Литературно-мемориальный музей Панаса Мирного
- Подробности
- Просмотров: 48689
Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного. Почав роботу у 1940 р. у частині будинку, де Панас Мирний прожив 17 останніх років (1903—1920 рр.). У 1974 р. садиба-музей була відновлена повністю. Роботу по упорядкуванню літературної спадщини П. Мирного очолив син письменника— М. П. Рудченко, він же став і першим директором музею. Під час Великої Вітчизняної війни експонати були евакуйовані в Уфу. У 1962 р. син письменника передав державі будинок, всі речі і меблі, якими користувалася родина Рудченків. У 1985 р. садибу-музей взято під охорону держави як пам'ятку архітектури місцевого значення. У 1989 р. у новому приміщенні відкрито літературну експозицію. Садиба відновлена майже такою, якою була за життя письменника (площа понад 2 га). У центрі подвір'я стоїть дерев'яний будинок, поруч альтанка, навколо сад, де збереглися дерева, посаджені письменником, за садом — ставок. З 1976 р. садиба — пам'ятка садово-паркового мистецтва. Тут зростають вікові дерева, серед яких — два дуби, яким близько 300 років.
Близько тисячі речей, книг, фотографій і документів розміщені у 7 кімнатах: передпокої, вітальні, кабінеті письменника, їдальні, кімнаті дружини, дитячій і господарській. У цьому будинку, зокрема у 1903 р., коли приїздили на відкриття пам'ятника І. П. Котляревському, бували Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Стефаник, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, М. Заньковецька. Підтримував стосунки з В. Короленком. У музеї зберігається понад 150 рукописів Панаса Мирного та його брата Івана Яковича (псевдонім Іван Білик, Іван Кивайголова, Іван Руїна, І. Яковенко). Серед них вірші "Одклик з того світу від Івана Петровича сина Котляревського", "Братерське вітання провансальцям від рідних їм по духу українців", 49 записів народних пісень, рукописи статей "Сільські звичаї", записи усної народної творчості Івана Рудченка, понад 280 аркушів епістолярної спадщини письменника та його родини, частина архіву журналу "Рідний край". Зараз в експозиції є оригінали рукопису статті "Про мікроскоп", першого опублікованого вірша "До України", під яким стояв підпис Панас Мирний. Тут же експонуються твори письменника, видані М. П. Драгомановим у Женеві "Лихі люди" (1877), "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (1880), є багато книжок Панаса Мирного, що перевидавались у різні роки мовами народів світу, спогади про нього сучасників, праці літературознавчого характеру.
На фасаді будинку музею — меморіальна дошка Панасу Мирному (1949 р.), у 1951 р. встановлено перед ним пам'ятник. Розташований на вул. Панаса Мирного № 56.
Джерело:
Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 551-552
Ссылки на эту страницу
1 | Батурин, Виктор Николаевич
[Батурін, Віктор Миколайович] (1937,Полтава—1993), художник, експозиционер музеев, заслуженный художник УССР |
2 | Мирного Панаса улица
Улица Панаса Мирного (бывшая 3-я Кобищанская, Октябрьский р-н) |
3 | Мирному Панасу мемориальная доска
Мемориальная доска Панасу Мирному |
4 | Мирному Панасу памятник
Памятник Панасу Мирному |
5 | Мирный, Панас
[Мирний, Панас] (Рудченко, Афанасий Яковлевич; 1849—1920), писатель-классик |
6 | Музеи, галереи, выставки, архивы
[Музеї, галереї, виставки, архіви] - пункт меню |
7 | Нудьга, Григорий Антонович
[Нудьга, Григорій Антонович] (1913—1994), историк украинской литератури, фольклорист, писатель |
8 | Рудченко, Михаил Афанасьевич
[Рудченко, М. П.] первый директор литературно-мемориального музея Панаса Мирного |