 73003

Полуботок, Павло Леонтійович (бл. 1660-18(29).12.1723) - наказний гетьман Лівобережної України (1722-23).

Походив з козацько-старшинського роду Полуботків, син Л. Полуботка. Навчався в Києво-Могилянській Колегії. Служив у козацькому війську, з 1689 - значковий товариш. У 1691 П. разом з батьком брав участь у старшинській змові проти гетьмана І. Мазепи, за що був заарештований, позбавлений маєтностей і надовго усунений від державної діяльності.

З 1706 - полковник чернігівський. У 1708 П. був одним з претендентів на гетьманство, але через недовіру до нього Петра І кандидатура чернігівського полковника була відхилена московським урядом, а гетьманом було обрано І. Скоропадського. В цей період отримав значні земельні володіння у Чернігівському, Лубенському та ін. полках. Ставши після смерті І. Скоропадського (1722) наказним гетьманом П. активно підтримував домагання української старшини відновити гетьманство та ліквідувати Малоросійську колегію, яка, втручаючись у фінансові, судові, військові справи Гетьманщини, поступово перебирала на себе все адміністративне правління в Лівобережній Україні. Рішучі протести козацької старшини, підтримувані всім українським суспільством, проти колоніальної політики російської адміністрації в Україні, активні спроби П. обмежити владу Малоросійської колегії (реорганізація судів на засадах колегіальності, встановлення порядку судової апеляції, сувора забарена хабарництва і волокити, призначення інсекторів для нагляду за виконанням розпоряджень гетьмана, політика пом'якшення соціальної напруженості в суспільстві тощо) та активна протидія заходам президента колегії С. Вельямінова-Зернова викликали незадоволення російського уряду.

Петро І відвідує ув'язненого ним  Малоросійського Гетьмана П. Полуботка

Влітку 1722 П. разом з генеральним писарем С. Савичем і генеральним суддею І. Чарнишем був викликаний до Петербургу. В Петербурзі гетьман вручив Петрунову петицію про відновлення державних прав України. Після повторних звернень до царя з проханням дозволити обрати гетьмана і скасувати Малоросійську колегію та подання Коломацьких петицій 1723 П. за наказом Петра І було заарештовано. П. і кількох старшин (полковник Д. Апостол, генеральний бунчужний Я. Лизогуб, генеральний осавул В. Жураковський, управитель Генеральної Військової Канцелярії Д. Володковський та ін.) було ув'язнено в Петропавлівській фортеці, де він 18(29).12.1723 помер (за твердженням ряду дослідників П. було закатовано).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. - http://history.franko.lviv.ua

Портрет: И. М. Никитин, 1720-е гг.