Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Пирогов, Николай Иванович

Highslide JS

Пирогов, Микола Іванович (25(13).11.1810–05.12(23.11).1881) – учений, хірург та анатом, засновник військово-польової хірургії, педагог і громад. діяч. Д-р медицини (1832), професор (1832). Чл.-кор. Петерб. АН (1874). Н. в м. Москва в сім'ї військовослужбовця. Випускник мед. ф-ту Моск. ун-ту (1828) та професорського ін-ту в Дерпті (нині м. Тарту, Естонія; 1832). 1832 захистив докторську дисертацію. 1832–41 – професор кафедри хірургії і керівник хірургічної клініки Дерптського ун-ту. 1841–56 – професор кафедри госпітальної хірургії Петерб. медико-хірургічної академії.

Highslide JS

Автор низки фундаментальних праць з хірургії та патологічної анатомії ("Аннали хірургічного відлуння клініки Дерптського університету", т. 1–2, 1837–39; "Хірургічна анатомія артеріальних стовбурів і фасцій", 1837; "Повний курс прикладної анатомії людського тіла", 1844). Укладений П. атлас "Топографічна анатомія заморожених розпилів людського тіла, зроблених у трьох напрямках" (т. 1–4, 1851–59) отримав Велику Демидовську премію Петерб. АН.

1847 в діючій армії на Кавказі П. першим серед хірургів застосував ефір при операціях у польовому військ. лазареті, також використав крохмальну нерухому пов'язку з метою збереження ушкоджених кінцівок, яку пізніше змінив гіпсовою. Ці відкриття широко використовувалися лікарями у військово-польових умовах під час Кримської війни 1853–1856.

У листопаді 1854 П. у супроводі лікарів та сестер-жалібниць добровільно відправився до Севастополя для надання мед. допомоги пораненим воїнам. Зробив під вогнем понад 10 тис. операцій, переважно з використаннями ефірного наркозу. Досвід, набутий у складних умовах Крим. війни 1853–56, був узагальнений ним у праці "Основи загальної військово-польової хірургії" (1865).

1856 П. у ж. "Морской сборник" надрукував статтю "Питання життя", присвячену проблемам виховання підростаючого покоління, критиці існуючої системи освіти. Стаття набула широкого розголосу в колах демократ. інтелігенції і поклала початок пед. діяльності П.

Highslide JS
М. І. Пирогогов зі своїми обома синами.
Світлина з дагеротипу

Із жовтня 1856 по липень 1858 був попечителем Одеського, із липня 1858 по березень 1861 – Київського навчальних округів. У своїй пед. діяльності, відзначеній новаторством, П. всіляко сприяв демократизації освіти: піклувався про всенар. початкове навчання, можливість навчання рідною мовою, про підготовку вчительських кадрів для шкіл та г-зій шляхом організації вчительських семінарій. У реформі вищої школи П. виступав за автономію ун-тів, заміщення вакантних посад професорів шляхом конкурсу, за розширення можливостей для вступу в ун-ти різних верств населення тощо, готував новий університетський статут. Сприяв організації недільних шкіл для дорослих у Києві (1859). За його ініціативою Рішельєвський ліцей в Одесі перетворено на Новорос. ун-т (1863).

Від березня 1861 до кінця життя проживав у своєму маєтку в с. Вишня (нині в межах м. Вінниця), лікував хворих у заснованій ним лікарні.

1862–66 був у відрядженні в Гейдельберзі (Німеччина), де керував 30-ма молодими рос. науковцями різних спеціальностей для підготовки їх до професорських посад у вітчизн. ун-тах. На прохання студентів виїздив до м. Спеце (Греція) у жовтні 1862 для консультації пораненого Дж.Гарібальді.

В останній рік життя тяжко хворів.

П. у маєтку в с. Вишня.

22 січня 1882 набальзамоване тіло П. перенесено у склеп церкви на відстані 1 км від садиби вченого.

Героїчний подвиг хірурга на фронтах Крим. війни 1853–56 увічнено в музеї-панорамі "Оборона Севастополя 1854–1855 рр." у Севастополі (1902–05). 1947 садибу П. перетворено на меморіальний музей. У багатьох містах (Вінниці, Москві, Одесі, Дніпропетровську та ін.) встановлено пам'ятники вченому. Його ім'я носять Рос. держ., Він. нац. та Одес. держ. медичні університети.

Праці:

Севастопольские письма и воспоминания. М., 1950

Избранные педагогические сочинения. М., 1953

Собрание сочинений, т. 1–8. М., 1957–62.

Література:

Прощание Киевского учебного округа с Н.И. Пироговым. К., 1861

Склифосовский Н.В. Памяти Н.И. Пирогова. М., 1883

Порудоминский В. Пирогов. М., 1969

Собчук К., Кланца П. Музей-усадьба Н.И. Пирогова: Путеводитель. Одесса, 1980

Шевченко Л.В. М.І. Пирогов в Україні. К., 1996.

Шевченко Л.В.

Джерело:

Шевченко Л.В. ПИРОГОВ Микола Іванович [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pyrohov_M
Портрети: 1 - Портретная галерея русских деятелей : [В 2-х т.]. - СПб., 1864-1865. Т. 2 : Сто портретов. - 1869. - [8] с., 101 л. портр., 295 с. (http://elib.shpl.ru); 2 - Портреты лиц, участвовавших в событиях войны 1853, 1854, 1855 и 1856 годов. - Б. м., Б. г. - 47 см. - Без тит. л. Описано по обл. Без вых. дан. [Т. 4]. - Б. г. - [73] л. портр. 1881 (http://elib.shpl.ru); 3 - Малис Ю. Г. Севастопольские письма Н. И. Пирогова. 1854-1855. - СПб., 1907 (http://elib.shpl.ru)

 

Ссылки на эту страницу


1 Из воспоминаний старого полтавца
[Із спогадів старого полтавця] - Конисский Александр Яковлевич // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Март 1900 г. Документы, известия и заметки. Стр. 149-152.
2 Мои воспоминания (1861-1915)
Софія Русова. Мої спомини (1861-1915) // За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початку ХХ століття. Заходом Комісії новішої історії України під редакцією Голови секції акад. Михайла Грушевського. Книга друга (1861-1879 рр.). Стор. 135-175. Книга третя (1879-1915 рр.). Стор. 147-205.
3 Обзор украинской литературы с древнейших времен до конца XIX века
Франко І. Огляд української літератури від найдавніших часів до кінця ХІХ віку. // Франко І. Додаткові томи до зібрання творів у 50-ти т. Київ, 2006 — 2010. Т. 54: Літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці. 1896 — 1916. 2010. Стор. 906-911. Примітки: стор. 1159-1164. Перша публікація у 1904 р.

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654