Старицкий, Михаил Петрович

Highslide JS
Ф. Красицький. Портрет М. Старицького

Старицький, Михайло Петрович (1840-1904) - український письменник, театральний і культурно-громадський діяч.

Народився у с. Кліщинцях Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Черкаська область) у родині дрібномаєтного поміщика. Рано лишившись сиротою, виховувався в сім'ї В. Лисенка - батька М. В. Лисенка. У 1851-1858 вчився у Полтавській першій гімназії, у 1858-1860 рр. - у Харківському, у 1860-1866 рр. - у Київському університетах. Перші друковані твори з'явилися у 1865 р. у журналі "Нива". У 1883 р. видав альманах "Рада". У його перекладі вийшли "Казки Г. Андерсена" (1873), "Байки І. Крилова" (1874), "Пісня про купця Калашникова" М. Лєрмонтова (1875), "Сербські народні думи и пісні" (1876), "Гамлет" У. Шекспіра (1882). Видав збірки власних поезій. Написав за сюжетами творів М.В. Гоголя п'єси "Різдвяна ніч", "Сорочинський ярмарок", "Тарас Бульба". У 1890-х рр. опублікував історичні твори "Облога Буші", "Богдан Хмельницький", "Маруся Богуславка". З 1883 р. був антрепренером української театральної трупи, до якої входили брати І. Карпенко-Карий, М. Садовський, М. Заньковецька, П. Саксаганський та інші. Трупа виступала в багатьох містах Полтавщини, зокрема у Полтавському просвітницькому будинку ім. М.В. Гоголя. Останній раз Старицький був у Полтаві у 1903 р. на відкритті пам'ятника І. П. Котляревському. Помер у Києві, похований на Байковому кладовищі. У Полтаві ім'ям Старицького названо провулок.


Діячі української культури на відкритті пам’ятника І. П. Котляревському в Полтаві.
Зліва направо: М. Коцюбинський, В. Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка,
М. Старицький, Г. Хоткевич, В. Самійленко

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 889-890

Портрет: http://www.zsu.zp.ua/euk/

 


Початок 1880-х років

Старицький, Михайло Петрович (14.12.1840-27.4.1904) - видатний український письменник, театральний і громадський діяч.

Н. у с. Кліщинцях (тепер Черкаська обл.). Після смерті батьків виховувався у родині Лисенків. Закінчивши у 1858 навчання у Полтавській гімназії, вступив разом з М. Лисенком до Харківського ун-ту. У 1860 перейшов до Київського ун-ту. Навчався спочатку на фізико-математичному, а згодом - на юридичному ф-ті, який закінчив у 1865. Працював у Київському історичному архіві, Південно-Західному відділенні Російського географічного товариства. Був одним із найактивніших діячів київської Громади. Разом з М. Лисенком організував Товариство українських сценічних акторів. У 1883-84 видав два випуски альманаху “Рада”, який став, за словами І. Франка, “...мов перший весняний грім по довгих місяцях морозу, сльоти і занепаду”. У 1883 очолив першу українську професійну трупу, режисером якої був М. Кропивницький та до складу якої входили талановиті актори М. Заньковецька, М. Садовський, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий, М. Садовська-Барілотті, Г. Затиркевич-Карпинська та ін. Щоб матеріально підтримати театр, продав власний маєток у с. Карпівці на Поділлі. У 1886-87 трупа С. провела тріумфальні гастролі у Москві й Петербурзі. У 1893 у зв'язку з погіршенням здоров'я залишив театр і цілком присвятив себе літературній роботі. Російська академія наук призначила йому персональну пенсію “За літературні праці рідною мовою”. У 1897 виступив на І Всеукраїнському з'їзді сценічних діячів з доповіддю про важкий стан театрального мистецтва в Україні через постійні переслідування царським урядом української культури. 3 1903 готував до видання альманах “Нова рада”, який вийшов уже після його смерті. Помер і похований у Києві на Байковому кладовищі.

