Щепотьев, Владимир Александрович

Highslide JS

Щепотьєв, Володимир Олександрович (25.09.1880, м. Полтава – 1937) – вчений, літературознавець, педагог.

Походив із родини дрібного службовця. Закінчив Полтавське духовне училище, Полтавську духовну семінарію (1900), С.-Петербурзьку духовну академію (1904). З 1904 до 1917 викладав російську мову в Полтавській дівочій єпархіальній школі та у музичній школі Полтавського відділення Російського музичного товариства, з 1917 до 1927 – українську мову та л-ру в середніх і вищих навчальних закладах Полтави. З 1909 – дійсний член ПВАК. У зб. ПВАК опублікував свої перші статті, присвячені релігійно-пісенній творчості українців у християнський період, суспільним поглядам поета І. П. Котляревського та ін. Згодом друкувався у наукових і науково-популярних часописах Києва, Харкова, Полтави «Україна», «Етнографічний вісник», «Червоний шлях», «Зоря», «Записки Полтавського ІНО» та ін. Брав участь у складанні «Систематического указателя журнала «Киевская старина» (1882–1906)» (Полтава, 1911); видав «Народні пісні Полтавської губернії (з нотами)» (Полтава, 1915).

У 1917–1918 активно підтримав процес українізації освітніх закладів Полтави. Разом із ректором Полтавського учительського інституту О. А. Левитським брав участь у відкритті 1918 у Полтаві Іст.-філологічного факультету та Українського народного університету. У 1920 очолив Православне церковне братство, яке поставило собі за мету організацію на ґрунті «православной восточной церкви» української автокефальної церкви. Брав участь в українізації церкви, підтримував зв’язки з єпископом Парфенієм, священиками Феофілом (Булдовським), Костянтином (Кротевичем). Діяльність Братства, зареєстрованого в адм. відділі губвиконкому, тривала до 1922, коли в місті організувалася автокефальна церква з формальними органами управління. Братство ж розкололося на автокефалістів-липківців і автокефалістів-булдовців. Щ. розцінював автокефалію як політичне явище, релігія ж, на його переконання, «повинна бути вище політики і поза політикою», тому через надмірну політизацію від автокефалії відійшов.

У 1917–1918 співробітничав у журн. «Вільна українська школа», у 1918–1919 разом із М. Рудинським видавав газ. «Рідне слово». У 1920-х друкувався в журн. «Наше слово» (Полтава, 1928).

З 1917 до 1928 науково-педагогічна діяльність Щ. була нерозривно пов’язана з Полтавським учительським інститутом та Іст.-філологічним факультетом, об’єднаними 1921 і реорганізованими в Полтавський інститут народної освіти (ІНО). Водночас з 22.08.1922 Щ. обіймав посаду зав. відділом історії революції губ. історичного архіву, а згодом – і посаду директора Центрального історичного архіву Полтавщини. Коли 04.11.1925 у зв’язку з перевантаженістю викладацькою роботою в Полтавському ІНО Щ. подав заяву з проханням про звільнення з архівної установи, зав. Полтавським окружним архівним управлінням Іващенко у наказі написав зворушливо і неказенно: «З почуттям великого жалю доводиться мені задовольнити прохання Вельмишановного Володимира Олександровича, і тільки повна неможливість, повна відсутність у Володимира Олександровича часу для праці в Архіві, примусили мене це зробити. Він положив початок збиранню, влаштуванню й обробці того всього величезного архівного матеріалу, що в цей час знаходиться в Історичному Архівові. Кожна кімната архіву, кожний стелаж, кожна клітка, кожна в’язка і кожна окрема справа знають свого приятеля – Володимира Олександровича, знають його тому, що він їх любив…». У найскладніший період становлення Полтавського ІНО, що супроводжувався запровадженням більшовицьких експериментів та жорстким партійним контролем, Щ. з 1921 до 1923 був ректором цього навчального закладу. Йому вдалося зберегти не лише досвідчені педагогічні кадри, але й дух академічної школи з її культом інтелекту і класичних методик. Він був переконаний, що в навчальному процесі ключову роль відіграє особистість викладача, тому до його фахового рівня мають застосовуватися найвищі критерії, а постійне самовдосконалення – запорука якісних знань студентів.

Без Щ. неможливо уявити мистецьке і театральне життя Полтави 1920-х. Маючи витончений літ. і музичний смак, він багато зробив для становлення художніх і театральних колективів, аматорських гуртків міста тощо. Для Полтавського оперного театру переклав п’єсу Е. Золя «Париж», лібрето опер Гуно «Фауст» (1919), Леонковалло «Паяци» (1919), Монюшко «Галька» (1920), Феррарі «Мадоннине намисто» (1925); з французької переклав майже всю поезію Беранже.

У берез. 1928 Щ. був заарештований у «справі СВУ». Містом пройшли чутки, ніби причиною арешту стало те, «що в одній з своїх лекцій торкнувся Троцького і троцькістської опозиції». Але слідчі звинувачували вченого у зв’язках з акад. С. Єфремовим у Полтаві 1923 та участі в організації «Братства української державності» – попередниці СВУ. В адміністративному порядку Щ. було вислано у м. Славгород (Алтайський край). Звідти восени 1929 привезено до Харкова на судовий процес у справі СВУ і засуджено до 3 років заслання. У 1934 повернувся в Україну і поселився у с. Веприк Гадяцького р-ну. На запрошення сільбудівців готував співаків для вистав, акомпанував їм на сцені. Завдяки його допомозі, 1935–1936 були поставлені п’єси «Москаль-чарівник», «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», 1937 – «Пошилися в дурні».

Вдруге заарештований 21.09.1937 за звинуваченням у висловлюванні контрреволюційних настроїв з націоналістичним ухилом та переховуванні й поширенні контрреволюційно-націоналістичної л-ри. Відповідно до витягу з протоколу № 4 засідання Особливої трійки УНКВС у Полтавській обл. від 17–19.11.1937 засуджений за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до вищої міри покарання. Реабілітований Президією Полтавського обл. суду 05.07. 1958.

Іменем Щ. названо бульвар у новому мікрорайоні м. Полтава, вченому встановлено меморіальну дошку на фасаді Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, створено музейні експозиції у цьому вузі та у музичному училищі ім. М. В. Лисенка.

Пр.: Про песиголовця та коваля // КС. – 1903. – № 10; Народные песни, записанные в Полтавской губернии (с копиями) // Издание Полтавской губернской архивной комиссии. – Полтава, 1915; Главные темы религиозно-песенного творчества украинского народа в христианский период // Тр. ПУАК. – Вып. VII. – Полтава, 1910. – С. 1-45; Демократические симпатии И. П. Котляревского (К 50-летию со дня освобождения крестьян) // Тр. ПУАК. – Вып. VII. – Полтава, 1912. – С. 37-44; Книжный вариант одного из народных рассказов А. Л. Стороженко // Тр. ПУАК. – Вып. VII. – Полтава, 1912. – С. 46-48; Будищанець В. Славний музика Микола Лисенко. – Полтава, 1913; Тарас Григорович Шевченко – національний пророк України // Нова школа. –1918. – № 2. – С. 1-19; Розмови про українських письменників. – Ч. 1. Від найдавніших часів до 60-х років ХІХ ст. – Полтава: Просвіта, 1918; Тривога над свіжою могилою Т. Г. Шевченка // Україна. – 1925. – Кн. 1–2. – С. 148-153; До питання про вплив народної словесності на Шевченкові поезії // Зап. Полтавського ІНО. – 1926. – Кн. 2. – С. 155–172; Анонімні вірші доби революції 1905 року // Зап. Полтавського ІНО. – 1926. – Кн. 1. – С. 144-151; Шевченкова «Калина» як балада на світові тему // Зап. Полтавського ІНО. – 1927. – Кн. 4; Звичаї, словесна творчість та мова населення Полтавщини та його побут // Полтавщина. – Т. ІІ. – Полтава, 1927.

