Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Виташевский, Николай Алексеевич

Віташевський, Микола Олексійович (20(08).09.1857 – 21.06. 1918) – літератор, актор, етнограф, революціонер, мемуарист.

Н. в м. Одеса. Із дворян Херсонської губернії, син тираспольського нотаріуса О.Віташевського. 1875 закінчив реальне уч-ще в Миколаєві, після чого навч. у Новорос. ун-ті (Одеса). 1876 випустив зб. «Мысли провинциалов». 1877, перебуваючи з батьком за кордоном, установив зв’язки з редакцією рос. «якобинського» ж. «Набат» (Цюріх, Швейцарія), став її агентом. Повернувшись, виступав у любительських виставах, створив мандрівну трупу задля заробітку грошей на соціаліст. діяльність. Видав 1-ше число легального політ. час. «Эхо» (2-ге заборонила цензура). Увійшов до народницького гуртка, зорганізованого І.Ковальським. Арештований 11 лют. (30 січ.) 1878 (чинив опір жандармам і був поранений). За вироком проведеного в Одесі 31 лип. – 5 серп. (19–24 лип.) військ.-окружного суду покараний на 6 років каторги (термін було скорочено на третину, оскільки в. вважався неповнолітнім).

До осені 1880 утримувався в Новобілгородській центр. в’язниці (слобода Печеніги Вовчанського пов. Харків. губ., нині с-ще міськ. типу Печенізького р-ну Харків. обл.), потім – у Мценській пересильній (м. Мценськ, нині Орловської обл., РФ). 1881 етапований до Іркутської тюрми (там записав спомини про засланого до Сибіру М.Чернишевського, познайомився з В.Короленком), надалі – на Кару Нерчинської округи (Забайкалля, Росія). 1882 звинувачений у сприянні втечі каторжан і залишений в ув’язненні. Від 1883 – на сибірському поселенні. Представив Рос. геогр. т-ву дослідження місц. побуту й фольклору якутів, видав низку наук. розвідок, друкував публіцистичні та белетристичні твори.

1897 повернувся в Україну, в Херсоні служив статистиком земської управи, згодом оселився в Одесі, був на такій самій посаді, як і в Херсоні. На поч. 20 ст. мешкав у Миколаєві, співробітничав у місц. пресі. 1905 в Полтаві налагоджував видання газ. «Полтавщина». 1906 – секретар петерб. час. «Мысль»; удруге заарештований (за антиурядову пропаганду). По 3-місячному ув’язненні в тюрмі «Хрести» висланий за кордон. У Женеві (Швейцарія) на стипендію Петерб. АН систематизував краєзнавчі матеріали, зібрані на засланні. Від 1909 – знову в Одесі, звідки, не знайшовши засобів для існування, вимушено переїхав до Санкт-Петербурга, працював нічним коректором, літ. редактором. Злидарював, хворів, але відмовився просити про відновлення йому дворянських прав, яких був замолоду позбавлений як політ. злочинець.

Автор брошури «Старая и новая якутская ссылка» (1907) та спогадів, уміщених у журналах «Былое» (1906–07), «Наша страна» (1907), «Минувшие годы» (1908), «Голос минувшего» (1914).

П. у м. Москва.

Літ.: Справа Ковальського й товаришів в Одесі. «Листи Громади», 1878, № 1; Виташевская А. Н.А.Виташевский. «Каторга и ссылка», 1924, кн. 11; Заметка Н.А.Виташевского о Н.Г.Чернышевском. Там само, 1929, кн. 7.

П.Г. Усенко.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України

Ссылки на эту страницу


1 Личности - В
[Особистості - В] - пункт меню
2 Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню
3 Театральные деятели, актёры
[Театральні діячі, актори] - пункт меню
4 Участники революционного движения
[Учасники революційного руху] - пункт меню
5 Этнографы и фольклористы
[Етнографи і фольклористи] - пункт меню

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654