Костомаров, Николай Иванович


М. І. Костомаров. Портрет работи М. М. Ге

Костомаров, Микола Іванович (16(4).05.1817 — 19(7).04.1885), український і російський історик, етнограф, письменник, критик.

Про Миколу Івановича Костомарова (16(4).05.1817) не можна говорити без подиву і захоплення. Кипуча історико-літературна діяльність, відданість науці змушують низько схилити чоло перед світлим ім’ям цієї людини — професора історії, видатного етнографа, поета, драматурга, громадського діяча.

Він залишив після себе багатогранну спадщину: понад 300 історичних досліджень, критичних і полемічних статей. Серед них — "Українські балади", п’єси і повісті "Сава Чалий", "Переяславська ніч", "Кудеяр", "Чернігівка" та ін.

Разом з Т. Г. Шевченком та іншими кирило-мефодіївцями М. І. Костомаров був покараний і відбув десятирічну висилку в Саратов. Тут він почав вивчати історичне минуле краю. Потім йому дозволили жити в Петербурзі, і він працював в університеті. Але власті завжди з підозрою ставилися до діяльності Костомарова. Його бажання працювати на Україні, в Києві, не здійснилось. 1864 року Микола Іванович з гіркою іронією писав М. Максимовичу на Полтавщину: "Я любив усе життя Україну, її народ, її мову, її природу: за це мене слід позбавити можливості дожити і померти там".

Лише в останнє десятиріччя українське сонце зігріло старого письменника. Він побачив чарівні краєвиди Полтавщини, ближче познайомився з її людьми і пам’ятками минулого.

М. І. Костомаров прилучився до української етнографії переважно завдяки працям полтавських фольклористів М. Цертелєва, М. Максимовича, П. Лукашевича, О. Бодянського. Саме вони стали джерелом його першої значної розвідки "Про історичне значення російської народної поезії" (1843), надихнули на важливіші етнографічні праці: "Слов’янська міфологія", "Історичне значення південноросійської пісенної творчості" та ін.

Пізніше, в середині 40-х років, Костомаров близько зійшовся з молодими полтавцями М. Гулаком, О. Навроцьким, І. Пасядою. Вони увійшли в таємне товариство і стали його однодумцями.

Особиста доля М. Костомарова була дещо подібна до Шевченкової. Незадовго до арешту молодий професор заручився з Аліною Крагельською. Арешт, ув’язнення в Петропавловську фортецю, заслання зірвали план сімейного життя. Аж у 1875 році колишня наречена з’явилася біля ліжка хворого історика. Вона запросила його на Полтавщину, під Прилуки, в свою садибу. Там, у селі Дідовцях, відбулося запізніле весілля. Відтоді Костомаров часто бував у цьому селі. Тут він писав свою останню драму "Елліни Тавріди", а також диктував дружині "Автобіографію".

У кінці серпня 1883 року Костомаров разом з В. П. Горленком здійснив мандрівку в Лубни. Їхали через Пирятин, згадували билинного Олексія Поповича, вихідця з цих місць. Кілька днів провели на Лубенщині. А взимку 1884 року трапилося нещастя: на петербурзькій вулиці вчений потрапив під сани. Відтоді здоров’я його погіршало. Проте в серпні того року він зміг, зробити ще одну подорож. Шлях лежав на Переяслав, давню мрію Костомарова. Разом з В. П. Горленком він проїхав через Яготин, понад Супоєм, згадав Шевченка — в Цих місцях поет жив у 40-х роках. У Переяславі відвідали Успенську церкву, де 1654 року Хмельницький із старшиною присягав на вірність царю, потім заїхали до старого друга Шевченкового, лікаря Козачковського. Це була його прощальна поїздка по Україні.

Помер у Петербурзі, похований на так званих "Літературних містках" Волкового цвинтаря.

Джерело:

Петро Ротач, "Колоски з літературної ниви" (http://www.pollitra.pi.net.ua)