Літ.: Державний архів СБУ. – Спр. 67098, у 237 томах. – Т. 222; Архів УСБУ ПО. – Спр. 5179-С. – Т. 1; Спр. 15125-С.; Спр. 6595-С.; Архів музею «Музична Полтавщина» Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка; Ротач П. Матеріали до бібліографічного словника «Літературна Полтавщина» // Архіви України. – 1971. – № 3. – С. 127-128; Граб В. Під пресом 37-го…// Зоря Полтавщини. – 1989. – 10 жовт. – С. 4; Ротач П. Фольклорист, музикознавець, перекладач // Друг читача. – 1990. – 13 верес.; Бабенко Л. Велетень літературного краєзнавства. В. О. Щепотьєв // Репресоване краєзнавство: 20–30 роки. – К., 1991. – С. 80-84; Бабенко Л. Блискучий талант. Щепотьєв Володимир Олександрович // Реабілітовані історією. – К.-Полтава, 1991. – С. 64-69; Ротач П. П. Уточнення і доповнення до біографії проф. В. О. Щепотьєва // Архівний збірник до 80-річчя ДАПО. Мат. наукової конференції. – Полтава, 1998. – С. 68-83; Пустовіт Т. П. Матеріали до біобібліографічного слов-ника «Архівісти Полтавщини» (20–30-і рр. – 29 чол.). Документи ЦДАВО України про архівне життя Полтавщини у 1-й пол. 20-х рр. // Архівний збірник до 80-річчя ДАПО. – Полтава, 1998. – С. 276-304. Дяченко А. Демократизм Котляревського вивчає В. Щепотьєв // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, коледжах. – 1990. – № 3. – С. 207-210; РІ-5, 2007. – С. 696-708.

Л. Л. Бабенко

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua

 

Щепотьєв, Володимир Олександрович (псевдонім – Будищанець В.; 25.10.1880, Полтава – 09.11.1937, Полтава) – літературознавець, історик, етнограф, фольклорист, краєзнавець, архівіст, педагог, композитор, перекладач.

Закінчив Полтавську духовну семінарію (1900) та словесний відділ Петербурзької Духовної Академії (1904). У 1904–1917 викладав у середніх навч. закладах Полтави (Полтавській єпархіальній дівочій школі, музичній школі Полтавського відділу Російського музичного т-ва), 1917–1928 викладав у Полтавському вчительському ін-ті (з 1921 – ІНО), у 1921–1923 – його ректор. Одночасно у 1918–1921 викладав на історико-філологічному ф-ті Харківського ун-ту та у багатьох середніх навчальних закладах Полтави, зокрема у 1917 брав участь в організації і був першим директором 1-ї Полтавської української гімназії ім. Котляревського. 1926 отримав звання професора української та зарубіжної літератури і мовознавства.

З 1909 – член Полтавської губернської архівної комісії., виконував обов’язки бібліотекаря губернського архіву. У 1917 був одним із засновників Українського наукового товариства дослідження пам’яток старовини й мистецтва на Полтавщині (з 1924 – Полтавське наукове при ВУАН т-во), виконував обов’язки його секретаря, у 1924–1928 був його головою, очолював секцію мови і термінології та літературно-етнографічну підсекцію. У 1920 брав участь в організації Пролетарського музею (згодом Полтавський державний музей), був завідуючим Кабінету фольклору та мови історико-етнографічного відділу. Одночасно у 1922–1925 очолював відділ історії революції Полтавського окружного архіву, а потім – і сам архів.

У 1920-х активно працював у ВУАН: був членом Етнографічної комісії та Постійної комісії для видання пам’яток новітнього письменства. Науковий співробітник Харківської каф. історії української культури ім. акад. Д. І. Багалія.

1929 заарештований у сфабрикованій справі “Спілки визволення України” і засланий до м. Славгорода Алтайського краю (РСФРР), де працював учителем російської мови у Славгородському сільськогосподарському технікумі. 1934 повернувся в Україну.

Через заборону проживати у Полтаві оселився у с. Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., де займався перекладацькою діяльністю, керував постановками сільського драматичного гуртка.

22.09.1937 повторно заарештований і звинувачений у проведенні контрреволюційної націоналістичної агітації, переховуванні націоналістичної літератури, участі у контрреволюційній організації. Розстріляний. Реабілітований 1958.

Автор більше 100 наук. праць, 108 музичних творів (пісні, романси, хори, лібрето опери “Семінаристка”).

Тв.:

Главные темы религиозно-песенного творчества украинского народа в христианский период // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. – Вып.VII. – Полтава, 1910;

Демократические симпатии И.П.Котляревского (К 50-летию со дня освобождения крестьян) // Там само. – Вып.VIII. – Полтава, 1912;

Народные песни, записанные в Полтавской губернии (с нотами). – Полтава, 1915;

Славний музика Микола Лисенко. – Полтава, 1919;

Етнографія і архівні матеріали // Етнографічний вісник. – 1926. – № 2;

Мова наших школярів // Там само. – 1927. – № 3.

Літ.:

Наука и научные работники СССР. – Часть VІ. Научные работники СССР без Москвы и Ленинграда. – Л., 1928; Бабенко Л. Велетень літературного краєзнавства (В.О.Щепотьєв) // Репресоване краєзнавство (20-30-і роки). – К., 1991; Іваненко Л. Володимир Щепотьєв // Родовід. – 1995. – № 2 (11); Ротач П. Щепотьєв Володимир Олександрович // Українські архівісти: Біобібліографічний довідник. – Вип.1 (ХІХ ст. – 1930-і рр.). – К., 1999.

Оксана Юркова

Джерело:

Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник / Серія "Українські історики". — Київ: Інститут історії України НАН України, 2006. — Випуск 2, частина 3. — 315 c. Стор.259-261 - Інститут історії України НАН України

