История Полтавы

Романицкий, Борис Васильевич

Подробности

Просмотров: 13801

Романицький, Борис Васильович (31.03.1891 - 24.08.1988) - український актор, режисер, театральний діяч, історик театру.

Н. у с. Чорнобай (тепер Черкаська обл.). Навчався в духовному училищі в Лубнах, згодом - у Полтавській духовній семінарії. В 1912 вступив до Київського комерційного ін-ту, одночасно навчався у класі М. Старицької в Музично-драматичній школі ім. М. Лисенка. Виступав на сцені з 1913 у трупі П. Саксаганського. Після закінчення у 1915 Музично-драматичної школи ім. М. Лисенка в Києві грав у Товаристві українських акторів під керівництвом І. Мар'яненка. У 1918 запрошений до Державного народного театру під керівництвом П. Саксаганського. Виступав у 30 ролях з М. Заньковецькою. З 1922 один із засновників і художній керівник (до 1948) Українського театру ім. М. Заньковецької у Львові. Поставив більше 50 вистав. Як режисер, володів неперевершеним умінням швидко і точно перетворювати масовки у видовищно сильний і змістовно значущий сценічний компонент. Вперше на українській сцені створив образ Отелло. Зіграв 219 основних ролей. Кращі з них: Чалий, Степан, Микола, Гнат, Бондар ("Сава Чалий", "Мартин Боруля", "Безталанна", "Бондарівна" Карпенка-Карого), Шельменко ("Шельменко-денщик" Г. Квітки-Основ'яненка), Возний ("Наталка Полтавка" І.Котляревського), Голохвостий, Хмельницький, Богун ("За двома зайцями", "Богдан Хмельницький" М.Старицького), Микола Задорожний ("Украдене щастя" І.Франка), Карл Moop ("Розбійники" Ф.Шіллера) та ін. Автор книги "Український театр в минулому і тепер" та багатьох статей.

Лауреат Державної премії СРСР (1950) і Державної премії України ім.Т.Шевченка (1974). Народний артист СРСР (1944). Похований у Львові на Личаківському кладовищі.

М. Ерстенюк (Львів).

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. - http://history.franko.lviv.ua