История Полтавы

Муравьев-Апостол, Иван Матвеевич

Подробности

Просмотров: 64714

Муравйов-Апостол, Іван Матвійович — Муравьев-Апостол, Иван Матвеевич — (01.11.1768, Москва — 12/24.03.1851, Петербург) — письменник-просвітитель, перекладач, дипломат, член Російської академії (1811 p.), таємний радник, сенатор.

Народився в сім'ї військового. Мати була донькою гетьмана Д. Апостола. 3 1784 р. служив у Колегії іноземних справ, у 1796 — 1805 рр. перебував на дипломатичній службі за кордоном. Після відставки (1806 p.) жив у своєму хомутецькому маєтку, де за ним числилося 3478 душ. Займався науковою і літературною діяльністю, перекладав твори зарубіжних авторів, написав одну з перших наукових праць з історії та географії Криму "Путешествие по Тавриде" (СПБ, 1823 р.). Був людиною прогресивних поглядів, підтримував зв'язки з передовими діячами культури. В його господі відбувалися зустрічі членів таємних товариств. Троє його синів — Матвій, Сергій та Іполит — стали видатними діячами декабристського руху і загинули в боротьбі. На їхню честь посадив у Хомутецькій садибі дуб-трійцю, якому з кореня радощів і надій судилося стати деревом скорботи. Переживши трагічну розв'язку, в 1826 р. виїхав за кордон, де перебував до кінця 1840-х рр., після чого доживав віку в Петербурзі.

З листа власника хомутецького маєтку відставного дипломата І. М. Муравйова-Апостола до російського поета і державного діяча Г. Р. Державіна 10 вересня 1814 р.:

"Я народився з полум'яною любов'ю до Вітчизни, ... але Вітчизна не закликає мене, отже, невідомість, скромні сімейні доброчинності — ось моя доля. Та й у ній не зовсім буду некорисним Вітчизні: зростю дітей, гідних бути росіянами, гідних умерти за Росію".

Джерело:

Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII - початок XX століття. Стор. 80

П.Ф.Соколов. Портрет Портрет И.М. Муравьёва-Апостола до 1826 г., бумага, акварель, 20.5х 15.4 см: http://forum.pnz.ru/viewtopic.php?p=608499

Муравьев-Апостол, Иван Матвеевич (1764 † 1851). Очень образованный, знавший хорошо древние языки и новейшие европейские. Служил по дипломатической части, был посланником в Испании. Тайный советник, сенатор и камергер. По своим убеждениям и воззрениям на русскую литературу, он сходился с Шишковым, отстаивал необходимость самостоятельности в воспитании каждой нации и много писал против подражания французскому воспитанию. В "Сыне Отечества", он поместил целый ряд писем, где разбирал увлечения того времени всем французским. Переводил "Горация", "Облака — Аристофана"; "путешествие по Тавриде", (1823 г.); комедия "Ошибки". 1794 г. и др. См. его биографию в "Русской старине". 1903 года.

Р. S. Владел 6000 д. в Миргородском уезде (Хомутец, Поповка, хутор Столбин) см. нашу статью: к истории декабристов. — Труды Полтавской Арх. Комиссии в. I. Его сыновья: Матвей, Ипполит и Сергей были декабристами.

Источник:

Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава, 1912. Стр. 131-132