Літературну творчість розпочав як поет, надрукувавши у львівських часописах “Нива” і “Правда” кілька віршів під псевдонімом Гетьманець. Переклав українською мовою твори Г.-Х.Андерсена, І.Крилова, М.Лермонтова та ін. У 1883 вийшли дві частини єдиної прижиттєвої збірки оригінальних поезій “З давнього зшитку. Пісні і думи”. Поетичний світ С. утверджував високу громадянську місію художнього слова (“Поету”, “До Шевченка. Сповідь перед поетом”, “На спомин Т.Г.Шевченка”, “Хай тепер рида в мене кобза сумна...”, “Ой знущались з мого слова...”), змальовував трагічну долю України (“Нема правди”, “За лихими владарями”, “Що не день, то гірша мир трухлявий...”, “До молоді”, “До України” та ін.), підносив національно-визвольний рух у Російській імперії (“Борвій”, “Занадто вже! Чим дихати нема!”, “На ріднім попелищі”, “Дочка Ієфая”, “Добраніч!”). Кілька поетичних творів написано на історичну тематику (балада “Хрещенська ніч” та романтична поема “Morituri”). До справжніх перлин імтимної лірики належать вірші “Виклик” (“Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...”), “Ждання”, “На озері”, “В садку” та ін.

Драматургічна творчість письменника безпосередньо пов'язана з діяльністю театру, для якого обробив та інсценізував відомі твори М.Гоголя (“Різдвяна ніч”, “Сорочинська ярмарка”, “Тарас Бульба”), “Чорноморський побит на Кубані” Я.Кухаренка (у С. - “Чорноморці”), “На Кожум'яках” І.Нечуя-Левицького (у С. - “За двома зайцями”; у 1961 на Київській кіностудії створено однойменний фільм), “Перемудрив” Панаса Мирного (у С. - “Крути, та не перекручуй”), “Хата за селом” Ю.Крашевського (у С. - “Циганка Аза”), “Боротьба за право” К.Францова (у С. -“Юрко Довбиш”) та ін. Серед оригінальних творів актуальністю проблематики, психологічною достовірністю характерів, природністю конфліктів виділяються соціально-психологічні драми “Не судилось” (1881), “У темряві”, “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці” (обидві - 1892), “Талант” (1893). Великою популярністю у глядачів користувались водевілі “Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка” (1882), “По-модному” (1887), “Чарівний сон” (1889) та ін. Незважаючи на цензурні заборони історичної тематики в українській драматургії, С. створив цикл яскравих історичних драм: “Богдан Хмельницький”, “Маруся Богуславка”, “Оборона Буші”, “Остання ніч”, “Осада Дубна”, “Гаркуша”.

Прозова спадщина письменника складає близько 70 оповідань, повістей і романів. Більшість із них написані на історичні сюжети. Перший прозовий твір “Осада Буши (Эпизод из времен Хмельнищины”) з'явився у 1881. Українською мовою ця повість була надрукована у львівському часописі “Зоря” (1894-95). Найбільший і найвидатніший твір С. - історична трилогія “Богдан Хмельницький”: “Перед бурею” (1894), “Буря” (1896), “У пристані” (1897). Це монументальна епопея про визвольну війну українського народу 1648-1657 під проводом Б.Хмельницького. У 1898-1903 написав ще чотири романи-“Молодість Мазепи”, “Руїна”, “Останні орли”, “Розбійник Кармелюк”. У гостросюжетних повістях “Червоний диявол” (1898) та “Перші коршуни” (1900) змальований складний і захоплюючий світ середньовічного Києва. Для історичної прози С. характерне поєднання реалістичного і романтичного стилів, історична правдивість та психологічна достовірність, пригодницька фабула і любовна інтрига. Натомість у суворо реалістичній манері написані соціально-психологічні повісті “Розсудили”, “Безбатченки”, оповідання “Дохторит”, “Остроумие урядника”, “Лихо”, “Будочник”, “Пан капитан”, “Верба”, “Горькая правда”, “Неудачница” та ін.

