История Полтавы

Гринченко, Виктор Тимофеевич

Подробности

Просмотров: 7580

Грінченко, Віктор Тимофійович (н. 1937), фізик, доктор фізико-математичних наук, професор. Вчений у галузях акустики та механіки рідин, академік Національної академії наук України (1995), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР (1989).

Народився 4 жовтня 1937 року в м. Полтаві. Навчався в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, де розпочав свою дослідницьку роботу під керівництвом видатних вчених-механіків академіків А. Д. Коваленка та Г. М. Савіна.

Після здобуття вищої освіти в 1959 р. він продовжив наукову роботу в Інституті механіки НАН України. Колектив інституту було залучено до вирішення складних завдань, пов’язаних із розвитком ракетної техніки. Роботи Віктора Тимофійовича в цей час були спрямовані на вивчення особливостей напруженого стану шаруватих оболонок, що знаходилися під дією інтенсивного нерівномірного нагріву. Оцінки такого напруженого стану були важливими для визначення працездатності елементів ракетної техніки при їх вході в атмосферу з космічними швидкостями. Розроблені В. Т. Грінченком методи розв’язання відповідних граничних задач та встановлені залежності рівня напруженості в залежності від механічних характеристик матеріалів у шаруватих конічних оболонках одержали позитивну оцінку фахівців КБ "Південне". Отримані результати лягли в основу кандидатської дисертації, яку Віктор Тимофійович успішно захистив у 1963 р.

У подальшому коло наукових інтересів В. Т. Грінченка постійно розширювалося. Крім складних статичних задач термопружності неоднорідних пружних тіл, постановка яких стимулювалася потребами ракетної техніки, об’єктом його досліджень стають динамічні процеси в пружних тілах. Результати фундаментальних досліджень закономірностей статичного деформування просторово розвинених пружних тіл, формування їх спектрів власних частот та форм коливань узагальнені вченим у докторській дисертації, яку він захистив у 1973 р.

Практичні потреби розвитку гідроакустики в 70-ті роки і тісна співпраця з таким провідним науково-технічним центром України як НДІ "Гідроприлад" визначили основні напрями наукової роботи Віктора Тимофійовича у той період. Його роботи стали значним внеском у розвиток такого новітнього напряму механіки як електропружність. Пружні матеріали із сильним п’єзоефектом широко використовувалися при створенні гідроакустичних випромінювачів. Дослідження поведінки конструктивних елементів з таких матеріалів з урахуванням динамічної взаємодії з рідиною дало можливість напрацювати практично важливі рекомендації щодо управління характеристиками акустичних систем. На основі таких рекомендацій було створено новий тип низькочастотного випромінювача зі змінною резонансною частотою, гідроакустичні екрани, прозорі для потоку рідини і непрозорі для звуку та ін.

У 1976 р. В. Т. Грінченко починає читати курс лекцій "Основи акустики" для студентів електроакустичного факультету Київського політехнічного інституту. Цей курс він читав незмінно до кінця 90-х років. У 1980 р. йому присвоєно звання професора на кафедрі акустики та акустоелектроніки.

На початку 80-х років наукові інтереси Віктора Тимофійовича пов’язані в основному з вивченням акустичних ефектів у нестаціонарних потоках рідини. Для розвитку таких досліджень в Інституті гідромеханіки НАН України в 1981 р. було створено лабораторію, а згодом відділ гідродинамічної акустики. Відтоді наукова діяльність В. Т. Грінченка зосереджена в Інституті гідромеханіки НАН України. З 1981 р. він обіймає посаду заступника директора з наукової роботи і керівника відділу гідродинамічної акустики. В 1987 р. його обрано директором Інституту гідромеханіки НАН України, на цій посаді він працює і сьогодні. З 1995 р. — академік НАН України.

Наукова робота вченого у 80-ті роки пов’язана з вивченням закономірностей генерації звукових полів турбулентними потоками та полів пульсацій тиску на поверхнях тіл, що обтікаються рідиною за умов великих швидкостей. Під керівництвом Віктора Тимофійовича в Інституті було створено експериментальну базу для дослідження акустичних характеристик видовжених гідроакустичних антен, що буксируються. Результати цієї роботи знайшли практичне застосування при створенні об’єктів низькочастотної гідроакустичної техніки.

На початку 90-х років очолюваний В. Т. Грінченком колектив акустиків Інституту гідромеханіки НАН України був переорієнтований на дослідження в галузі медичної акустики. Одержано важливі результати, що стосуються особливостей механізму генерації звуків дихання, вивчено акустичні характеристики респіраторної системи людини. Під безпосереднім керівництвом Віктора Тимофійовича створено комп’ютерний комплекс для реєстрації та обробки звуків дихання. Комплекс пройшов всі необхідні тестування і рекомендований Міністерством охорони здоров’я України для використання в медичних закладах.

Багато уваги В. Т. Грінченко приділяє і науково-організаційній діяльності. Він є редактором двох наукових часописів: "Акустичний вісник" та "Прикладна гідромеханіка", членом редакційної колегії журналу "Доповіді НАН України", співредактором англомовного "Міжнародного журналу з механіки рідини" (США). Віктор Тимофійович постійно бере участь у роботі організаційних комітетів вітчизняних та міжнародних наукових конференцій. Велике значення в організації досліджень з механіки в Україні мають керовані ним постійно діючі семінари в Інституті гідромеханіки НАН України та Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Протягом шести років він був головою експертної ради ВАК України з механіки. Організаційна робота В. Т. Грінченка забезпечила можливість формування та багаторічного функціонування єдиної в Україні спеціалізованої вченої ради із присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук з акустики. Він підготував 8 докторів і 15 кандидатів наук.

Джерело:

Вісник НАН України. — 2007. — N 10 (http://www.nbuv.gov.ua)