Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Мирный, Панас

Панас Мирний

Панас Мирний (справжнє — Панас Якович Рудченко, 1849—1920) [Панас Мирный — Афанасий Яковлевич Рудченко] — український письменник.

Народився у Миргороді у сім'ї дрібного урядовця. Вчився у Миргородському парафіяльному училищі, після переїзду батьків до Гадяча — у Гадяцькому повітовому училищі (1858—1862). У 1863—1864 рр. служив у канцеляріях у Гадячі, у 1865—1867 рр. — у Прилуках, у 1867—1871 рр. — у Миргороді. З 1871 р. проживав у Полтаві, працював спершу бухгалтером губернського казначейства, згодом на різних посадах в казенній палаті. Дослужився до статського радника (відповідав військовому чину генерала). У 1872 р. у журналі. "Правда" друкує перші твори: вірш "До України" і оповідання "Лихий попутав". У 1872—1875 рр. пише у співавторстві з братом І. Я. Рудченком (І. Біликом) роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (вперше надрукований М.  Драгомановим у Женеві у 1880 р.), у 1872 р. — подорожній репортаж "Подоріжжя од Полтави до Гадяча", у 1875 р. — повість "Лихі люди". У 80-х рр. створює драму "Лимерівна", оповідання "Морозенко", "Казка про Правду та Кривду", повість "Лихо давнє й сьогочасне" та ін. Найкращі твори написав на своїй першій полтавській квартирі по вул. Монастирській № 14. Після одруження у 1889 р. переїхав на Малосадову № 8 (тепер Короленка), у 1903 р. поселився у власному будинку на Кобищанах. Тут він продовжував роботу над романом "Повія", написав поему у прозі "Сон", оповідання "Пригода з "Кобзарем"", "Дурниця", ін. твори, серед яких публіцистичні статті та переклади творів О. Пушкіна, К. Рилєєва, М. Лєрмонтова, О. Островського, Лонгфелло, Шекспіра, "Слово о полку Ігоревім". Мирний брав участь у діяльності полтавської громадськості по підготовці до відкриття в місті пам'ятника І. П. Котляревському, святкуванні щорічних шевченківських ювілеїв, випуску тижневика "Рідний край". Підтримував тісні зв'язки з М. Коцюбинським, Л. Українкою, М. Старицьким, М. Лисенком, М. Садовським та ін. Після революції працював у Полтавському губфінвідділі, організував видавництво "Зірка", керував літературним гуртком у реальній школі. Помер 28 січня 1920 р., похований у Полтаві (див. могила Панаса Мирного).

На вул. Панаса Мирного у буд. № 56, в якому у 1903—1920 рр. жив письменник, відкрито музей Панаса Мирного, на подвір'ї садиби йому встановлено пам'ятник. У 1963 р. у Полтаві проведено Першу республіканську наукову конференцію, присвячену вивченню творчості письменника.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 550

 

Рудченко, Афанасий, бухгалтер губернского казначейства в Полтаве. По агентурным сведениям, принадлежал в 1875 г. к революционному кружку "Уния", образовавшемуся в Полтаве; при обыске у него в том же годе обнаружены запрещен. книги.

Источник:

Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь: От предшественников декабристов до падения царизма: [В 5 т.]. — М.: Изд-во Всесоюзного общества политических каторжан и ссыльно-поселенцев, 1927-1934 - http://slovari.yandex.ru/dict/revoluc

 

Панас Мирний

Панас Мирний (01(13).05.1849 — 28.01.1920). Справжнє ім'я — Панас Якович Рудченко.

На мальовничій околиці Полтави Кобищанах знаходиться садиба видатного українського письменника Панаса Мирного (Панаса Яковича Рудченка). З вулиці ледве видно в глибині подвір’я будиночок під зеленим дахом. Весь він оточений деревами, кущами бузку. На тлі білої стіни височить бронзовий бюст письменника, встановлений 1951 року. Садиба й досі зберігає риси патріархальної старовини, яку любив письменник: невелике затишне подвір’я, чисті доріжки, одна з яких веде в садок і до озера внизу, дерев’яні віконниці... Просте і скромне оточення створює поетичний настрій, навіває спокій. За одним із вікон, першим від ґанку, — кабінет письменника. Маленький скромний закуточок з письмовим столом, ліжко, етажерка з книжками... Священне місце, де народжувалися геніальні в своїй простоті твори української класичної літератури!

