Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Алексей Михайлович

Олексій Михайлович (19.03.1629 -29.01.1676) - другий московський цар (1645-1676) з династії Романових. Батько Петра І і Івана V.

За царювання О.М. державний устрій Московської держави став набирати характеру абсолютизму. Соборне уложення 1649 остаточно закріпачувало селян та розширювало права дворянства і купецтва. Церковна реформа патріарха Никона (1666) викликала розкол Московської церкви (поява “старообрядництва”) та жорстоку церковно-релігійну боротьбу. Зовнішня політика Московського царства за О.М. відзначалась активною експансією щодо сусідніх народів та країн, уклав Переяславський договір 1654 з Україною. Порушуючи умови договору, ще за життя Б. Хмельницького намагався здійснити ряд заходів, спрямованих на обмеження державних прав України. В 1654-56 і 1660-67 вів війну з Польщею. Зайнявши за допомогою козацьких полків всю Білорусію і Литву, припинив дальші воєнні дії, які мали завершитись повним вигнанням польської шляхти з українських земель. Сподіваючись стати королем Речі Посполитої і нехтуючи інтересами України, уклав Віденське перемир'я 1656. Війна з Польщею завершилася підписанням Андрусівського перемир'я 1667 та “Вічного миру” 1686, за якими Москва здобула Лівобережну Україну з Києвом. Війна зі Швецією (1656-58) за вихід до Балтійського моря закінчилася невдачею. Протягом 1670-х рр. велися війни з Кримом та Туреччиною, в яких Московії не вдалося пробитись до Чорного моря. Постійні воєнні дії та погіршення становища населення викликали бунти та повстання (1648 та 1662 у Москві, 1650 у Пскові і Новгороді, 1670-71 під проводом С. Разіна на Дону, Поволжі та півдні Московської держави), які були жорстоко придушені. В період правління О. М. за посередництвом українців у Московії починають поширюватись впливи європейської культури.

Т. Полещук (Львів).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. - http://history.franko.lviv.ua

Портрет: http://vivatfomenko.narod.ru/

Ссылки на эту страницу


1 Бутурлин, Василий Васильевич
[Бутурлін, Василь Васильович] (?-1656), военный деятель, дипломат, боярин
2 В десятую годовщину
[В десяту річницю 22.1.1918-22.1.1928] – Андриевский Виктор (речь на торжественной академии в украинской станице при г. Калише 22.1.1928) // Тиражом "Лагеря". Калиш. 1928. Типография издательства "Черномор"
3 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
4 Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню
5 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
6 Жученко, Федор Иванович
[Жученко, Федір Іванович] (?—1709), полтавский полковник (1659-91, с перерывами)
7 Зазывное письмо к Украинской Интеллигенции
// Куліш П. А. Хуторна поэзія. У ві Львові з друкарні Товариства імені Шевченка під зарядом К. Беднарського. 1882. Стор. 117-137.
8 Значение полтавского боя для украинской государственности
[Значіння полтавського бою для української державности] – Андриевский Виктор. Речь на торжественной академии 10 июля 1927 г. в Украинской Станице при г. Калише // Варшава. 1927. Накладом "Табору"
9 Иван V Алексеевич
[Іван V Олексійович] (1666—1696), формальный русский царь в 1682-1696 гг.
10 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
11 Из украинской старины - Альбом
[З української старовини] Из украинской старины = La pètite Russie d'autrefois : [Альбом] / рис. акад. С. И. Васильковского и Н. С. Самокиша ; поясн. текст проф. Д. И. Эварницкого ; изд. А. Ф. Маркса. – С.-Петербург: Изд. А. Ф. Маркса, 1900. – VIII, 100 с. : іл.
12 История Украины, 1917-1923 гг. Т. 1 : Время Центральной Рады
Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. Т. 1 : Доба Центральної Ради / Дмитро Дорошенко. – Ужгород. Накладом О. Цюпки : б. в., 1932. — 437 + XXI.
13 Личности - А
[Особистості - А] - пункт меню
14 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 6)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1908 г. по 1-е октября 1909 г. Год шестой. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1909.
15 На Украине. Путевые впечатления
Россиев П. А. На Украйне (К 200-летию Полтавской битвы). Путевые впечатления. — Исторический вестник, 1909, июнь. Стр. 901-965.
16 Николай Лысенко. В сотую годовщину рождения. 1842-1942
[Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842-1942] – Андриевский Виктор. // Украинское издательство. Львов. 1942
17 Покликання "Варягів", чи організація хліборобів?
Вячеслав Липинський. Покликання "Варягів", чи організація хліборобів? (Кілька уваг з приводу статті Є. Х. Чикаленка "Де вихід?") / «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с.
18 Русь-Украина и Московщина-Россия
[Русь-Україна та Московщина-Россія] – Историко-политическое исследование Лонгина Цегельского. С картой Украины. Второе, переработанное издание. Царьград. Из типографии Союза освобождения Украины. 1916
19 Софья Алексеевна
[Софія Олексіївна] (1657—1704), правительница Московского государства в 1682-1689 гг.
20 Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета. Выпуск второй
[Труди Полтавського церковного історико-археологічного комітету. Випуск перший] / Электрич. Типо-Лит. Торг. Дома И. Фришберг и С. Зорохович. Полтава. 1908
21 Україна на переломі, 1657-1659
Вячеслав Липинський. Україна на переломі, 1657-1959. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю. / Історичні студії та монографії; т. 3 – Відень ; Київ : Видання Дніпровського Союзу Споживчих Союзів України ("Дніпросоюз"), 1920. – 304 с.
22 Федор Алексеевич Романов
[Федір Олексійович] (1661–1682), российский царь (1676-1682)
23 Шипов, Иван Афанасьевич
[Шипов, Іван Опанасович] (?-1749), генерал-майор, премьер-майор лейб-гвардии Измайловского полка, правитель Малороссии (1738–1740, в отсутствие А.И. Румянцева)
24 Южноруссы
Пыпин А. Н. Южноруссы. // Пыпин А. Н. и Спасович В. Д. История славянских литератур. Издание второе, вновь переработанное и дополненное. Два тома. Т. 1. СПб., Изд. М. М. Стасюлевича, 1879. Глава третья. Русское племя. I. Южноруссы, с. 306—388.

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654