В. Корнійчук (Львів).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. - http://history.franko.lviv.ua

Фото: http://www.dt.ua/3000/3760/29290/

Портрет: http://www.ukrlib.com.ua/

Ссылки на эту страницу


1 Академик Орест Иванович Левицкий
[Академік Орест Іванович Левицький († 9 травня (26 квітня) 1922 року) - Василенко М. П. // К. : Юридична думка. Т. 2 - 2006. - 560 с. Стор. 169-214.
2 Вайнгортовские чтения - 2003
[Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения"
3 Васильченко, Степан Васильевич
[Васильченко, Степан Васильович] (1879—1932), украинский писатель, переводчик
4 Виламова, Александра Ильинична
[Віламова, Олександра Іллівна] (1867, Полтава—1913), актриса
5 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
6 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
7 Громады
[Громади] - полулегальные организации украинской демократической интеллигенции
8 Деятели культуры
[Діячі культури] - пункт меню
9 Деятелям культуры мемориальная доска
Мемориальная доска деятелям культуры
10 Дмитриев, Николай Андреевич
[Дмитрієв, Микола Андрійович] (1867—1908), общественный деятель, деятель культуры и образования, адвокат, публицист
11 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
12 Дневник Василия Кравченко
Василь Кравченко. Щоденник // Неопалима купина : літературно-художній та історичний журнал / Видавництво "Генеза" ; Інститут системних досліджень освіти України. - К. : Генеза, 1995, № 7-8, стор. 25-48
13 Жарко, Яков Васильевич
[Жарко, Яків Васильович] (1871,Полтава—1933), поэт, переводчик и актер
14 Заньковецкая, Мария Константиновна
[Заньковецька, Марія Костянтинівна] (Адасовская; 1854—1934), украинская актриса, первая народная артистка Республики
15 Земский лекарь Роберт Шиндлер
[Земський лікар Роберт Шиндлер] - Наталья Коган
16 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
17 Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923.
18 К открытию памятника И. П. Котляревскому
[До відкриття пам'ятника І. П. Котляревському] // Газета "Южный край", Харьков: № 7835 - 30.08(12.09).1903, стр. 2-3; № 7836 - 31.08(13.09).1903, стр. 2, 5; № 7837 - 01(14).09.1903, стр. 1-3; № 7838 - 02(15).09.1903, стр. 2; № 7844 - 08(21).09.1903, стр. 3.
19 Карпенко-Карый, Иван Карпович
[Карпенко-Карий, Іван Карпович] (Тобилевич; 1845-1907), украинский драматург, актер, режиссер и театральный деятель
20 Киевская старина
Киевская старина, ежемесячный историко-етнографический и беллетристический журнал (1882—1907)
21 Котляревскому И. П. памятник
Памятник И. П. Котляревскому
22 Коцюбинский, Михаил Михайлович
[Коцюбинський, Михайло Михайлович] (1864—1913), украинский писатель и общественный деятель
23 Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912
24 Кропивницкий, Марко Лукич
[Кропивницький, Марко Лукич] (1840—1910), драматург, актер, режиссер, этнограф
25 Культурная жизнь населения Полтавщины в условиях оккупации 1941-1943 годов
[Культурне життя населення Полтавщини в умовах окупаційного режиму 1941-1943 років] - Ревегук Виктор Яковлевич
26 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Вступне слово та частина I: Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея.
27 Литературно-мемориальный музей Панаса Мирного
Литературно-мемориальный музей Панаса Мирного
28 Личности - С
[Особистості - С] - пункт меню
29 Лысенко, Николай Витальевич
[Лисенко, Микола Віталійович] (1842—1912), украинский композитор, этнограф, дирижер, пианист, общественный деятель
30 Манько, Леонид Яковлевич
[Манько, Леонід Якович] (1863,Полтава—1922), драматург, актер
31 Мартинович. Воспоминания А. Сластьона
[Мартинович. Спогади О. Сластьона] // Кооперативное издательство "Рух". Харьков, 1931
32 Мациевич, Лев Макарович
