История Полтавы

Михаловский, Болеслав Георгиевич

• 

Подробности

Просмотров: 27265

Михаловский, Болеслав Георгиевич, инж.-арх., род. в 1830 г. Окончив курс 5-ти классов в Виленской гимназии, поступил в 1844 г. в Строит. Учил., откуда выпущен в 1849 г. со званием архитектора и, как первый по успехам, записан на мраморную доску. Вскоре был определен на должность архитектора в Тверскую губ. стр. и дор. ком.; здесь, с большим успехом, руководит работами по дорожным и другого рода сооружениям. Частые командировки дали ему возможность заниматься и частной практикой в разных местах губернии. Между прочим, Б. Г. произвел изыскания и составил проекты для улучшения дороги от гор. Вышнего-Волочка до гор. Бежецка, а в крымскую кампанию, при выступлении в поход войск, во время вскрытия рек устроил переправу через p.p. Волгу и Вазузу в с. Зубцове и с. Хлепке и исправил дороги до Смоленской губ. В 1862 г. Б. Г. был назначен в Полтаву губ. архитектором, а затем (в 1867 г.) инженером. Тогда же за представленный проект моста американской системы возведен в звание инженер-архитектора; около этого времени за конкурсный проект каменной пятиглавой церкви в г. Ромнах получил премию. В Полтаве, помимо служебных обязанностей, неоднократно занимался земскими, церковными и частными постройками и производил изыскания для предполагаемой ж. д. от гор. Полтавы до Константинограда, по направленно к ст. Алексеевке, Курск.-Харьк.-Азовск. ж. д.

Прослужив 10 лет в Полтаве, Б. Г. был переведен на такую же должность во Владимир, а затем (в 1873 г.) причислился к Т. Стр. Ком. с откомандированием в правл. общ. Харьково-Николаевск. ж. д. Вскоре после этого Б. Г. переселился в Харьков, занялся здесь частной практикой, в 1874 г. был приглашен Думой на должность городского инженера и в то же время состоял преподавателем механической технологии, геодезии и строительного искусства в местном реальном училище. Заняв эту последнюю должность, Б. Г. перечислился на службу в м-во народного просвещения. В это время он исполнил значительное число работ по архитектурной и инженерной частям и имел наблюдение за постройкой водопровода, конно-ж. д. и железного моста на р. Лопани. В 1875 г. Б. Г. издал свои заметки о мощении улиц в городах и преимущественно в гор. Харькове. В местных газетах им помещен ряд статей полемического характера.

1849-62 г. В Твери и губ. Переустройство присутственных мест и постройка флигеля для подследственных арестантов в г. Ржеве. — Здание тюремных замков в г. г. Осташкове и Зубцове. — Здание больницы с церковью в г. Ржеве. — Воинские помещения в г. г. Ржеве, Зубцове и Старице. — Каменные корпуса лавок о 32 нумерах в г. Ржеве и о 46 нумерах в г. Калязине. — Здание воспитательного дома в г. Ржеве. — Здание богадельни с отдельной часовней в г. Ржеве. — Переустройство и распространение собора и перестройка церкви Оковицкой Божьей Матери, с колокольней в с. Михайловая гора, Новоторжск. уезда. — Каменные дома: помещика Клокачева (3-эт.) и купца Зверькова (2-эт.) в Твери. — Каменные 2-эт. дома купцов: Образцова, Протопопова, Мыльникова, Чупятова, помещика Клокачева в г. Ржеве и купца Некрасова в г. Зубцове. — Плашкоутные мосты через р. Вому в г. г. Ржеве и Зубцове. Плавучий мост через реку Вазузу в г. Рубцове. — Два моста, подкосной системы, в г. Кашине.

