История Полтавы

Гамалея, Григорий Иванович

Подробности

Просмотров: 40484

Гамалія, Григорій Іванович (1855 – ?) – священнослужитель.

Закінчив Полтавське духовне училище, Полтавську духовну семінарію (1879). 08.08.1897 призначений псаломщиком Богоявленської церкви м-ка Сокілка Кобеляцького пов. 01.04.1881 рукопокладений у священицький сан до Георгіївської церкви с. Нижні Млини Полтавського пов. із затвердженням на посаді законовчителя місцевого народного училища. У жовт. 1882 «по вниманию к степени его образования и отличной благонадежности на службе» переведений на місце пом. настоятеля Полтавського Преображенського храму. 1884 обраний кандидатом у члени (з 1915 – гол.) комітету Товариства взаємодопомоги, 26.10.1885 призначений законовчителем Кобищанського народного училища, 07.01.1886 – Полтавського 3-кл. міського училища, 16.11.1886 – нововідкритої школи грамоти при будинку піклування Полтавського дамського благодійного товариства (працював до 1892), у 1887 затверджений кандидатом у члени правління єпархіального жіночого училища. З 1887 до 1894 обирався на посаду градського депутата. З 1888 – член правління (з 31.12.1893 – пожиттєвий член) Полтавського відділення Місіонерського товариства, з 1891 – член (пізніше секретар) Полтавського повітового відділення єпархіальної училищної ради, член єпархіального комітету по збору пожертв для постраждалих від неврожаю. 04.04.1891 затверджений законовчителем та кер. нововідкритої церковнопарафіяльної школи при Преображенській церкві. 09.11.1894 переміщений до Полтавського Успенського кафедрального собору на посаду ключаря, а також призначений членом і скарбником правління церковно-свічкового заводу. 14.10.1896 затверджений членом педагогічного правління Полтавської духовної семінарії. З 1897 був незмінним кер. сестринського братства на честь ікони Божої Матері «Троє ручиці», що діяло при Сампсоніївській церкві на полі Полтавської битви. 28.05.1898 призначений понадштатним (з 1900 – штатним) членом Полтавської духовної консисторії, 1899 – членом-співробітником нововідкритого Полтавського відділення Православного Палестинського товариства. 28.04.1899 переведений знову до Преображенського храму на посаду настоятеля. 15.03.1900 затверджений членом Полтавського єпархіального попечительства про бідних духовного стану. 1901 уведений до сану протоієрея.

Нагороджений набедреником (1882), благословенням Св. Синоду (1886), скуфією (1889), камилавкою (1894), наперсним хрестом (1897), орденами св. Анни 3 і 2 ст. (1904, 1908), св. Володимира 4 ст. (1912). Мав також два цінних подарунки від вдячних парафіян Полтавського Преображенського храму – золотий наперсний хрест, оздоблений дорогоцінним камінням (1901) та ікону Христа Спасителя (1916).

Літ.: ПЕВ.ЧО. – 1879. – № 18. – С. 370; 1881. – № 13. – С. 253, 254; 1882. – № 11-12. – С. 210-211; № 21. – С. 454; 1886. – № 9. – С. 259; 1889. – № 9. – С. 304; 1891. – № 9. – С. 293; 1894. – № 11. – С. 491; № 22. – С. 1088; 1899. – № 14. – С. 363; 1901. – № 16. – С. 379, 383; 1904. – № 16. – С. 304; 1908. – № 14. – С. 284; 1912. – № 15. – С. 943; Александрович. 22 октября в приходе Преображенской церкви г. Полтавы // ПЕВ.ЧН. – 1901. – № 32. – С. 2012-2014; Л. 35-летие пастырского служения протоиерея о. Григория Гамалеи // ПЕВ.ЧН. – 1916. – № 13. – С. 1038-1041.

Ю. М. Гужва.

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua