История Полтавы

Гмыря, Борис Романович

• 

Подробности

Просмотров: 26351

Гмиря, Борис Романович (* 23 липня (8 серпня) 1903, м. Лебедин, тепер Сумської області — † 1 серпня 1969, Київ) — український оперний і камерний співак (бас-кантанте). Народний артист СРСР (1951).

Народився у бідній родині в місті Лебедин. З раннього дитинства заробляв на хліб, працюючи де доведеться.

1930 вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту, який закінчив 1935.

1939 закінчив Харківську консерваторію. Навчався вокалу у відомого педагога Павла Голубєва, учня славнозвісного Федеріко Бугамеллі. Водночас (від 1936) став виступати на сцені Харківського оперного театру.

1939—1957 — у Київському театрі опери та балету (з перервою). Від 19 вересня 1943 до 1 червня 1944 працював у Кам'янці-Подільському: спочатку в переведеному сюди німцями Полтавському музично-драматичному театрі, а після визволення Кам'янця-Подільського — в міському музично-драматичному театрі. Так, 14 квітня 1944 у Кам'янці-Подільському брав участь у постановці опери "Запорожець за Дунаєм" Семена Гулака-Артемовського, 30 квітня 1944 у великому концерті, присвяченому Першотравню, виконав пісню "Эй ухнем". Виконав партії в 39 різноманітних операх.

Мав голос широкого діапазону, м'якого, красивого тембру; був співаком високої вокальної культури. Відомий і як камерний співак українських і російських романсів, був прекрасним виконавцем багатьох українських народних пісень. Гастролював за кордоном, але тільки в країнах конрольованих радянською Москвою. До розвинутих країн співака радянська влада не випускала. Загалом дав майже 2000 концертів.

Поховано на Байковому цвинтарі. 1979 встановлено надгробок (скульптор К. Кузнєцов).

Внесок у світову скарбницю

Понад 600 камерних творів:

290 українських народних пісень і романсів;

179 російських народних пісень і романсів;

понад 100 західних пісень і романсів.

39 оперних партій (77 арій) української, російської та західної класики.

85 фрагментів із вокально-сценічних і симфонічних творів.

30 трансляційних концертів.

200 платівкок, які видавалися понад 120 разів накладами від 100 тисяч до 600 тисяч примірників.

Епістолярна спадщина:

150 рукописів науково-популярних і мистецьких статей.

8 зошитів-щоденників обсягом 1865 сторінок(1939—1969).

7 тисяч листів.

Основні партії:

Тарас Бульба ("Тарас Бульба" Миколи Лисенка).

Трохим ("Наймичка" Михайла Вериківського).

Сусанін ("Іван Сусанін" ("Життя за царя") Михайла Глінки).

Медьник ("Русалка" Олександра Даргомижського).

Мефістофель ("Фауст" Шарля Гуно).

Вокальні цикли

"Зимова дорога" Франца Шуберта.

"Пісні й танці смерті" Модеста Мусоргського.

"Перські пісні" Антона Рубінштейна.

"П`ятиденка" Дмитра Шостаковича.

Відзнаки

1939 — лауреат Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців (друга премія).

1951 — народний артист СРСР.

1952 — лауреат Сталінської премії.

1960 — нагороджено орденом Леніна.

1962 — ім`я Гмирі внесено у престижну Міжнародну енциклопедію Who is who?

Джерело:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Гмиря_Борис