История Полтавы

Покровские храмы Полтавы

Подробности

Просмотров: 18205

Валерій Трегубов. Покровські храми Полтави

Серед церков України особливо часто зустрічаються храми, освячені в ім’я Покрова Пресвятої Богородиці. Матір Божу козаки споконвічно вважали своєю заступницею, тому що саме Богородиця покривала своїм омофором православних християн, рятуючи їх від ворогів.

Зрозуміло, що в Полтаві також існували Святопокровські храми. Найдавнішим з них можна вважати дерев’яний трибанний храм, який в 1707-1708 роках був споруджений у полтавському передмісті Павленках. Поруч з ним у 1709 році була побудована дерев’яна дзвіниця.

У 1756 році Святопокровську церкву на Павленках було суттєво перероблено. Церковна дзвіниця 19 червня 1822 року була майже повністю зруйнована бурею.

У квітні 1864 року було закладено та в тому ж році збудовано і освячено нову дерев’яну, вже однобанну Святопокровську церкву в одному зв’язку з такою ж дерев’яною дзвіницею.

Перша ж Святопокровська церква через ветхість була розібрана.

На початку ХХ сторіччя було вирішено розпочати спорудження мурованої Святопокровської церкви, закладини якої відбулися 5 травня 1902 року. Вона була закінчена будівництвом і освячена в 1903 році. Ця остання павленківська Святопокровська церква була збудована однобанною в одному зв’язку з дзвіницею, в стилістиці неоромантизму з використанням володимиро-суздальських мотивів.

За часи Радянської влади в 1943 році церкву було закрито, а в 1946 - зруйновано.

Іще одна Святопокровська церква існувала в Полтаві на подвір’ї архієрейського будинку (нині територія військового госпіталю). Вона була унікальною пам’яткою української дерев’яної храмової архітектури XVIII сторіччя.

Як свідчив напис на одвірку центрального входу церкви, її було збудовано «коштом и стараніем войск Запорожских Кошевого Благородного Господина Петра Калнишевскаго и Давида Чорнаго в лето от созданія міра 7272, от воплощенія Бога слова 1764 г.».

До 1907 року храм стояв в м. Ромнах Полтавської губернії. Коли ж поряд з ним звели муровану однойменну церкву, дерев’яний храм планували знести. Але за рішенням Полтавського церковного історико-археологічного комітету, роменський Святопокровський храм, як унікальна історична пам’ятка, був викуплений у роменської громади, розібраний та перевезений до губернського центру – Полтави. Протягом 1907-1909 років Святопокровський храм був відновлений на новому місці. Це був чи не найперший у вітчизняній історії приклад музеєфікації архітектурної пам’ятки. Як свідчить часопис «Полтавскі єпархіальні відомості» № 22 за 1909 рік «27 іюля, понедельник, отслужено всенощное бдение в старинном храме, что перенесён из г.Ромен в Полтаву в усадьбу Архиерейского дома. 28 іюля, вторник, совершено освящение того храма во имя Покрова Пресвятая Богородицы и Божественная литургия».

Святопокровська церква загинула в полум’ї 21 вересня 1943 р. під час відступу німецьких окупантів, які після себе залишали тільки спалену землю.

Глибоко символічним  є той факт, що першим, збудованим після 70-річної доби войовничого радянського атеїзму православним полтавським храмом став саме храм Покрова Пресвятої Богородиці. Його проект, виконаний полтавським архітекторами В.Трегубовим та С.Шпікою у 1992 р. благословив перший український Патріарх Мстислав. Протягом 1993-1996 рр. трудами парафіян та священиків, особливо протоїєрея Миколая Храпача, храм було споруджено і 6 жовтня 1996 р. освячено Святійшим Філаретом, Патріархом Київським і всієї Руси-України. В архітектурі нового Святопокровського храму Полтави були свідомо використані українські барокові традиції. Він став лише початком великого церковного комплексу в мікрорайоні “Сади-2”, де, крім Святопокровської Церкви в майбутньому постане великий п’ятибанний Володимирський Собор, дзвіниця, парафіяльний будинок, виробничо-господарський корпус, недільна школа тощо.

Відродження храмобудування в Полтаві недарма почалося саме з храму Покрова Пресвятої Богородиці, бо Її омофор є надійним захистом українського православ’я.

Кандидат архітектури, член-кореспондент
Української Академії архітектури
В. О. Трегубов