История Полтавы

Давыдовский, Григорий Митрофанович

Подробности

Просмотров: 65653

Давидовський, Григорій Митрофанович (1866-1953) - український композитор, хормейстер. Засновник багатьох хорів на Україні та в Росії. Автор численних хорових творів, сюїт-фантазій "Бандура" (1896), "Кобза", "Кубань". Останні роки життя провів у Полтаві, де керував хоровою капелою обласної філармонії. Створив кілька хорових творів, зокрема - "Буревісник" на слова М. Горького, "Польку-Полтавчанку" на слова А. Пашка.

Похований на цвинтарі Хрестоздвиженського монастиря, на могилі - гранітний обеліск.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992).С тор. 224

Видатний український композитор і хоровий диригент Григорій Митрофанович Давидовський (1866 - 1952) народився в селі Мельні Конотопського району в сім'ї сільського священика.

Після закінчення початкової школи та Новгород-Сіверської гімназії на Чернігівщині, він навчався в Петербурзькій консерваторії, закінчивши її два факультети по класу диригування і сольного співу. Студентом Давидовський очолював великий робітничий хор Олександрівського чавуноливарного заводу, керував студентською капелою з консерваторії та багатьма іншими хоровими колективами.

Майже 15 років - з 1891 по 1905 рік вчився і працював у Петербурзі під керівництвом видатних композиторів - Римського-Корсакова та А.Лядова. Як одного з кращих випускників консерваторії його послали до Франції організовувати хор при російському посольстві. Виступи цього хору мали гучний успіх. Паризька газета "Фігаро" за 23 березня 1903 року писала: "В приміщенні муніципального казино відбувся концерт російського хору під управлінням Г. Давидовського, лауреата Петербурзької консерваторії. Хор дуже сподобався слухачам. Особливе враження справили українські та російські пісні. Цей концерт треба назвати артистичним". А через тиждень інша газета про виступ хору Г.Давидовського вмістила такий відгук: "30 березня відбувся чудовий концерт... Мосьє Давидовський диригував з незаперечною силою. Хор досконалий щодо гармонії звуків. Усі розійшлися з приємною згадкою про це свято...".

Але, незважаючи на успіх, Давидовський поривався на батьківщину. Повернувшись до рідного краю, він організував в Ростові-на-Дону українську капелу, я якою об'їздив майже всю Росію. Він невтомно працює на ниві української музичної культури, організовує хорові колективи у Вінниці, Лубнах, Керчі та інших місцях.

Творчий доробок Давидовського композитора дуже своєрідний. Майже вся його творчість за формою цілком випливала з практики хормейстера.

Григорій Митрофанович писав обробки народних пісень, хори на слова Т.Г.Шевченка, інсценовані хорові сюїти, хорові опери.

Найбільшої популярності здобули хорові сюїти самого композитора Давидовського: вокальна трилогія "Бандура", "Кобза", "Кубань", поема "Україна" тощо. Вони побудовані на українських народних піснях, "Бандура" починається безсловесним вступом, на тлі якого з'являється повільна журлива мелодія "Взяв би я бандуру". Далі жваво звучить пісня "Їхав козак за Дунай". І ось у хорову тканину вривається вогненний "Ой, лопнув обруч". Так же хвацько, по-молодецькому звучить "Дівка в сінях стояла". Закінчується сюїта повторенням першої пісні, що обрамовує весь твір. Така композиційна будова дала змогу звичайні обробки об'єднати я циклічну хорову п'єсу великої емоційної сили і звучання.

Хорові опери Давидовського ("Під звуки рідної пісні", "Перемога пісні" тощо) побудовані здебільшого на народних піснях, що виразно передають настрій.

Натхнення, теми, образи Давидовський завжди черпав у фольклорі. У його творах нев'януча краса народної пісні.

Давидовський Г.М. був членом Спілки радянських композиторів України. З нагоди 85-річчя з дня народження йому було присвоєно звання заслуженого артиста УРСР.

Григорій Митрофанович помер на 86-му році життя в м. Полтаві.

Іван Рябенко

Джерело:

http://www.grad.konotop.net/davidovskiy.html