История Полтавы

Ярмарки Полтавщины

Подробности

Просмотров: 23456

Ярмарки Полтавщини. Періодичні торги, які проводилися у певних місцях. Відомі на Україні з 16 ст. На Полтавщині поширилися у 17 ст. Були головним місцем оптового і роздрібного продажу вітчизняних та іноземних товарів. Початок приурочувався, як правило, до релігійного свята, від якого й одержували назву: Хрещенський, Воздвиженський, Троїцький та ін. Тривали від 1—3 днів до двох тижнів, а якщо враховувати окремі додаткові періоди ("кінні", "краснорядські" та ін.), тривалість ярмарок доходила до місяця, а то й більше. Наприклад, Георгіївський ярмарок у Гадячі тривав 5 тижнів. У 1817 р. у Полтавській губернії їх налічувалося 332. Поділялися на великі міські, на яких здійснювалися головним чином оптові операції, та дрібні міські, а також містечкові й сільські, де торгували у роздріб місцевим товаром. Розмір торгового обігу хитався від кількох сот до кількох мільйонів крб. Продавали кримську сіль, донську рибу, мануфактурні вироби з Росії, "колоніальні" товари, вовну, сукно, вовняні тканини, посуд, папір, цукор, мед, віск. Торгували кіньми, худобою (кількість голів на продаж сягала 140 тис.). У середині 19 ст. оброблялися на продаж щорічно 264 тис. смушків. У 1862 р. на Полтавщині відбулося 526 ярмарків (72 — у містах, 454 — у повіті). Привіз товарів становив 39 995 тис. крб., продаж — 20 554 тис. крб. у містах і на 1474 тис. крб. у повіті. Найбільшим був Іллінський ярмарок, переведений у 1852 р. з Ромен у Полтаву. Важливі ярмарки відбувалися у Кременчуці, куди по Дніпру звозився крам з Бєлорусі, Чернігівщини, Київщини. Привозилося до 3-х млн. пудів солі, 1,5 млн. пудів хліба та ін. У 1862 р. відбувалося у Гадячі, Зінькові, Кобеляках, Лохвиці 5 ярмарків; у Ромнах — 3; в ін. містах — 4. Серед повітових найбільшими за торговим обігом були ярмарки Кобеляцького повіту. Відбувалися і біля монастирів, зокрема, Троїцький і Успенський біля Густинського монастиря. У 1895 р. у Полтавській губернії налічувалось 1185 ярмарків у 374 населених пунктах. Вони були тісно пов'язані з іншими ярмарками Лівобережжя, півдня України, слабіше — Правобережжя, утворюючи єдину ярмаркову мережу України. Через ярмарки здійснювався економічний зв'язок з губерніями центральної Росії, а також з Бєлоруссю, Польщею, Прибалтикою, Бессарабією, Кавказом, Середньою Азією. У кінці 19 ст. у зв'язку з розвитком залізничного транспорту ярмарки починають занепадати. У 1900 р. роздрібна торгівля здійснювалася через 7859 магазинів (811 — у Полтаві, 818 — у Кременчуці). У 1912 р. на Полтавщині були близько 9 тис. торгівельних підприємств з річним обігом 107,8 млн. крб. Останнім часом ярмаркова торгівля починає відновлюватися. З 1966 р. в останню суботу і неділю серпня проводиться традиційний ярмарок у с. Великих Сорочинцях Миргородського району.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 1001-1002