История Полтавы

Ждаха, Амвросий Андреевич

Подробности

Просмотров: 15547

Ждаха, Амвросій Андрійович (Ждаха-Смаглій; 20.12.1855—08.09.1927) — художник, графік, майстер акварельної мініатюри, колекціонер старовинних монет, зброї та тв. декоративного мист-ва, бібліофіл.

Н. в М. Очаків. Відвідував Одес. рисувальну шк. (1881). Працював в Одес. земському банку (1877—1909). За ескізи обкладинок на конкурсі час. «Искусство и художественная промышленность» нагороджений 1-ю та 2-ю преміями (1899). Викладав малювання і креслення в Одес. торгово-пром. шк. (1921—24) та спец. курс укр. декоративно-прикладного мист-ва в Одес. худож. ін-ті (1924—26). Чл. Одеського товариства історії та старожитностей, якому передав Ч. колекції (1908), чл. Товариства художників імені К.Костанді (1924—27). 1925—26 частину своїх колекцій передав Одес. історико-філол. музею.

Ж. — автор тематичного циклу малюнків укр. писанок з Херсонщини, Київщини, Чернігівщини, Полтавщини та Волині (1894—97); вишивок, рушників та сорочок: «Рушник з села Калниболота Звенигородського повіту Київської губ.» (1891), «Подільська сорочка жіноча» (1894), «Груднина сорочки, комір» (Поділля, 1896); малюнків старовинної кераміки та різьби по дереву. 40 орнаментів укр. писанок, замальованих Ж., були вміщені в літ.-худож. тижневику «Звезда» (Санкт-Петербург, 1887). Ж. виконав оформлення низки книжкових вид., у т.Ч. «Кобзаря» Т.Шевченка (варіанти 1896—1901), «Чорної ради» П.Куліша, «Рассказа про Антона Головатого» М.Комара (обидва — 1901), етногр. зб. «Українське весілля» (1905), «Добре роби, добре буде» Г.Квітки-Основ’яненка (1906), «Чайковского» Є.Гребінки, а також обкладинку до ювілейного вид. тв. Т.Шевченка (обидва — 1914). Ілюстрував серію поштових листівок на теми укр. нар. пісень (1911—12), створив низку пейзажів на мор. теми та кілька друкарських знаків: «Матезис» (1904), «Час» (1912) та ін. Разом з О.Сластіоном брав участь в упорядкуванні серії альбомів під заг. назвою «Украинское народное творчество» (Полтава, 1912—13). Ілюстрації Ж. були використані в низці мистецьких видань після його смерті, зокрема в альбомі «Українське народне весілля в творах українського, російського та польського мистецтва XVIII—XX ст.» (К., 1970).

У добу української революції 1917—1921 Ж. брав участь у мистецькому конкурсі зі створення проектів (ескізів) нац. паперових грошей, оголошеному Експедицією заготовок держ. паперів України. Окремі праці Ж. експонувалися вже після його смерті на «Виставці сучасної української графіки» Асоціації незалежних українських митців (Львів, черв. 1932).

П. у М. Одеса.

Літ.: Параделов М. Адресная книга русских библиофилов. М., 1904; Шуманский Е. Справочная книга для русских библиофилов и коллекционеров. Одесса, 1905; Беличко Ю. Живая традиция. «Творчество», 1961, № 5; Забочень М. Художник і пісня. «Україна», 1963, № 4; Зленко Г. Графічна пісня А.Ждахи. «Вітчизна», 1965, № 11; Кармазин-Каковський В. Амвросій Ждаха — мистець історичного малярства. «Нотатки з мистецтва», Філадельфія, 1978, № 18; Забочень М. Дослідник і пропагандист народного мистецтва А.А.Ждаха. «Народна творчість та етнографія», 1980, № 5.

М.Ф. Дмитрієнко.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України