История Полтавы

Кораблев, Василий Николаевич

Подробности

Просмотров: 7657

Корабльов, Василь Миколайович (24(12).04, за ін. даними, 13(01).01.1873 — 14.02.1936 або 1937) — учений, журналіст, освітній діяч, мемуарист.

Н. в с. Криштопівка (Криштівка, Криштанівка) Павлоградського пов. Катериносл. губ. (нині село Близнюківського р-ну Харків. обл.), за ін. даними — у Полтаві. Син педагога. Освіту здобував у Павлоградській та Ніжин. г-зіях, останню закінчив 1893 із золотою медаллю. 1897 завершив навчання на історико-філол. ф-ті Петерб. ун-ту і залишився в цьому закладі для підготовки до наук. діяльності. Того ж року опублікував нарис «Сербия и сербы». Мав відрядження на два роки за кордон. Відвідав, зокрема, Німеччину й Австро-Угорщину, з Бєлграда (Сербія) був висланий, оскільки зажив репутації «небезпечного агітатора» своєю пропагандою слов’янофільських доктрин (див. Слов’янофіли).

1899—1914 викладав у петерб. реальному уч-щі. На шпальтах наук. преси («Известия Отделения русского языка и словесности», «Византийский временник» та ін.) регулярно друкував різноманітні рецензії, у т. ч. на «Записки Наукового товариства імені Шевченка». Уміщував мандрівні нотатки, огляди політичних подій і культ. явищ й ін. матеріали в низці часописів, зокрема, таких, як «Педагогический еженедельник», «Русский труд», «Санкт-Петербургские ведомости», «Жизнь», «Литературный вестник», а також у зарубіжних журналах, у галицькому збірнику «Научно-литературный сборник Галицко-русской матицы». 1902 у Львові видав брошуру «Памяти Г.И. Успенского». Досліджував творчість М.Гоголя, В.Жуковського.

Від 1902 редагував «Известия Санкт-Петербургского славянского благотворительного общества» (з 1904 — «Славянские известия»). Від 1905 виконував обов’язки секретаря Петерб. слов’ян. к-ту, з наступного року помічника гол. редактора газ. «Правительственный вестник», став постійним автором як цього органу, так і спорідненого офіціозу «Русское государство».

Від 1912 читав курси лекцій у Практичній сх. акад., 1913 — у Петерб. історико-філол. та Жін. педагогічному ін-тах. 1915 служив окружним інспектором Петрогр. учбового округу. За рад. влади був — з 1921 — проф. Петрогр. ун-ту (нині Петербурзький університет), від 1923 працював у Ін-ті нар. госп-ва, від 1931 — співробітник Ін-ту слов’янознавства в Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург). Надрукував спогади «Об Э.Э.Эссене» («Красная летопись», 1931, № 3), статтю «Академик А.Н. Пыпин и славянский вопрос» («Вестник Академии наук СССР», 1933, № 7—9), біографічні нотатки «Памяти академика И.В. Ягича» («Труды Института славяноведения АН СССР», 1934, вип. 2) тощо.

1934 заарештований, безпідставно засуджений і висланий до Алма-Ати (нині м. Алмати, Республіка Казахстан), де й помер. Реабілітований посмертно.

Тв.: Съезд русских славистов. «Известия С.-Петербургского славянского благотворительного общества», 1902, № 1; События в Македонии и Старой Сербии. СПб., 1903; Литературные заметки. СПб., 1908; Памяти В.Н. Гаршина. СПб., 1908; Признательная Болгария. СПб., 1908; Сербская матица и ее деятельность. [СПб.], 1908; Славянский съезд в Праге 1908 года. СПб., 1908; Крах неославизма. «Славянские известия», 1910, № 2; Константин Аксаков. СПб., 1911; Ломоносов. СПб., 1911; Славянский мученик Ян Гус из Гусинца. Пг., 1915.

Літ.: Перечень литературных и научных работ В.Н. Кораблева с 1894 по конец 1911. СПб., 1912; Беляева Ю. Кораблев. В кн.: Славяноведение в дореволюционной России. М., 1979; Семенюк М.С., Рогалина Е.А. Кораблев Василий Николаевич. В кн.: Русские писатели: 1800—1917, т. 3. М., 1994.

П.Г. Усенко.

Источник:

e-Енциклопедія історії України

Фото - http://www.kmay.ru