[Мацієвич, Левко Макарович] (1877–1910), корабельный инженер, политический деятель, первый украинский авиатор
33 Мирный, Панас
[Мирний, Панас] (Рудченко, Афанасий Яковлевич; 1849—1920), писатель-классик
34 Мои воспоминания (1861-1915)
Софія Русова. Мої спомини (1861-1915) // За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початку ХХ століття. Заходом Комісії новішої історії України під редакцією Голови секції акад. Михайла Грушевського. Книга друга (1861-1879 рр.). Стор. 135-175. Книга третя (1879-1915 рр.). Стор. 147-205.
35 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
36 Мои воспоминания о Николае Лысенко
[Ївна Щербаківська-Кричевська. Мої спогади про Миколу Лисенка] – Е. Щербаковская-Кричевская // Нові дні, сентябрь (стр. 12-16), октябрь (стр. 7-12), 1957
37 Мужская гимназия первая
Первая мужская гимназия
38 Науменко, Владимир Павлович
[Науменко, Володимир Павлович] (1852–1919), украинський журналист, филолог, педагог, этнограф, общественный деятель
39 Николай Лысенко. В сотую годовщину рождения. 1842-1942
[Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842-1942] – Андриевский Виктор. // Украинское издательство. Львов. 1942
40 О сооружении памятника И. П. Котляревскому в Полтаве
[Про спорудження пам'ятника І. П. Котляревському у Полтаві] - По материалам журнала "Киевская старина"
41 Общественные деятели
[Громадські діячі] - пункт меню
42 Открытие памятника И. Котляревскому в Полтаве
Відслоненє памятника І. Котляревського в Полтаві // Літературно-науковий вістник, Львів: том 23, кн. 8, серпень 1903 р., стор. 144-145; том 23, кн. 9, вересень 1903 р., стор. 229-230; том 24, кн. 10, жовтень 1903 р., стор. 51-59; том 24, кн. 11, листопад 1903 р., стор. 138-139; том 24, кн. 12, грудень 1903 р., стор. 233-234, 236-237
43 Паньковский, Северин Федорович
[Паньківський, Северин Федорович] (1872–1943), украинский актер
44 Первое дополнение к "Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века"
[Перше доповнення до "Короткому біографічного словника вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття"] - Павловский И. Ф. // Полтава. Т-во Печатного Дела (тип. бывш. Дохмана), 1913 г.
45 Перша революція
Олександер Лотоцький. Сторінки минулого. Частина друга // Серія мемуарів, книга 3. Варшава. 1933. Стор. 276-284
46 Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню
47 Письма Николая Витальевича Лысенко
[Микола Віталійович Лисенко. Листи] – К. : Мистецтво, 1964. Упорядкування, примітки та коментарі О. Лисенка
48 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
49 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
50 Полтавский украинский музыкально-драматический кружок и культурная и творческую жизнь города нач. ХХ ст.
[Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно-мистецьке життя міста поч. ХХ ст.] - Стороха Евгения
51 Праздник в Полтаве
Сьвято в Полтаві // Газета "Руслан", Львів: чис. 196, 30.08.(12.09).1903, стор. 1, чис. 198, 02.(15.).09.1903, стор. 2, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 2, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 1, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 1, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 3, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 2, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 3, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 2, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 3, чис. 208, 14.(27.).09.1903, стор. 3, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 1, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 2, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 1, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 2, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 1, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 2
