Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Вовк (Волков), Федор Кондратьевич

Highslide JS

Вовк (Волков), Федір (Хведір) Кіндратович (літ. псевд.: Кондратович Ф., Яструбець та ін.; 17 (05).03.1847–25.08(13.07).1918) – антрополог, етнограф, археолог, громад. діяч.

Н. в с. Крячківка (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.) в старовинній козац. родині. По закінченні Ніжин. ліцею вступив до Новорос. ун-ту в Одесі; згодом продовжив навчання на природничому ф-ті Київ. ун-ту. По закінченні ун-ту брав активну участь у діяльності Київ. громади, яка відігравала значну роль в укр. нац. русі. 1874–76 працював у канцелярії Київ. контрольної палати, водночас багато сил віддаючи роботі у Пд.-Зх. від. Рос. геогр. т-ва як його засн. і дійсний чл. У цей час плідно працював у галузі етнографії та археології. Громадівці зазнали переслідування з боку царського уряду, який звинуватив їх у сепаратизмі, В. змушений був нелегально залишити Київ і виїхати за кордон, оскільки йому загрожувало досить суворе покарання за спробу переправити в Україну підпільну друкарню.

В еміграції в. перебував понад чверть століття (1879–1905). У Європі створив низку праць з порівняльної етнографії, там вийшли друком його праці про українців і росіян Добруджі та Задунайської Січі, ремісників Болгарії, про весільні обряди слов’ян. народів.

1887 в. оселився в Парижі, наполегливо студіював антропологію, порівняльну етнографію, первісну археологію, водночас читаючи лекції з цих дисциплін. За видатні досягнення в галузі палеоантропології нагороджений Паризьким антропологічним т-вом великою медаллю відомого природознавця П. Брока. Одержав ступінь д-ра природничих наук.

Після тривалої заборони царський уряд дозволив в. повернутися в Росію. Наприкінці 1905 почався останній, петерб. період його життя. В. обраний президентом Рос. антропологічного т-ва, очолив вид. "Ежегодник Русского антропологического общества", організував укр. розділ експозиції Рос. музею в Санкт-Петербурзі.

Наук. інтереси в. торкаються широкого кола питань історії укр. народу. Він відкрив пізньопалеолітичну стоянку біля с. Мезин (нині Коропського р-ну Черніг. обл.), де знайшов шедеври миства кам’яного віку. Організував багато експедицій, обійшов Галичину, Буковину, Передкарпаття, Закарпатську Україну, Черніг., Волин., Херсон. губ., Кубань та п-в Тамань. Експедиційну працю поєднував з роботою в наук. лабораторії. Свої дослідження нар. побуту українців, їхніх звичаїв узагальнив у ґрунтовній кн. "Український народ в його минулому і сучасному". Розробляв також питання арх-ри, мист-ва, літ. Широковідома його праця "Т.Г.Шевченко і його думки про громадське життя".

Після Лютневої революції 1917 уряд УНР звернувся до всіх відомих українців – знаних діячів науки і к-ри, які з тих чи ін. причин були змушені залишити батьківщину, з закликом повернутися в Україну і взяти участь у розбудові нац. д-ви. На це запрошення відгукнувся і В., але 1918 по дорозі (в білорус. м. Жлобін) він раптово помер.

За рад. часів праці В. використовували, але не згадували, бо влада зарахувала їх до розряду націоналістичних. Нині йому повернуте добре ім’я видатного вченого і прогресивного громад. діяча.

Літ.: Вовк Г. Бібліографія праць Хведора Вовка. 1847–1918. К., 1929; Стельмах Г.Ю., Приходько М.П. Ф.К. Вовк. (До 130-річчя від дня народження). "УIЖ", 1967, № 3; Лінка Н., Кузнецова С. Архів Ф.К. Вовка. "Архіви України", 1967, № 6; Iванченко Ю. Видатний вчений і патріот України. В кн.: Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. К., 1995.

В.О. Горбик.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України

Ссылки на эту страницу


1 Андриевская, Ольга Трофимовна
[Андрієвська, Ольга Трохимівна] (1876–1937), языковед, деятельница украинского национально-демократического движения
2 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
3 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
4 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
5 Дневник (1920)
[Щоденник (1920)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 204-528.
6 Дневники Сергея Ефремова, 1923-1925
Єфремов С. О. Щоденники, 1923‒1929 / Упоряд.: О. І. Путро (гол. упоряд.), Т. В. Вересовська, В. А. Кучмаренко, Л. Ю. Портнова, Л. І. Стрельська; Ред. кол.: О. С. Онищенко, О. І. Путро, М. І. Панчук, Л. М Гордієнко, Л. І. Стрельська, В. А. Смолій, Е. С. Соловей, І. Ф. Курас; Наук. ред Е. С. Соловей. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. ‒ К.: ЗАТ "Газета "РАДА", 1997. ‒ 848 с. ‒ (Мемуари)
7 Дорошенко, Дмитрий Иванович
[Дорошенко, Дмитро Іванович] (1882–1951), представитель государственного направления в украинской историографии, известный общественно-политический и культурный деятель
8 Драгоманов, Михаил Петрович
[Драгоманов, Михайло Петрович] (1841—1895), общественно-политический деятель, мыслитель, ученый-енциклопедист, публицист, историк, фольклорист, литературовед, философ, экономист, социолог, политолог
9 Историки, краеведы и археологи
[Історики, краєзнавці та археологи] - пункт меню
10 История Украины, 1917-1923 гг. Т. 2. Украинская Гетманская Держава 1918. года
Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. Т. 2 : Українська Гетьманська Держава 1918. року / Дмитро Дорошенко. – Ужгород. Накладом О.Цюпки : б. в., 1930. — 423 + LXXXVI.
11 Кравченко, Василий Григорьевич
[Кравченко, Василь Григорович] (1862–1945), этнограф, фольклорист, деалектолог, краевед и литератор
12 Личности - В
[Особистості - В] - пункт меню
13 Мои воспоминания (1861-1915)
Софія Русова. Мої спомини (1861-1915) // За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початку ХХ століття. Заходом Комісії новішої історії України під редакцією Голови секції акад. Михайла Грушевського. Книга друга (1861-1879 рр.). Стор. 135-175. Книга третя (1879-1915 рр.). Стор. 147-205.
14 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
15 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
16 Музей Е. Н. Скаржинской
Музей Е. Н. Скаржинской
17 Научные работники и изобретатели
[Науковці та винахідники] - пункт меню
18 Очерк истории украино-русинской литературы до 1890 г.
Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 194-470. Примітки: стор. 590-647. Перша публікація у 1910 р.
19 Рисунки из жизни украинского народного слова
Сумцов М. Ф. Малюнки з життя українського народного слова. З XIX т. Сборника Харьковского Историко-Филологического Общества в память проф. Е.К. Редина). — Харьків. Друкарня "Печатне Діло", 1910. — 144 с.
20 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
21 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
22 Украинский клуб в Полтаве (1913-1918): открытие и направления деятельности
[Український клуб у Полтаві (1913-1918): відкриття та напрямки діяльності] - Пустовит Тарас Павлович
23 Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
24 Чудные мысли об украинском национальном деле
[Чудацькі думки про українську національну справу] Вибране («...мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні») / Упоряд. та авт. іст.-біогр. нарису Р.С.Міщук; Приміт. Р.С.Міщука, В.С.Шандри. — К.: Либідь, 1991. — 688 с. («Пам’ятки історичної думки України»). Стор. 461-558.
25 Эмский акт (указ) 1876 г.
Эмский акт (указ) 1876 г.
26 Этнографы и фольклористы
[Етнографи і фольклористи] - пункт меню
27 Южнорусская литература
Франко І. Южнорусская литература. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 101-161. Примітки: стор. 574-585. Перша публікація у 1907 р.

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654