Ссылки на эту страницу


1 Академик Орест Иванович Левицкий
[Академік Орест Іванович Левицький († 9 травня (26 квітня) 1922 року) - Василенко М. П. // К. : Юридична думка. Т. 2 - 2006. - 560 с. Стор. 169-214.
2 Багалей, Дмитрий Иванович
[Багалій, Дмитро Іванович] (1857—1932), выдающийся историк и общественный деятель, академик ВАН
3 Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции
4 Валуевский циркуляр 1863 г.
[Валуєвський циркуляр 1863 р.]
5 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
6 Громады
[Громади] - полулегальные организации украинской демократической интеллигенции
7 Гулак, Николай Иванович
[Гулак, Микола Іванович] (1822—1899), общественно-политический деятель, педагог, ученый, один из организаторов Кирило-Мефодиевского братства
8 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
9 Жемчужников, Лев Михайлович
[Жемчужников Лев Михайлович] (1828–1912) – російський живописець і графік, етнограф
10 Значение полтавского боя для украинской государственности
[Значіння полтавського бою для української державности] – Андриевский Виктор. Речь на торжественной академии 10 июля 1927 г. в Украинской Станице при г. Калише // Варшава. 1927. Накладом "Табору"
11 Изучение истории Полтавского казацкого полка до 1917 года
[Вивчення історії Полтавського козацького полку до 1917 року] Мокляк Владимир, заместитель директора по научной работе Полтавского краеведческого музея
12 Историки, краеведы и археологи
[Історики, краєзнавці та археологи] - пункт меню
13 К открытию памятника И. П. Котляревскому
[До відкриття пам'ятника І. П. Котляревському] // Газета "Южный край", Харьков: № 7835 - 30.08(12.09).1903, стр. 2-3; № 7836 - 31.08(13.09).1903, стр. 2, 5; № 7837 - 01(14).09.1903, стр. 1-3; № 7838 - 02(15).09.1903, стр. 2; № 7844 - 08(21).09.1903, стр. 3.
14 К пятидесятилетию со дня смерти Ивана Петровича Котляревского
[До п'ятдесятиріччя від дня смерті Івана Петровича Котляревського] - Науменко В. П. К пятидесятилетию со дня смерти Ивана Петровича Котляревского // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год седьмой. Том XXIII. Ноябрь 1888 г. Стр. 374-394
15 Кирило-Мефодиевское общество
Кирило-Мефодиевское общество
16 Комаров, Михаил Федорович
[Комаров, Михайло Федорович] (1844—1913), народовед, историк, библиограф, языковед, критик
17 Лжеименной пастырь. 1779-1782 г. (К истории южно-русского приходского духовенства XVIII столетия)
[Лжеіменний пастир. 1779-1782 р (До історії південно-російського парафіяльного духовенства XVIII століття)] - Павловский И. Ф. // Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. – 1876. – № 15. – С. 571-578.
18 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Вступне слово та частина I: Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея.
19 Литературо- и языковеды
[Література-і мовознавці] - пункт меню
20 Личности - К
[Особистості - К] - пункт меню
21 Мартинович. Воспоминания А. Сластьона
[Мартинович. Спогади О. Сластьона] // Кооперативное издательство "Рух". Харьков, 1931
22 Мои воспоминания (1861-1915)
Софія Русова. Мої спомини (1861-1915) // За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початку ХХ століття. Заходом Комісії новішої історії України під редакцією Голови секції акад. Михайла Грушевського. Книга друга (1861-1879 рр.). Стор. 135-175. Книга третя (1879-1915 рр.). Стор. 147-205.
23 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
24 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
25 Науменко, Владимир Павлович
[Науменко, Володимир Павлович] (1852–1919), украинський журналист, филолог, педагог, этнограф, общественный деятель
26 Независимая Украина
[Самостійна Україна] – Михновский Николай // На чужині. 1948. Видавництво "Український Патріот"
27 Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях "Полтавского вестника"
[Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях "Полтавського вісника"] // Газета "Полтавский вестник", Типография Полтавского Губернского Правления, арендуемая Д. Подземским. Редактор-Издатель Д. Иваненко. Полтава: № 207 - 24.08(06.09).1903, стр. 1-3; № 208 - 26.08(08.09).1903, стр. 1-2; № 209 - 27.08(09.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 210 - 28.08(10.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 211 - 29.08(11.09).1903, стр. 1, 3, 4; № 212 - 30.08(12.09).1903, стр. 1-4; № 213 - 31.08(13.09).1903, стр. 1-4; № 214 - 02(15).09.1903, стр. 1-4; № 215 - 03(16).09.1903, стр. 1-4; № 216 - 04(17).09.1903, стр. 1-4; № 217 - 05(18).09.1903, стр. 1, 2, 4; № 218 - 06(19).09.1903, стр. 1-4; № 219 - 07(20).09.1903, стр. 3, 4.
28 Пильчиков, Дмитрий Павлович
[Пильчиков, Дмитро Павлович] (1821—1893), украинский общественный и культурный деятель, педагог, преподаватель ППКК
29 Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню
30 Праздник в Полтаве
Сьвято в Полтаві // Газета "Руслан", Львів: чис. 196, 30.08.(12.09).1903, стор. 1, чис. 198, 02.(15.).09.1903, стор. 2, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 2, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 1, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 1, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 3, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 2, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 3, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 2, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 3, чис. 208, 14.(27.).09.1903, стор. 3, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 1, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 2, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 1, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 2, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 1, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 2
31 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
32 Революционная Украинская Партия (РУП) на Полтавщине по архивным материалам 1901-1905 годов
Антонин Дучинський, Революційна Українська Партія (РУП) на Полтавщині за архівними матеріялами 1901-1905 років // За сто літ: Матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття / Іст. секція Укр. АН ; Під ред. М. Грушевського. — [К.] : Держвидав України, 1927–1930. — 327, [1] с. — Записки кол. Історичної Секції Українського Наукового Товариства в Київі; … Кн. 2. — 1928. — Бібліогр. у підрядк. прим.
33 Руина
Руина
34 Русь-Украина и Московщина-Россия
[Русь-Україна та Московщина-Россія] – Историко-политическое исследование Лонгина Цегельского. С картой Украины. Второе, переработанное издание. Царьград. Из типографии Союза освобождения Украины. 1916
35 Савич, Николай Иванович
[Савич, Микола Іванович] (1808—1892), общественно-политический деятель, член Кирило-Мефодиивского братства, единомышленник Т. Шевченко
36 Сементовский, Константин Максимович
[Сементовський, Костянтин Максимович] (1823—1902), украинский этнограф, фольклорист и литературный критик
37 Україна на переломі, 1657-1659
Вячеслав Липинський. Україна на переломі, 1657-1959. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю. / Історичні студії та монографії; т. 3 – Відень ; Київ : Видання Дніпровського Союзу Споживчих Союзів України ("Дніпросоюз"), 1920. – 304 с.
38 Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
39 Фольклористическая деятельность Павла Гнедича
[Фольклористична діяльність Павла Гнідича] Фольклористическая деятельность Павла Гнедича // Пятаченко С. В. - Сумы: "Издательство "МакДен", 2004
40 Этнографы и фольклористы
[Етнографи і фольклористи] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
4149 4390 0512 1235