52 Праздник Котляревского в Полтаве
Сьвято Котляревского в Полтаві // Газета "Діло", Львів: чис. 143-28.06.(11.07.).1903, стор. 2, чис. 180-12.(25.).08.1903, стор. 3, чис. 195-30.08.(12.09.).1903, стор. 1, чис. 195-30.08.(12.09.).1903, стор. 2, чис. 198-03.(16.).09.1903, стор. 1, чис. 198-03.(16.).09.1903, стор. 2, чис. 199-04.(17.).09.1903, стор. 1, чис. 202-09.(22.).09.1903, стор. 1, чис. 202-09.(22.).09.1903, стор. 2, чис. 203-10.(23.).09.1903, стор. 1, чис. 261-18.11.(01.12.).1903, стор. 3
53 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
54 Просветительское здание им. М. В. Гоголя
55 Пчилка, Олена (Косач, Ольга Петровна)
[Пчілка, Олена] (Косач, Ольга Петровна) (1849—1930), украинская писательница, фольклорист, этнограф
56 Садовский, Николай Карпович
[Садовський, Микола Карпович] (настоящая фамилия Тобилевич; 1856—1933), актер, режиссер и общественный деятель
57 Саксаганский, Афанасий Карпович
[Саксаганський, Панас Карпович] (наст. фамилия Тобилевич; 1859—1940), выдающийся украинский актер и режиссер, театральный деятель, народный артист СССР, Герой Труда
58 Самойленко, Владимир Иванович
[Самійленко, Володимир Іванович] (1864—1925), поэт, драматург, переводчик
59 Старицкая, Мария Михайловна
[Старицька, Марія Михайлівна] (1865–1930), украинская актриса и режиссер театра
60 Старицкая-Черняховская Людмила Михайловна
[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна] (1868–1941), украинская писательница (поэтесса, драматург, прозаик, переводчик, мемуарист), общественный деятель
61 Старицкого переулок
Переулок Старицкого (бывший Дорожный переулок, Октябрьский р-н)
62 Стефаник, Василий Семенович
[Стефаник, Василь Семенович] (1871—1936), выдающийся украинский писатель и общественный деятель
63 Стешенко, Иван Матвеевич
[Стешенко, Іван Матвійович] (1873,Полтава—1918), общественно-политический деятель, педагог, литературовед, писатель
64 Стешенко, Оксана Михайловна
[Стешенко (Старицька), Оксана Михайлівна] (1875–1942), украинская писательница, переводчик и педагог
65 Сумцов, Николай Федорович
[Сумцов, Микола Федорович] (1854—1922), выдающийся украинский фольклорист, этнограф и литературовед, общественный деятель
66 Театральные деятели, актёры
[Театральні діячі, актори] - пункт меню
67 Тобилевич, София Витальевна
[Тобілевич, Софія Віталіївна] (1860-1953), украинская актриса, фольклористка, писательница
68 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
69 Тридцать лет со дня открытия памятника Івану Котляревскому в Полтаве
Василь Сімович. Тридцять років від відкриття пам'ятника Іванові Котляревському в Полтаві // Праці у двох томах. Т.2. Літературознав. Культура.: Іст. л-ри. Іст. Культ. Громадське життя / В. Сімович. – Чернівці : Книги- ХХІ, 2005. – 904 с. : іл. – Прим.: с.808-850. – Покажч. імен: с.851-. – 966-8653-16-5. Стор. 462-466.
70 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
71 Украинка, Леся
[Українка, Леся] (Косач, Лариса Петровна; 1871—1913), украинская писательница и общественная деятельница
72 Фотография со многими неизвестными
[Фотографія з багатьма невідомими] - Юрій П'ядик // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205
73 Хмелевский, Иосиф Целестианович
[Хмелевський, Йосип Целестіанович] (1849—1924), фотограф-художник
74 Хоткевич, Игнат Мартынович
[Хоткевич, Гнат Мартинович] (1877—1938), писатель, критик, литературовед, искусствовед, театральный и музыкальный деятель, историк и этнограф
75 Шостаковская, Юлия Степановна
[Шостаківська, Юлія Степанівна] (1871,Полтава—1939), актриса
76 Яворницкий, Дмитрий Иванович
[Яворницький, Дмитро Іванович] (1855-1940), выдающийся украинский историк, археолог, этнограф, фольклорист и писатель, академик АН УССР

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
4149 4390 0512 1235