Ссылки на эту страницу


1 Алфавитный указатель к Справочным книжкам и Адрес-календарям Полтавской губернии
[Алфавітний покажчик до Довідкових книжок та Адрес-календарів Полтавської губернії] – Щ
2 Баян
[Боян] - музыкально-хоровое и издательское общества
3 Булдовский, Александр Теофилович
[Булдовський, Олександр Теофілович] (1887-1938), ученый, методист, профессор
4 Вайнгортовские чтения - 2003
[Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения"
5 Ващенко, Григорий Григорьевич
[Ващенко, Григорій Григорович] (1878—1967), педагог, психолог, писатель; создатель украинской национальной системы воспитания
6 Государственный архив Полтавской области
[Державний архів Полтавської області]
7 Две веры
[Дві віри] – Виктор Андриевский. Миттенвальд. 1950. На правах рукописи. Речь, произнесенная 27 января 1950 на протестном вече в Миттенвальде против пертрактаций украинских социалистов с группой Керенского
8 Духовная семинария
Духовная семинария
9 Женское епархиальное училище
Женское епархиальное училище
10 Записки Полтавского научного общества при Всеукраинской Академии наук
Записки Полтавского научного общества при Всеукраинской Академии наук. Издавались в 1919—1928 гг.
11 Иновец
[Іновець] журнал литературной молодежи Полтавского института народного образования (1927—1929)
12 Историки, краеведы и археологи
[Історики, краєзнавці та археологи] - пункт меню
13 История одной школы (воспоминания)
[Історія однієї школи (спогади)] - Г. Ващенко // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник. Лондон. 1957-1958
14 К 100-летию Полтавского музыкального училища им. Н. Лысенко
[До 100-річчя Полтавського музичного училища ім. М. Лисенка] - Ивахненко Лидия Яковлевна
15 К истории национальных движений в Полтаве и на Полтавщине
[До історії національних рухів у Полтаві і на Полтавщині] - Г. Ващенко // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник
16 Комисия народных чтений
Комисия народных чтений
17 Комитет охраны памятников искусства и древностей (Губкомис)
Полтавский губернский Комитет охраны памятников искусства и древностей (Губкомис)
18 Композиторы
[Композитори] - пункт меню
19 Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912
20 Лазорский (Коркишко), Николай Афанасьевич
[Лазорський, Микола Панасович] (1884,Полтава-1970), писатель
21 Левитский, Олекса Августинович
[Левитський, Олекса Августинович] (1872—1947), педагог
22 Литературо- и языковеды
[Література-і мовознавці] - пункт меню
23 Личности - Щ
[Особистості - Щ] - пункт меню
24 Майфет, Григорий Иосифович
[Майфет, Григорій Йосипович] (1903—1975), литературовед, критик
25 Музейные деятели. Архивисты. Коллекционеры
[Музейні діячі. Архівісти. Колекціонери] - пункт меню
26 Музыкальное училище Полтавского отделения Росийского музыкального общества
[Музичне училище Полтавського відділення Російського музичного товариства]
27 Николай Лысенко. В сотую годовщину рождения. 1842-1942
[Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842-1942] – Андриевский Виктор. // Украинское издательство. Львов. 1942
28 Одарченко, Петр Васильевич
[Одарченко, Петро Васильович] (1903—?), учений-литературовед, критик, публицист и языковед
29 Педагоги. Деятели образования
[Педагоги. Діячі освіти] - пункт меню
30 Педагогический университет им. В. Г. Короленко
Педагогический университет им. В. Г. Короленко
31 Первое дополнение к "Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века"
[Перше доповнення до "Короткому біографічного словника вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття"] - Павловский И. Ф. // Полтава. Т-во Печатного Дела (тип. бывш. Дохмана), 1913 г.
32 Переводчики
[Перекладачі] - пункт меню
33 Передвижной рабочий театр оперы и балета
Передвижной рабочий театр оперы и балета, 1929-1931 г.
34 Полтава в 1919 году
Андрій Петренко. Полтава в 1919 році // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1939. Річник XVI. Львів. 1938. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 50-59.
35 Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г.
36 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
37 Полтавская губернская ученая архивная комиссия
Полтавская губернская ученая архивная комиссия
38 Полтавская капелла бандуристов
Полтавская капелла бандуристов
39 Полтавский украинский музыкально-драматический кружок и культурная и творческую жизнь города нач. ХХ ст.
[Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно-мистецьке життя міста поч. ХХ ст.] - Стороха Евгения
40 Полтавский университет
Симон Наріжний. Полтавський університет. // Тижневик "Тризуб". Париж. 1930. Число 6 (214), стор. 12-16. Число 7 (215), стор. 7-10. Число 8 (216), стop. 10-14.
41 Полтавскому областному Центру археологии – десять лет
[Полтавському обласному Центру археології – десять років] - Супруненко Александр Борисович
42 Репрессированные ученые Полтавщины в годы сталинизма
[Репресовані науковці Полтавщини в роки сталінізму] - Кочерга Н. К., Ревегук В. Я.
43 Родились в Полтаве
[Народилися у Полтаві] - пункт меню
44 Рудинский, Михаил Яковлевич
[Рудинський, Михайло Якович] (1887—1958), археолог, искусствовед, доктор исторических наук
45 Систематический указатель журнала «Киевская старина»
[Систематичний покажчик журналу «Киевская старина» за 1882-1907 роки] // Издание Полтавской Ученой Архивной Комиссии; Сост. Членами Комиссии И. Ф. Павловским, В. А. Щепотьевым, А. А. Явойским и студентом Киевского ун-та Б. Д. Чигринцевым. – Полтава: Электрич. Типогр. Г. И. Маркевича, 1911. - 3 с. ненум.+ 219 с.
46 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
47 Труды Полтавской ученой архивной комиссии
Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Полтава, 1905—1917
48 Указатель книг и статей по названиям
[Покажчик за назвами] - пункт меню
49 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
50 Украинская культура
Украинская культура, журнал просветительского союза "Украинская культура" (1920)
51 Украинский клуб в Полтаве (1913-1918): открытие и направления деятельности
[Український клуб у Полтаві (1913-1918): відкриття та напрямки діяльності] - Пустовит Тарас Павлович
52 Украинский университет в Полтаве
Украинский университет в Полтаве Віктор Андрієвський. Український університет у Полтаві // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1938. Річник XV. Львів. 1937. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 97-102.
53 Фольклористическая деятельность Павла Гнедича
[Фольклористична діяльність Павла Гнідича] Фольклористическая деятельность Павла Гнедича // Пятаченко С. В. - Сумы: "Издательство "МакДен", 2004
54 Чаленко, Иван Яковлевич
[Чаленко, Іван Якович] (1873-1937), преподаватель, магистр богословия
55 Щепотьев, Владимир Александрович
[Щепотьев, Володимир Олександрович] - пункт меню
56 Этнографы и фольклористы
[Етнографи і фольклористи] - пункт меню

Поддержать сайт
Карта ПриватБанка:

4149 4390 0512 1235