Панас Якович народився у Миргороді в сім’ї дрібного урядовця. Навчався спершу в місцевому парафіяльному училищі, а з переїздом батьків до Гадяча — в тамтешньому повітовому училищі, яке закінчив 1862 року. Й одразу — на службу: Гадяч, Прилуки, Миргород. До 1865 року відносяться його перші літературні спроби: спершу щоденник, вірші й поеми, потім драми та проза.

1871 року Панас Якович переїздить до Полтави, працює в губернському казначействі, згодом — у Казенній палаті. 1872 року в галицькому журналі "Правда" з’являються перші друковані твори: вірш "Україні" та оповідання "Лихий попутав". 70-і роки стають періодом активної творчої діяльності молодого письменника. Він пише нарис "Подоріжжя від Полтави до Гадячого", оповідання "П’яниця", а спільно з братом Іваном, що прибрав собі псевдонім Іван Білик, — роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (1880 року він опублікований у Женеві). Тоді ж таки написав повість "Лихі люди" ("Товариші") (1875) і розпочав цикл оповідань "Як ведеться, так і живеться".

У наступне десятиріччя з’являється драма "Лимерівна", що зажила великої слави (надрукована 1892 року), оповідання "Морозенко", "Ка,зка про Правду та Кривду", повість "Лихо давнє й сьогочасне" (1897), йде праця над романом "Повія".

Найкращі свої твори Мирний написав у Полтаві, на своїй першій квартирі по вулиці Монастирській, у будинку № 14, який тепер не існує. Після одруження він переїхав у будинок № 8 по вулиці Малосадовій (нині — вулиця Короленка, будинок теж не зберігся), де прожив з 1889 по 1903 рік, коли придбав садибу на Кобищанах. З Кобищанів Панас Якович ходив на службу в центр міста через яри і гори або їздив власним конем по вулиці Кобиляцькій.

Крім службової та літературної праці, Мирний активно займався громадсько-культурною діяльністю. Він брав участь у спорудженні та відкритті пам’ятника І. Котляревському, в щорічних Шевченківських святах, у випуску часопису "Рідний край" (1905 — 1907) тощо. До речі, в цьому часописі він опублікував вірш "До сучасної Музи", поему в прозі "Сон", "Пригоду з "Кобзарем". У будиночок на тихій міській околиці, де письменник займався творчістю й любив відпочивати, бавлячи своїх дітей, надходили листи від багатьох видатних людей: М. Коцюбинського, М. Ста-рицького, М. Лисенка, М. Садовського та ін. Тут бували Леся Українка, В. Стефаник, Г. Хоткевич, Олена Пчілка, інші учасники відкриття пам’ятника Котляревському в 1903 році.

Після революції П. Мирний очолював у Полтаві невелике дитяче видавництво "Зірка", одночасно продовжував службу в губфінвідділі. В серпні 1919 року, в умовах денікінського терору, письменник востаннє виступив з промовою на могилі Івана Котляревського. 20 січня 1920 року він тяжко захворів і за тиждень помер. Під сумні дзвони Успенського собору його ховали 30 січня на старому, так званому військовому кладовищі. Але 29 серпня 1936 року прах його було потривожено в зв’язку з тим, що цвинтар влада ліквідувала. Останки Панаса Мирного було перезаховано в Зеленому Гаю, на схилі гори, через яку ходив він у місто і де відпочивав. Пізніше рядом з ним було поховано і дружину.

З 1940 року в будинку письменника функціонує літературно-меморіальний музей, який до 1961 року очолював син письменника Михайло Панасович Рудченко. Ім’я Панаса Мирного надано у Полтаві вулиці, що веде до музею, школі № 8, міській дитячій бібліотеці.

Садиба Панаса Мирного — національна святиня. Тут глибше розумієш його творчість і велич духу цієї людини, що услід за Шевченком сказала: "Вся моя слава — Україна"... Сказавши ще в юності ці слова, Панас Мирний до останнього подиху служив Україні словом і ділом.

Оглянувши музей, зійдемо через садок униз до ставка. Могутні дуби вишумлюють над ним свої спогади. Це ті самі дуби, якими милувався Панас Мирний, під ними він купав свого коня, вів бесіди з друзями "вдали от шума городского". Без оцього ставу, і саду, і дубів та верб, що посхилялися до тихої води, не складеться правдиве уявлення про видатного письменника Панаса Мирного як людину і творця.

Джерело:

http://www.pollitra.pi.net.ua

Ссылки на эту страницу


1 Вайнгортовские чтения - 2012
[Вайнгортівські читання] - материалы четвертой научной конференции "Вайнгортовские чтения"
2 Васильченко, Степан Васильевич
[Васильченко, Степан Васильович] (1879—1932), украинский писатель, переводчик
3 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
4 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
5 Гнедич, Павел Александрович
[Гнідич, Павло Олександрович] (1884-1919) — этнограф и фольклорист
6 Громады
[Громади] - полулегальные организации украинской демократической интеллигенции
7 Губернских присутственных мест здание
[Губернських присутствених місць будинок]
8 Деятелям культуры мемориальная доска
Мемориальная доска деятелям культуры
9 Дмитриев, Николай Андреевич
[Дмитрієв, Микола Андрійович] (1867—1908), общественный деятель, деятель культуры и образования, адвокат, публицист
10 Дневники Сергея Ефремова, 1923-1925
Єфремов С. О. Щоденники, 1923‒1929 / Упоряд.: О. І. Путро (гол. упоряд.), Т. В. Вересовська, В. А. Кучмаренко, Л. Ю. Портнова, Л. І. Стрельська; Ред. кол.: О. С. Онищенко, О. І. Путро, М. І. Панчук, Л. М Гордієнко, Л. І. Стрельська, В. А. Смолій, Е. С. Соловей, І. Ф. Курас; Наук. ред Е. С. Соловей. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. ‒ К.: ЗАТ "Газета "РАДА", 1997. ‒ 848 с. ‒ (Мемуари)
11 Дневники Сергея Ефремова, 1926-1927
Єфремов С. О. Щоденники, 1923‒1929 / Упоряд.: О. І. Путро (гол. упоряд.), Т. В. Вересовська, В. А. Кучмаренко, Л. Ю. Портнова, Л. І. Стрельська; Ред. кол.: О. С. Онищенко, О. І. Путро, М. І. Панчук, Л. М Гордієнко, Л. І. Стрельська, В. А. Смолій, Е. С. Соловей, І. Ф. Курас; Наук. ред Е. С. Соловей. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. ‒ К.: ЗАТ "Газета "РАДА", 1997. ‒ 848 с. ‒ (Мемуари)
12 Дудченко, Митрофан Семенович
[Дудченко, Митрофан Семенович] (1867—1946), общественный деятель, гуманист, толстовец
13 Звезда
Звезда, детское издательское общество
14 Земский лекарь Роберт Шиндлер
[Земський лікар Роберт Шиндлер] - Наталья Коган
15 И. П. Котляревский: жизнь и творчество
П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість // П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість — Київ : Держ. вид-во худож. літ., 1951, 175 с.
16 И. П. Котляревский: критико-биографический очерк
І. І. Стебун. І. П. Котляревський: критико-біографічний нарис / Акад. наук УРСР, Ін-т укр. літ. ім. Т. Г. Шевченка. — Київ : Держ. літ. вид-во, 1938.
17 Иван Котляревский смеется
Сверстюк Євген Олександрович. Іван Котляревський сміється // Сучасність. — 1972. — № 5. — С. 35-59.
18 История Украины, 1917-1923 гг. Т. 2. Украинская Гетманская Держава 1918. года
Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. Т. 2 : Українська Гетьманська Держава 1918. року / Дмитро Дорошенко. – Ужгород. Накладом О.Цюпки : б. в., 1930. — 423 + LXXXVI.
19 К истории открытия памятника И. П. Котляревскому в г. Полтаве
[До історії відкриття пам‘ятника І. П. Котляревському в м. Полтаві] - Н. Дмитриев // Киевская старина. - 1903, 10, с. 153-167
20 Кладбища Полтавские
Полтавские кладбища
21 Коваленко, Григорий Алексеевич
[Коваленко, Григорій Олексійович] (1868—1937), писатель, художник, этнограф
22 Короленко, Владимир Галактионович
[Короленко, Володимир Галактіонович] (1853—1921), русский писатель и общественный деятель
23 Котляревский и Мазепа
[Котляревський і Мазепа] - Короленко В. Г.
24 Котляревскому И. П. мемориальные доски
Мемориальные доски Котляревскому И. П.
25 Котляревскому И. П. памятник
Памятник И. П. Котляревскому
26 Коцюбинский, Михаил Михайлович
[Коцюбинський, Михайло Михайлович] (1864—1913), украинский писатель и общественный деятель
27 Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912
