История Полтавы

Бойко, Павел Андрианович

Подробности

Просмотров: 4002

Бойко, Павло Андріанович (27.02.1898, м. Кролевець Чернігівської губ., тепер Чернігівської обл. – 19.03.1980, м. Полтава) – церковний діяч, активний поборник автокефалії на Полтавщині.

Закінчив церковнопарафіяльну школу. Працював канцеляристом, зав. радіостанції м.м. Шостки та Ніжина (1919–1922). 15.06.1922 рукопокладений у сан диякона. З 1924 – священик Трьохсвятської церкви с. Кирилівка Ніжинського р-ну, з 1928 – настоятель Миколаївської церкви с. Парафіївка Ічнянського р-ну на Чернігівщині. Протоієрей (1930). 1930–1933 – перебував у концтаборах. З 1933 – настоятель Миколаївської церкви с. Матяшівка Великобагачанського р-ну на Полтавщині. 1934–1936 – настоятель Воскресенської церкви м. Полтава. 1936–1940 – заарештований, перебував у засланні в Ухто-Іжемському таборі Комі АРСР. 1942–1960 – настоятель Миколаївської церкви м. Полтава, заст. голови Полтавського єпархіального управління УАПЦ. У період німецької окупації (1941–1943) одним із перших полтавських священиків відправляв панахиди по українських патріотах, загиблих під Крутами та Базаром, активно долучався до видавничої та доброчинної діяльності. Нагороджений палицею (1942).

Літ.: ДАПО. – Ф. Р.-4085. – Оп. 16. – Спр. 37; Знаменський С. У добу панування безбожників він ніс людям світло Бога // ПЄВ. – 2002. – Ч. 8. – С. 143-149.

Т. П. Пустовіт

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua