Пичета, Владимир Иванович

Highslide JS

Пічета, Володимир Іванович (1878-1947), історик.

Народився Володимир Іванович Пічета 9 жовтня 1878 року в Полтаві, в родині ректора семінарії (Пічета Іоанн Христофорович). Батько його був серб, мати – українка, українцем В. Пічета усвідомив себе змалечку, через усе життя проніс любов до мальовничої Полтави.

Освіту Володимир Іванович здобув у Московському університеті, де були зібрані блискучі викладацькі кадри. Дипломну роботу, присвячену Ю.Крижаничу, молодий випускник захистив відмінно. У червні 1901 року В. Пічета почав працювати викладачем словесності в учительській семінарії Коростишіва, а через два роки, у вересні 1903 переїхав до Катеринослава. 

Тут почалася його активна наукова та громадська діяльність. Володимир Іванович викладав історію та словесність у Вищому комерційному училищі, жіночій, а згодом і чоловічій гімназіях. Вже у 1904 році в катеринославській друкарні вийшла його книга “Падіння кріпосного права в Росії”. В цій праці погляди її автора на розвиток суспільства знайшли найяскравіше вираження. Історія селянства завжди цікавила вченого. 

Тут же, в Катеринославі, Володимир Пічета став активним членом створеної півроку тому Вченої архівної комісії. В одному з випусків “Літопису”, які видавала комісія, було надруковане дослідження В. Пічети про боротьбу селянства проти кріпацтва. Продовжив він і дослідження діяльності хорватського діяча Ю. Крижанича, опублікував дві праці. 

Володимир Пічета також брав активну участь в громадському житті Катеринослава, це не пройшло поза увагою уряду, неблагонадійного викладача вирішено було вислати до Молдавії. Він випередив ці наміри влади і сам виїхав до Москви. Усього два роки прожив Володимир Іванович у Катеринославі, але проводжали його численні друзі, шанувальники, учні. На вокзалі чергував наряд поліції.

В. Пічета всією своєю науковою та громадською діяльністю сприяв наближенню подій жовтня 1917 року, але і його, тоді вже ректора Білоруського державного університету, не обминула хвиля репресій. Він відбув п'ять років заслання, на засланні загинув і його син. Він вистояв, не зломився, продовжував працювати. Вченого підтримували друзі, ним опікувався його колега по університету М. М. Нікольський, який надсилав потрібну для роботи літературу, підтримував матеріально і морально. 

У 1935 році вчений отримав звільнення, знову повернуся до улюбленої праці. Під час війни Пічета активно публікувався в пресі, виступав у військових частинах з лекціями, в яких намагався підіймати бойовий дух захисників вітчизни. За свою лекторську діяльність він був нагороджений почесною грамотою. 

Життя видатного вченого обірвалося 23 червня 1947 року. Спадщина, залишена ним, складає близько п'ятиста праць з історії слов'янського світу. Для її дослідження сучасним науковцям нині відкрите велике поле діяльності. Так само є що досліджувати і краєзнавцям.

Джерело:

http://www.libr.dp.ua/region/Picheta.htm

Ссылки на эту страницу


1 Историки, краеведы и археологи
[Історики, краєзнавці та археологи] - пункт меню
2 Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912
3 Личности - П
[Особистості - П] - пункт меню
4 Первое дополнение к "Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века"
[Перше доповнення до "Короткому біографічного словника вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття"] - Павловский И. Ф. // Полтава. Т-во Печатного Дела (тип. бывш. Дохмана), 1913 г.
5 Пичета, Иван Христофорович
[Пічета, Іван Христофорович] (1844—1920), протоиерей, педагог
6 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
7 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
8 Родились в Полтаве
[Народилися у Полтаві] - пункт меню

Поддержать сайт