1862-72 г. В Полтаве и губ. Переустройство присутственных мест под помещение для окружного суда, губернского правления, казначейской палаты и казначейства в г. Полтаве. — Устройство вентиляции и ретирадных мест в здании богоугодных заведений, там же. — Загородный дом, со службами в г. Полтаве и реставрация дома в имении Диканьке князя Кочубея. — Дом помещика Стефановича в г. Полтаве. — Переустройство дома дворянского собрания в г. Полтаве. — Устройство мостовой и водостоков на Базарной площади и прилегающих к ней улицах, в г. Полтаве. — 3 моста, балочной системы, на р. Ворскле и ее притоках на подъездной дороге от г. Полтавы к ст. Харьк.-Ник. ж. д. — Два подкосных моста на линии Харьк.-Ник. ж. д.

1873-91 г. В г. Харькове. Здание общежития студентов харьковского университета. — Здание биржи. — Здание 2-й женской гимназии. — Здание городской думы. — Здание коммерческого клуба. — Дома купца Кузнецова, занимающие целый квартал. — Реставрация каменн. здания драматического театра. — Каменный костел. — Пристройка для церкви к зданию реального училища. — Дома купцов Енуровского, Шмитькова, Жмудского, Андреенко, г. Срединского и г-жи Третьяковой. — Дмитровский мост (деревянный), балочной системы, на р. Лопани. — Пять деревянных мостов на p.p. Харькове и Лопани. — Конторский мост (деревянный), сложной балочной системы, на р. Лопани. — Подольский мост, той же системы, на р. Харькове. — Устройство городских водосточных труб.

Источник:

Юбилейный сборник сведений о деятельности бывших воспитанников Института гражданских инженеров (Строительного Училища) 1842-1892. Составил по материалам, собранным Институтом гражданских инженеров и по данным, извлеченным из архивов М-ва вн. дел и источников, гражданский инженер Г. В. Барановский. / Издание Института гражданских инженеров. — С.-Петербург. Типо-литография К. Л. Пентковского, Екатерининский кан., уг. Казначейской ул., 71-6. — 1893. Стр. 223-225.

 

Михаловський, Болеслав Георгійович (1830 р., м. Вільнюс, Литва – 1909 р.). Архітектор.

1844–1849 рр. – навчався у Петербурзькому Будівельному училищі, закінчив його з відзнакою, отримав звання архітектора.

1862 р. – прийняв посаду Полтавського губернського архітектора, з 1867 р. – губернського інженера.

У проектуванні використовував форми романтичних стильових напрямків: неогрек, неоренесанс, неоготика, неороманіка, необароко, неомусульманської та неросійської течій.

1872 р. – виїхав з Полтави. Основні будови автора у Харкові.

Лютеранська кірха Петра і Павла

Роботи у Полтаві ‑ лютеранська кірха Петра і Павла (не збереглася, сквер за будівлею міськвиконкому, 1877–1881 рр., будував С. Г. Григораш); балкові мости через ріку Ворсклу; благоустрій Базарної площі та прилеглих вулиць; реконструкція будинків дворянського зібрання, богоугодного закладу, присутствених місць.

Джередо:

Бєлявська О. Ю. Михайловський, Болеслав Георгійович // Архітектори і місто [текст]: [монографія] / Карюк М. В., Бєлявська О. Ю., Дмитренко А. Ю., Негай Г. А.; уклад. та ред. Бєлявська О. Ю.; Полтавська організація Національної спілки архітекторів України – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2018. – 187 с.: іл. Стор. 149.

 

Михайловський, Болеслав Георгійович (1830 - 1909) - архітектор, народився у Вільно. 1844 р. поступив і 1849 р. з відзнакою закінчив Петербурзьке Будівельне училище і отримав звання архітектора, після чого працював у Твері. 1862 р. зайняв посаду губернського архітектора в Полтаві, з 1867 р. - губернського інженера. За виконання проекту моста здобув звання інженера-архітектора.

Використовував форми неоренесансу, необароко, неогрек, неороманіки і неоготики, неоросійського і неомусульманського стильових напрямків.

В 1872 - 1873 pp. служив у Володимирі. Потім переселився до Харкова для служби у правлінні товариства Харківсько-Миколаївської залізниці. 1874 р. міська дума запросила М. на посаду міського інженера і викладача механічної технології, геодезії і будівельного мистецтва у 1-ому реальному училищі. Окрім виконання службових обов'язків займався приватною практикою.

Під час роботи в Полтавській губернії виконав наступне:

Перебудова споруди присутствених місць для розміщення окружного суду, губернського правління, казенної палати і скарбниці,

Капітальний ремонт будинку дворянського зібрання,

Влаштування вентиляції і ретирадних місць у будинку богоугодного закладу,

Влаштував брукування і водостоки на Базарній площі і прилеглих вулицях Полтави,

Особняк поміщика Стефановича у місті,

Три мости балкової системи на річці Ворскла на під'їзній дорозі від Полтави до станції Харковсько-Миколаївської залізниці,

Два підкісних мости по залізничній лінії,

Проектні дослідження для будівництва залізничної гілки від Полтави до Костянтинограда, у напрямі до ст. Олексіївка Курсько-Харківсько-Азовської залізниці,

Заміський будинок зі службами,

Реставрація палацу кн. Кочубея в с Диканьці,

Кілька церков і приватних будинків в містах і селах губернії,

Конкурсний проект п'ятибанної церкви в Ромнах (премійований).

Працюючи у Харкові, спорудив наступні будівлі:

Гуртожиток (3 поверхи) студентів університету / медичний факультет на вул. Сумській № 41 (1880 р., не зберігся),

Учбовий корпус 2-ї жіночої гімназії на Вознесенській площі (1882 -1885 р., не зберігся),

Купецька біржа на Миколаївській пл. (1881 p., не збереглась),

Міська дума на Миколаївській площі № 7 (1883 - 1885 pp., реконструйована),

Комерційний клуб із оперним залом на вул. Римарській № 21 (1884 - 1885 pp.),

Будинок купця Кузнецова на цілому кварталі,

Мурований римсько-католицький костел Успення Пречистої Діви Марії на вул. Гоголя № 8(1887 - 1891рр.),

Прибудова церкви до будинку реального училища, Будинки купців Єнуровського, Шмитькова, Жмудського, Андрієнка, Срединського, пані Третьякової.

Поряд з ними, М. - автор низки будівель:

Оперний театр / дерев'яна споруда Ф. Бергера і В. Пащенка на розі Катеринославської вул. і Лопанської набережної (1874 р., не зберігся),

Особняк на вул. Конторській № 3 (1887 p.),

Прибутковий будинок на Миколаївській площі № 11 (1900 p.),

Будинок духовного відомства на розі Миколаївської площі № 12 і вул. Московської (1900 р. за участю архіт. М. Ловцова),

Будинок Ревських на вул. Чернишевській № 6 (1878 p.),

Житловий будинок на вул. Сумській № 2 (кін. XIX ст.),

Житловий будинок на вул. Сумській № 41 (кін. XIX ст.),

Житловий будинок на вул. Сумській № 45 (кін. XIX ст.),

Будинок Ради з'їзду гірничопромисловців на вул. Сумській № 18 (1902 p., реконструкція 1907 р. архіт. С. та І. Загоскіни, ).

1893 р. під керівництвом М. було перебудовано міський театр на вул. Сумській № 9.

Приймав участь у благоустрої міста. За проектами М. були споруджені:

Дмитрівський міст (дерев'яний балкової системи) на р. Лопані,

П'ять дерев'яних мостів на річках Харків і Лопань,

Конторський міст (дерев'яний складної балкової системи) на р. Лопані,

Подільський міст (тієї ж системи) на р. Харкові.

Крім того, влаштовував на вулицях міста водостокові труби, спостерігав за спорудженням водопроводу, кінної залізниці.

Прийняв участь у розробці генерального плану міста (1895 - 1897 pp., співавтори Г. Стрижевський, М. Шевцов, Ф. Шустер, А. Кондратовський, М. Брандтнер). Видав нариси про брукування міст і Харкова, в місцевих газетах друкував полемічні статті щодо забудови і благоустрою.

Джерело:

Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть: Біографічний довідник. - К.: НДІТІАМ, 1999. - 477 с. - http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_000.html

Дивіться також: http://www.info-library.com.ua/books-text-10244.html