28 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Вступне слово та частина I: Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея.
29 Литературно-мемориальный музей Панаса Мирного
Литературно-мемориальный музей Панаса Мирного
30 Личности - М
[Особистості - М] - пункт меню
31 Личности - Р
[Особистості - Р] - пункт меню
32 Лысенко, Николай Витальевич
[Лисенко, Микола Віталійович] (1842—1912), украинский композитор, этнограф, дирижер, пианист, общественный деятель
33 Маклаков, Николай Алексеевич
[Маклаков, Микола Олексійович] (1871—1918), государственный деятель, министр внутренних дел России, в 1906-1909 гг. - управляющий Полтавской казенной палатой
34 Маловідомі сторінки з життєпису Олени Пчілки
Михайло Гуць. Маловідомі сторінки з життєпису Олени Пчілки (Деякі архівні матеріали, пов'язані з відкриттям пам'ятника Іванові Котляревському в Полтаві 1903 року) // Слово і час. Науковий журнал Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та національної спілки письменників України. Київ, 2005, № 10. Стор. 58-66.
35 Маркевич, Григорий Ипатьевич
[Маркевич, Григорій Іпатійович] (1849—1923), украинский культурно-просветительский и общественный деятель, книгоиздатель
36 Мирного Панаса могила
Мирного Панаса могила
37 Мирного Панаса улица
Улица Панаса Мирного (бывшая 3-я Кобищанская, Октябрьский р-н)
38 Мирному Панасу мемориальная доска
Мемориальная доска Панасу Мирному
39 Мирному Панасу памятник
Памятник Панасу Мирному
40 Мои воспоминания (1861-1915)
Софія Русова. Мої спомини (1861-1915) // За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початку ХХ століття. Заходом Комісії новішої історії України під редакцією Голови секції акад. Михайла Грушевського. Книга друга (1861-1879 рр.). Стор. 135-175. Книга третя (1879-1915 рр.). Стор. 147-205.
41 Монастырская улица
Улица Монастырская (бывшая Советская, Октябрьский и Ленинский районы)
42 Номыс (Симонов), Матвей Терентьевич
[Номис, Матвій Терентійович] (1823—1900), писатель и фольклорист
43 Обзор украинской литературы с древнейших времен до конца XIX века
Франко І. Огляд української літератури від найдавніших часів до кінця ХІХ віку. // Франко І. Додаткові томи до зібрання творів у 50-ти т. Київ, 2006 — 2010. Т. 54: Літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці. 1896 — 1916. 2010. Стор. 906-911. Примітки: стор. 1159-1164. Перша публікація у 1904 р.
44 Областная библиотека для детей им. Панаса Мирного
Областная библиотека для детей им. Панаса Мирного
45 Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях "Полтавского вестника"
[Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях "Полтавського вісника"] // Газета "Полтавский вестник", Типография Полтавского Губернского Правления, арендуемая Д. Подземским. Редактор-Издатель Д. Иваненко. Полтава: № 207 - 24.08(06.09).1903, стр. 1-3; № 208 - 26.08(08.09).1903, стр. 1-2; № 209 - 27.08(09.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 210 - 28.08(10.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 211 - 29.08(11.09).1903, стр. 1, 3, 4; № 212 - 30.08(12.09).1903, стр. 1-4; № 213 - 31.08(13.09).1903, стр. 1-4; № 214 - 02(15).09.1903, стр. 1-4; № 215 - 03(16).09.1903, стр. 1-4; № 216 - 04(17).09.1903, стр. 1-4; № 217 - 05(18).09.1903, стр. 1, 2, 4; № 218 - 06(19).09.1903, стр. 1-4; № 219 - 07(20).09.1903, стр. 3, 4.
46 Очерк истории украино-русинской литературы до 1890 г.
Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 194-470. Примітки: стор. 590-647. Перша публікація у 1910 р.
47 Панас Мирный в воспоминаниях современников
[Панас Мирний у спогадах сучасників] - Пащенко Виктория Викторовна
48 Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню
49 Письма Николая Витальевича Лысенко
[Микола Віталійович Лисенко. Листи] – К. : Мистецтво, 1964. Упорядкування, примітки та коментарі О. Лисенка
50 Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г.
51 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
52 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
53 Полтавский украинский музыкально-драматический кружок и культурная и творческую жизнь города нач. ХХ ст.
[Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно-мистецьке життя міста поч. ХХ ст.] - Стороха Евгения
54 Праздник в Полтаве
Сьвято в Полтаві // Газета "Руслан", Львів: чис. 196, 30.08.(12.09).1903, стор. 1, чис. 198, 02.(15.).09.1903, стор. 2, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 2, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 1, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 1, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 3, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 2, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 3, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 2, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 3, чис. 208, 14.(27.).09.1903, стор. 3, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 1, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 2, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 1, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 2, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 1, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 2
55 Праздник в Полтаве
Остап Лисенко. Свято в Полтаві. // Лисенко О. М. В. Лисенко. Спогади сина. - Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1966. Стор. 208-220.
56 Праздник в Полтаве - Остап Лысенко
М. В. Лисенко. Спогади сина / О. М. Лисенко. - 4-е вид., перероб. і доп. - К. : Мистецтво, 1966. - 362 с. : іл. Глава XII. Свято в Полтаві. Стор. 208-220.
57 Просветительское здание им. М. В. Гоголя
58 Пчилка, Олена (Косач, Ольга Петровна)
[Пчілка, Олена] (Косач, Ольга Петровна) (1849—1930), украинская писательница, фольклорист, этнограф
59 Родной край
Родной край, украинский общественный и литературно-научный журнал (1905—1916)
60 Рудченко, Иван Яковлевич
[Рудченко, Іван Якович] (1845—1905), фольклорист, писатель, литературный критик
61 Семантика котляревщины
Грабович Г. Семантика котляревщини // Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. — К., 1997. — С. 316-332.
62 Столетие обновленной украино-русинской литературы
Колесса О. Столітє обновленої українсько-руської літератури. Відчит... виголошений д. 1 н. ст. падолиста 1898 р. на «Науковій Академії» з нагоди столітнього ювілею відродження українсько-руського письменства. — «Літературно-науковий вісник», 1898, т. 4, кн. 12, с. 161—187. Друга пагінація.
63 Типографии Полтавщины
Типографии Полтавщины
64 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
65 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
66 Украинка, Леся
[Українка, Леся] (Косач, Лариса Петровна; 1871—1913), украинская писательница и общественная деятельница
67 Украино-русинская (малороссийская) литература
Франко І. Українсько-руська (малоруська) література. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 74-100. Примітки: стор. 568-574. Перша публікація у 1898 р.
68 Украинский клуб в Полтаве (1913-1918): открытие и направления деятельности
[Український клуб у Полтаві (1913-1918): відкриття та напрямки діяльності] - Пустовит Тарас Павлович
69 Украинский учитель
Украинский учитель, первое в Украине издательство педагогической литературы
70 Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
71 Украинцы
Франко І. Українці. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 162-193. Примітки: стор. 586-589. Стаття написана у 1906 р.
72 Уния
Уния - подпольный кружок народнического направления
73 Усадьба И. П. Котляревського
Усадьба И. П. Котляревського
74 Фольклористическая деятельность Павла Гнедича
[Фольклористична діяльність Павла Гнідича] Фольклористическая деятельность Павла Гнедича // Пятаченко С. В. - Сумы: "Издательство "МакДен", 2004
75 Фотография со многими неизвестными
[Фотографія з багатьма невідомими] - Юрій П'ядик // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205
76 Хмелевский, Иосиф Целестианович
[Хмелевський, Йосип Целестіанович] (1849—1924), фотограф-художник
77 Южнорусская литература
Франко І. Южнорусская литература. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 101-161. Примітки: стор. 574-585. Перша публікація у 1907 р.

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654